Рішення № 78849063, 26.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 440/4087/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ОСОБА_1В.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі по тексту - відповідач, Миргородське ОУПФУ Полтавської області) про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 10.10.2018 №22 про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком;

- зобов'язання зарахувати до спеціального (педагогічного) стажу періоди роботи з 28.08.1980 по 19.02.1981 на посаді викладача по класу фортепіано Шишацької дитячої музичної школи, з 01.01.1992 по 19.09.2018 на посаді викладача по класу фортепіано Миргородської дитячої музичної школи;

- зобов'язання здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій на день призначення пенсії за віком.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що оскаржуване рішення відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки її педагогічний стаж, який дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років, складає більше 30 років та відповідно має право на десять місячних пенсій станом на день її призначення.

Ухвалою суду від 22.11.2018 провадження у даній справі відкрито, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

06.12.2018 від Миргородського ОУПФУ Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що період роботи позивача на посаді викладача по класу фортепіано Шишацької дитячої музичної школи з 28.08.1980 по 19.02.1981 та на посаді викладача по класу фортепіано Миргородської дитячої музичної школи з 01.01.1992 по 19.09.2018 не зараховується до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки посада викладача, який працює у позашкільних навчальних закладах, відсутня у Переліку закладів і установа освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. У звязку із чим позивач, маючи стаж менше 30 років, не має права на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Окрім того зауважили, що фінансування виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", проводяться за рахунок державного бюджету України, а розпорядником коштів Державного бюджету України є установи Державної казначейської служби України.

13.12.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, не погоджуючись із позицією відповідача, зауважила, що у відповідності до Переліку закладів і установа освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 освіта передбачає роботу в музичних школах на посадах, зокрема, викладачів, директорів, їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання. Вказувала, що у п. 3 примітки до переліку закладів і установа освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років. Також зазначила, що відповідачем у відзиві не наведено обгрунтованих аргументів, чому відповідач не відносить Шишацьку та Миргородську дитячі музичні школи до музичних шкіл.

Позивач в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив. У позові, крім іншого, позивач просив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача також в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України /надалі по тексту - КАС України) передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Стосовно клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості співвідповідача - територіальне управління Державної казначейської служби України, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що фінансування виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" проводиться за рахунок державного бюджету України, а розпорядником коштів Державного бюджету України є установи Державної казначейської служби України.

Частинами третьою та четвертою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Водночас предметом спору у цій справі є оцінка правомірності рішення Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 22 від 10.10.2018. При цьому суд зазначає щодо наявності компетенції саме у відповідача про вирішення питання щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не заявлено вимог до Державної казначейської служби України.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 19.09.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Миргородського ОУПФУ Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком, право на яку позивач отримала 07.09.2018 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", та заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 10-ти місячних пенсій згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням Миргородського ОУПФУ Полтавської області №22 від 10.10.2018 позивачу відмовлено в виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи працівником освіти 30 років, підтвердженого в установленому порядку згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення". У позивача він становить лише 10 років 10 місяців 12 днів (період робот з 20.02.1981 по 31.12.1991).

Посилалися, що оскільки музична школа не належить до загальноосвітніх навчальних закладів і посади викладачів, які працюють у позашкільних навчальних закладах у Переліку закладів і установа освіти, охорони здоровя та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, не передбачено, підстав для призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" немає.

Так відповідно до відзиву на позовну заяву до стажу саме як працівника освіти не включено періоди роботи позивача у Шишацькій дитячій музичній школі з 20.02.1981 по 31.12.1991 та у Миргородській дитячій музичній школі ім. А.П. Коломійця з 01.01.1992 по 19.09.2018.

За змістом записів трудової книжки позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, в вищевказані періоди позивач працювала викладачем по класу фортепіано в Шишацькій дитячій музичній школі (з 28.08.1981 по 19.02.1981), по класу фортепіано та конценртмейстера в Миргородській дитячій музичній школі (з 20.02.1981 по 19.09.2018).

Не погодившись із вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Спірні відносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення".

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

За приписами ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоровя та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоровя та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 "Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок-30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту" і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні ст.4 Закону України "Про позашкільну освіту".

Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів (п.6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 433 від 06.05.2001).

Згідно Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993, зокрема, в загального освітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги, практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інші форми гурткової роботи.

Згідно Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963, викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками.

Таким чином, оскільки позивачка, як викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником, її право на пенсію за вислугу років передбачено ЗУ Про позашкільну освіту, який має вищу юридичну силу над постановами Кабінету Міністрів України.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є постанова Кабінету Міністрів України №909, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає саме ст. 21 Закону України "Про позашкільну освіту", яка регулює умови призначення пенсії за вислугу років педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів.

Кабінетом Міністрів України, на виконання вимог п.4 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про позашкільну освіту, не було внесено змін та доповнень до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, що затверджений постановою №909 від 04.11.1993 року, з метою реалізації права педагогічних працівників позашкільних закладів на пенсію за вислугу років, у відповідності до вимог ст.21 цього Закону.

Разом з тим дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 року №397/21 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року № 01-3/133-02-2 на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання поширено порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року, без внесення змін до неї.

Згідно абзацу 1 Переліку Постанови № 909, викладачі загальноосвітніх навчальних закладів, військових загальноосвітніх навчальних закладів, музичних і художніх шкіл мають право на пенсію за вислугу років.

Відповідач відмовляється зараховувати період роботи позивача в музичній школі, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, посилаючись на те, що музична школа належить до системи позашкільної освіти.

Проте, в примітці 2 до Постанови №909 вказано, що робота в установах і на посадах, передбачених переліком посад в даній постанові, дає право на пенсію за вислугою років незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Переліку посад педагогічних, науково-педагогічних працівників №963 від 14.06.2000 року визначено, що викладачі всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників.

Згідно з п.2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджених Кабінетом Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "е", ж ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років". А також відповідно п.5 вказаного Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2001 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Крім того, в ухвалі від 17.07.2018 по справі №К/9901/34462/18 (№442/456/17) Верховний Суд вказав, що аналіз норм чинного законодавства, дає обґрунтовані підстави вважати, що стаж роботи викладачем в музичних школах має зараховуватись до пільгового стажу осіб в розумінні п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при розгляді Пенсійним фондом відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим постановою №909 Переліком.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм законодавства та встановлених судом обставин, стаж роботи позивача викладачем по класу фортепіано в Шишацькій дитячій музичній школі (з 28.08.1981 по 19.02.1981), по класу фортепіано та концертмейстера в Миргородській дитячій музичній школі ім. А.П. Коломійця (з 20.02.1981 по 19.09.2018) повинно включатися відповідачем до стажу роботи, який зараховується для призначення пенсії за вислугою років.

Отже, враховуючі вищенаведені норми та матеріали справи, суд приходить до висновку, що стаж позивача станом на момент призначення пенсії за віком складав більше 30 років. А отже позивач має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Миргородського ОУПФУ Полтавської області від 10.10.2018 № 22, не ґрунтується на нормах закону, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне зобов'язати Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, який дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди роботи з 28.08.1980 по 19.02.1981 - викладачем по класу фортепіано в Шишацькій музичній школі, з 20.02.1981 по 19.09.2018 - викладачем по класу фортепіано і концертмейстер в Миргородській музичній школі ім. А.П. Коломійця.

Обираючи спосіб захисту, суд виходить із критерію ефективності для відновлення порушених прав, а тому вважає за необхідне застосувати найбільш ефективний спосіб на думку суду, а саме зобов'язати Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_1 нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу ХV- "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області області на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн., сплачений при зверненні із даним позовом.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37600, рнокпп НОМЕР_1) до Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Гоголя, 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 37844949) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Миргородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 10 жовтня 2018 року №22.

Зобов'язати Миргородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи з 28.08.1980 по 19.02.1981 - викладачем по класу фортепіано в Шишацькій музичній школі, з 20.02.1981 по 19.09.2018 - викладачем по класу фортепіано і концертмейстер в Миргородській музичній школі ім. А.П. Коломійця.

Зобов'язати Миргордське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_1 нарахування і виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу ХV- "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Гоголя, 107, м. Миргород, Полтавська область, 37600, код ЄДРПОУ 37844949) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37600, рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2