Рішення № 78849821, 26.12.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 р. Справа №1840/3654/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання Мороз Т.М.

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська Горобина" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Сумській області звернулось до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська Горобина" (далі - відповідач, ТОВ "Сумська Горобина"), в якій просить стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що йому належить, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 255132,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 255132,27 грн., в тому числі 146624,45 грн. основного платежу, 73509,33 грн. штрафних санкцій та 34998,49 грн. пені, які позивач просить стягнути. Сума боргу складається із самостійно узгоджених відповідачем грошових зобовязань, згідно поданих декларацій та штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 21.09.2017 № 00003411407 та від 02.04.2018 № НОМЕР_1. Також на суму заборгованості нарахована пеня у розмірі 34998,49 грн. З метою погашення податкового боргу на адресу ТОВ "Сумська Горобина" направлена податкова вимога, однак сума боргу залишилась несплаченою.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

12.10.2018 представник відповідача подала до суду відзив у якому проти позовних вимог заперечує, зазначила, що із позовної заяви не вбачається ні суті порушення, обставин та доказів що їх підтверджують, ні сум заборгованостей, ні строки їх виникнення. Звертаючись до суду податковий орган конкретно не зазначив джерело погашення податкового боргу: кошти, готівка чи майно платника податків. При цьому ТОВ "Сумська Горобина" сплатило податок на додану вартість за червень, травень, квітень, березень та лютий 2018 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Також вважає, що вимога про сплату боргу направлена позивачем із порушенням норм Податкового кодексу України. Зазначає, що розрахунок пені, зроблений позивачем не відповідає нормам Податкового кодексу України. Зазначає, що сума основного боргу та штрафних санкцій не підтверджується матеріалами справи, позивачем не подано відповідного розрахунку податкового боргу.

На вказаний відзив, представник позивача надав відповідь, у якій з доводами, викладеними у відзиві не погоджується та зазначив, що сума податкового боргу ТОВ "Сумська Горобина" підтверджена розрахунком податкового боргу підписаного та завіреного уповноваженою особою податкового органу, витягом з інтегрованої картки платника податку на додану вартість, податковими деклараціями з ПДВ, актом камеральної перевірки, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду, корінцем податкової вимоги.

Також зазначає, що підставою включення сум до податкового боргу є самостійно задекларовані відповідачем податкові зобовязання, визначені у деклараціях, а відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобовязання самостійно визначене платником податків. Суми сплати, зазначені в платіжних дорученнях, наданих в підтвердження сплати грошових зобовязань, зараховані в порядку черговості виникнення податкового боргу відповідно до ст. 87 ПК України. За постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 по справі № 818/1456/17 поновлено податкове зобовязання по податковому повідомленню-рішенню від 21.09.2017 № НОМЕР_2, яке становило 146752,78 грн. основного платежу та 73381,00 грн. штрафних санкцій.

За рахунок сплачених сум ПДВ у лютому-червні 2018 частково погашено борг минулих періодів за податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2017 № НОМЕР_2. З урахуванням часткового погашення сума боргу за вказаним рішенням складає 106741,45 грн., у звязку із чим зобовязання з ПДВ по деклараціям за лютий-червень 2018 залишаються несплаченими.

Твердження відповідача про невизначеність у позовній заяві порядку погашення податкового боргу представник позивача вважає надуманими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на додану вартість.

Щодо направлення податкової вимоги зазначив, що відповідно до норм ПК України та Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, не встановлено терміну, пізніше якого надсилається вимога, натомість зазначено, що вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання. В поточному році було поновлено податкове зобовязання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 21.09.2017 № НОМЕР_2 на суму 146752,78 грн. основного платежу та 73381,00 грн. фінансової санкції відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 по справі № 818/1456/17. Таким чином станом на 28.03.2018 по коду платежу 14010100 (ПДВ) у ТОВ "Сумська Горобина" значилась недоїмка в сумі 253774,04 грн. (з урахуванням 34998,49 грн. пені). Тому 30.03.2018 було сформовано податкову вимогу, яку 06.06.2018 направлено відповідачу.

