Ухвала суду № 78849048, 26.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (проїзд Зональний, буд. 1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія № 69" (проїзд Зональний, 1, м. Кременчук, 39600) про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія № 69" про визнання протиправними дій та рішення службових осіб ДУ "Кременчуцька виправна колонія № 69", скасування повністю рішення від 17 вересня 2018 року дисциплінарної комісії ДУ "Кременчуцька виправна колонія № 69" про застосування відносно засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заходу стягнення - поміщення в дисциплінарний ізолятор.

Підставою даного позову є твердження позивача про протиправність застосування до нього такого дисциплінарного стягнення як поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор 17 вересня 2018 року строком на п`ять діб.

У позові ОСОБА_1 просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки останній відбуває покарання та позбавлений можливості працювати і отримувати власний дохід й перебуває на забезпеченні держави.

Оцінюючи клопотання позивача суд виходить з наступного.

Абзацом другим підпункту 2 пункту 1 частини другої вищевказаного Закону встановлено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу положень частини першої статті 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Таким чином сума судового збору за подання позову немайнового характеру фізичною особою становить 704,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічна норма міститься в статті 8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Європейський суд з прав людини наголошує, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні чи мала «розгляд судом» (справа Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року).

Європейський суд з прав людини у рішенні Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року та Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у справах. Тобто, вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудний ОСОБА_2 окружному адміністративному суду, а також поданий у строк, встановлений законом.

Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 та його адвокат ОСОБА_3 виявили бажання прийняти участь у судових засіданнях з розгляду даного адміністративного позову в режимі відеоконференції.

Надаючи оцінку такому клопотанню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.

Частиною другою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Згідно частини п'ятої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання (частини сьома статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи положення вказаної статті та неможливість особистої участі позивача в судовому засіданні, суд вважає за необхідне призначити наступне судове засідання з розгляду даної справи в режимі відеоконференції.

Враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суддя приходить до висновків, що дана справа є незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому у відповідності до пункту 10 частини 6 статті 12 цього ж Кодексу може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 257, 260, пунктом 5 частини статті 294, Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.

Звільнити позивача від сплати судового збору.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/4581/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія № 69" про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Надати відповідачу строк - п’ять днів з дня вручення ухвали, для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті 11:30 24 січня 2019 року в приміщенні ОСОБА_2 окружного адміністративного суду за адресою: вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава.

Провести розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Кременчуцька виправна колонія № 69" про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення в режимі відеоконференції.

Судове засідання, яке призначене на 11:30 24 січня 2019 року, провести за участю позивача в режимі відеоконференції.

Доручити Державній установі "Кременчуцька виправна колонія №69" забезпечити проведення відеоконференції за участю ОСОБА_1 24 січня 2019 року о 11:30.

Витребувати від відповідача - Державної установи "Кременчуцька виправна колонія №69" засвідчені у порядку, встановленому статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України, копії:

- наказу № 27/ОД-18 від 21.06.2018 "Про затвердження складу та положення про дисциплінарну комісію установи",

- Положення про дисциплінарну комісію Державної установи "Кременчуцька виправна колонія № 69", персональний склад комісії;

- медичних карток і медичних документів засудженого ОСОБА_1 та всі реєстраційні журнали;

- документів на підтвердження можливості ОСОБА_1 за станом здоров'я виконувати роботи згідно Графіку чергування засуджених відділення СПС №3 у вересні 2018 року;

- матеріалів дисциплінарного провадження від 19.09.2018 відносно засудженого ОСОБА_1 щодо подій 10.09.2018, а також відеозйомки подій від 10.09.2018 року;

- графіку чергування засуджених відділення СПС № 3 за вересень 2018 року;

- рапортів службовців установи про події, що мали місце з засудженим ОСОБА_1 10 вересня 2018 року, 17 вересня 2018 року,

- рішення дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_1,

- усіх адвокатських запитів та повідомлень захисника ОСОБА_3 за період з 10 вересня 2018 року по 18 жовтня 2018 року, та відповідей на них;

- докази повідомлення ОСОБА_1 про місце і час засідання дисциплінарної комісії не пізніше ніж за одну добу до його проведення;

- докази повідомлення адвоката ОСОБА_3 про розгляд дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1;

- документально підтверджену інформацію щодо накладення стягнень за час відбування покарання;

- характеристики засудженого ОСОБА_1;

- протоколу №112 засідання дисциплінарної комісії установи від 17 вересня 2018 року;

- висновку за фактом порушення встановленого порядку відбування покарання засудженим ОСОБА_1 від 15 вересня 2018 року;

- постанови про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор від 17 вересня 2018 року.

Вищевказані матеріали надати до суду в строк до 15 січня 2019 року.

У разі якщо особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (частина сьома та восьма статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України).

Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив повинен відповідати статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

Попередити учасників справи, що невиконання процесуальних обов'язків, зловживання правами та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства є підставою до застосування судом заходів процесуального примусу визначених статтею 145 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://adm.pl.court.gov.ua/sud1670/.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати сторонам, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов’язки.

Копію позовної заяви направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в частині відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності (пункт 5 частина перша статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України) у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.

Суддя С.О. Удовіченко