Також, 19.12.2018 представником позивача подано додаткові пояснення щодо нарахування пені, відповідно яких представник зазначив, що податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2017 № НОМЕР_2 ТОВ "Сумська Горобина" донараховано грошове зобовязання з ПДВ за вересень 2016 року в розмірі 146762,00 грн. Відповідач оскаржив вказане рішення до суду. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018, яка надійшла до ГУ ДФС у Сумській області 11.03.2018, рішення суду першої інстанції щодо відмови у скасуванні вказаного податкового повідомлення-рішення залишено без змін. 11.03.2018 ГУ ДФС у Сумській області була нарахована пеня з ПДВ на суму 146762,00 грн. в розмірі 33640,26 грн. за період з 30.10.2016 по 11.03.2018.

Ухвалою суду від 27.09.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, ухвалою суду від 09.10.2018 задоволено клопотання представника відповідача про виклик сторін, призначено судове засідання. Ухвалою суду від 28.11.2018 в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову у зв'язку із пропуском строку звернення до суду було відмолено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Сумська Горобина" зареєстроване як юридична особа, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Протягом 2018 року відповідачем самостійно задекларовано грошових зобовязань з податку на додану вартість шляхом подання податкових декларацій, а саме за червень 2018 на суму 7551,00 грн., травень 2018 на суму 8822,00 грн., квітень 2018 на суму 7714,00 грн., березень 2018 на суму 8007,00 грн. та лютий 2018 на суму 7789,00 грн. (а.с. 15-19).

Крім того, на підставі акта камеральної перевірки від 12.03.2018 № 1323/18-28-12-01/37785695 (а.с. 24), яким встановлена несвоєчасна реєстрація податкової накладної, податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2018 № НОМЕР_1 до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 128,33 грн. (а.с. 21).

Крім того, податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2017 № НОМЕР_2 збільшено суму грошового зобовязання ТОВ "Сумська Горобина" з податку на додану вартість на загальну суму 220143,00 грн., в тому числі 146762,00 грн. основного платежу та 73381,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 28).

Вказане рішення було оскаржено ТОВ "Сумська Горобина" до суду. Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2017 № НОМЕР_2 було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2018 по справі № 818/1456/17 апеляційну скаргу ТОВ "Сумська Горобина" залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 без змін (а.с. 25-27).

Згідно з інформацією з картки особового рахунку ТОВ "Сумська Горобина", 28.03.2018 ГУ ДФС у Сумській області поновлено облік сум грошових зобовязань з ПДВ по податковому повідомленню рішенню від 21.09.2017 №0003411407, а саме 146762,00 грн. основного платежу та 73381,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Також, на суму часткової сплати по даному податковому повідомленні-рішенні нараховано пеню в загальному розмірі 34998,49 грн. (а.с. 13-14).

Дані суми податкового боргу зазначені позивачем у розрахунку суми боргу №4144/8/18-19-07-37 від 10.08.2018 (а.с.6), а саме зазначено про наявність суми основного боргу в розмірі 146624,45 грн., 73509,33 грн. штрафних (фінансових) санкцій, 34998,49 грн. пені.

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу направлена податкова вимога від 30.03.2018 № 5111-17, яка отримана ним 19.06.2018 (а.с. 29).

Згідно з п. 20.1.34 ст. 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п. п. 95.3, 95.4 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Матеріалами справи підтверджується, що сума основного боргу, яка залишилася несплаченою відповідачем становить 146624,45 грн., що складається із сум, самостійно задекларованих платником податків з податку на додану вартість шляхом подання податкових декларацій, а саме за березень - червень 2018 на загальну суму 39883 грн., а також суми основного боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2017 №0003411407 в сумі 106741,45 грн.

Слід зазначити, що сума, яка заявлена до стягнення по податковому повідомленню-рішенню від 21.09.2017 №0003411407, є меншою ніж визначено зазначеним рішенням, в зв'язку із частковою сплатою податкового боргу підприємством. Судом також враховується та обставина, що податковим органом було правомірно спрямовано зарахування коштів, сплачених підприємством в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше відповідно до ст. 87 ПК України.

Також правомірними визнаються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми штрафної санкції в розмірі 73509,33 грн., зокрема визначеного податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2017 №0003411407 на суму 73381 грн., а також визначеного податковим повідомленням-рішенням від 02.04.2018 №0014291201 в сумі 128,33 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що податкове повідомлення-рішення від 02.04.2018 №0014291201 отримано відповідачем, не оскаржено в установленому порядку, не є скасованим, сума боргу є узгодженою, але на час розгляду справи не сплачена.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 146624,45 грн. та сума штрафної (фінансової) санкції в сумі 73509,33 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилання представника відповідача на те, що податковим органом неправомірно та безпідставно було винесено податкову вимогу від 30.03.2018 № 5111-17, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи не є зазначена вимога, дана вимога не оскаржена платником податків в установленому порядку, не скасована, є чинною та не вважається відкликаною. Відповідач не скористався правом подання зустрічного позову в межах даної справи на оскарження рішень податкового органу. Стосовно посилання представника відповідача на те, що підприємством було сплачено суму боргу, про що надані відповідні платіжні доручення, суд зазначає, що дана сплата була врахована податковим органом, зарахована в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів, у зв'язку із чим податковим органом і заявляється до стягнення менша сума, ніж визначена податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2017 №0003411407.

Також суд визнає необґрунтованим твердження представника відповідача на те, що у позивача відсутнє право звернення до суду, оскільки нормами Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України надано право звернення податкового органу до суду із адміністративним позовом щодо стягнення податкового органу з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, а також готівки такого платника податків.

Стосовно пропуску строків звернення до суду із вимогами щодо стягнення податкового боргу, слід зазначити, що дане питання було вирішено судом, про що винесено ухвалу від 28.11.2018 якою в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позову було відмолено з тих підстав, що у податкового органу є право на звернення до суду із такими вимогами протягом 1095 днів з дня виникнення боргу. В межах розгляду даної справи такий строк позивачем не порушено, вимоги стосуються боргу, що виник протягом 2017-2018 р.р., до суду позивач звернувся 25.09.2018

Стосовно зауваження представника відповідача на те, що позивачем не подано обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що податковим органом до позовної заяви надано відповідний розрахунок за № 4144/8/18-19-07-37 від 10.08.2018 (а.с.6), який також надіслано відповідачу. В даному розрахунку позивачем відображено всі суми, які він просить стягнути, підстави заявлення таких вимог, суми відображені окремо по основному боргу, штрафних санкціях та пені, яка в загальній сумі відповідає позовним вимогам. Слід також зазначити, що нормами діючого законодавства не передбачено обовязкової форми чи реквізитів щодо змісту такого розрахунку, він складається в довільній формі.

В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми пені в розмірі 34998,49 грн., суд відмовляє в їх задоволенні, виходячи із наступного.

Відповідно до п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до п.п. 129.1.2. п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 129.3 ст. 129 ПК України визначено обставини, що визначають закінчення періоду нарахування пені.

В даному випадку, позивачем нараховано суму пені в розмірі 33640,26 грн. на суму основного боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2017 №0003411407, облікову ставку НБУ було взято в розмірі 14%, а період з 30.10.2016 по 11.03.2018, що підтверджується письмовим розрахунком податкового органу, наданого на вимогу суду щодо підстав такого нарахування (а.с.142).

Суд не може погодитися із такими розрахунками, оскільки податковим органом безпідставно заявлено до стягнення суму, яка розрахована не у відповідності до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України. Так, позивачем за відлік взято період заниження податкових зобовязань, що було встановлено під час перевірки за результатами якої складено акт від 08.09.2017 №2015/18-28-14-07/37785695/167 та в подальшому винесено податкове повідомлення-рішення від 21.09.2017 №0003411407. Натомість період нарахування пені повинен бути розпочатий лише з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, в даному випадку податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2017 №0003411407, у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Таким чином заявлення до стягнення суми пені нарахованої податковим органом з 30.10.2016 не є обґрунтованим.

Крім того, позивачем було взято за основу облікову ставку в розмірі 14%, що суперечить п. 129.4 ст. 129 ПК України.

Так, відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно офіційної інформації щодо облікової ставки Національного банку України, діючої в періоді нарахування пені така облікова ставка не була сталою, вона змінювалась, що не було враховано позивачем при заявлені позовних вимог та розрахунку пені.

Посилання представника позивача на те, що в податкового органу відсутня можливість змінювати дані облікової ставки Національного банку України, втручання в програмне забезпечення має виключно ДФС України, який не вносить таку інформацію, судом вважається необґрунтованим та безпідставним, оскільки такі розрахунки суперечать нормам Податкового кодексу України, а діяльність будь-якого програмного забезпечення чи автоматичне нарахування пені є внутрішньою діяльністю податкового органу.

Також суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення решти суми пені в загальному розмірі 1358,23 грн., нарахованої податковим органом на суму податкового боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 21.09.2017 №0003411407, виходячи із наступного.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що така сума була нарахована на суму сплати податкового боргу підприємством по сумі основної заборгованості за період з 29.03.2018 по день такої часткової сплати.

Жодних обґрунтувань в зв'язку із чим податковим органом нарахування пені було розпочато саме 29.03.2018 в адміністративному позові чи будь-яких додаткових пояснень не було здійснено позивачем, представник позивача не зміг в судовому засіданні обґрунтувати даний період.

Крім того, слід зазначити, що податковим органом також в супереч п. 129.4 ст. 129 ПК України було нараховано таку пеню, що відображено в картці особового рахунку платника податків. Так, на суму часткової сплати в розмірі 7789 грн. позивачем за період з 29.03.2018 по 29.03.2018 нараховано пеню суму 4,35 грн. Разом із тим, відповідно до п. 129,4 ст. 129 ПК України при обліковій ставці НБУ 17% розмір такої пені повинен становити 3,62 грн. Аналогічно по іншим періодам, зокрема з 29.03.2018 по 04.04.2018 на суму сплаченого боргу в розмірі 128,33 грн., за період з 29.03.2018 по 25.04.2018, з 29.03.2018 по 28.05.2018, з 29.03.2018 по 26.06.2018, з 29.03.2018 по 26.07.2018 пеня нарахована позивачем необґрунтовано та всупереч п. 129.4 ст. 129 ПК України.

Суд зазначає, що в даному випадку, повноваження нарахування пені належать виключно податковому органу. При розгляді даної справи позивачем необґрунтовано ні дати початку нарахування пені, ні розмір заявленої до стягнення такої суми, у суду відсутнє право та повноваження щодо самостійного визначення періоду, підстав чи обґрунтувань заявленої до стягнення суми пені, правом на зміну предмету чи підстав позову позивач, у відповідності до вимог КАС України не скористався, позовні вимоги залишалися без змін.

Враховуючи вищевикладене, судом визнаються неправомірними та необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення в відповідача суми пені в розмірі 34998,49 грн., в зв'язку із чим в задоволенні цієї частини позовних вимог суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська Горобина" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Сягнути за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих товариства з обмеженою відповідальністю Сумська Горобина (м.Суми, вул. Героїв Крут, 29, і.к. 37785695) та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю Сумська Горобина (м.Суми, вул. Героїв Крут, 29, і.к. 37785695) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 220133,78 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.12.2018.

Суддя С.М. Гелета