Рішення № 78848437, 18.12.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 р. Справа № 480/4231/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4231/18

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, третя особа - головний державний ветеринарний інспектор Сумської області Лазоренко Євген Анатолійович

про визнання протиправними та скасування наказу і постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - відповідач), третя особа - головний державний ветеринарний інспектор Сумської області Лазоренко Євген Анатолійович, в якій з урахуванням збільшених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ «Про позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_4С.» від 03.10.2018 № 1674-ОД, виданий першим заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області ОСОБА_5А;

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області від 26.10.2018 № 34 про накладення штрафу у розмірі шести мінімальних заробітних плат - 22338 грн. на ОСОБА_1, як на фізичну особу-підприємця, винесену головним державним ветеринарним інспектором Сумської області Лазоренко Є.А.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваним наказом призначено проведення щодо позивача позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспектування. Підставою для здійснення заходу стало звернення в.о. директора Шосткинської міжрайонної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_6 від 24.09.2018 року № 117. Відповідно до доповідної записки, яка була адресована ОСОБА_6 на ім’я першого заступника Головного Управління Держпродспоживслужби в Сумській області ОСОБА_5, ним проведено перевірку діяльності фізичних осіб-підприємців, в тому числі і діяльність позивача, у зв’язку з чим виявлено ряд порушень. При цьому перевірка, як вважає позивач, проведена з порушенням вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», позивача ніхто не повідомляв про проведення даної перевірки, направлення не видавалось, підстави, передбачені ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» були відсутні. На підставі вказаної доповідної записки ОСОБА_6 першим заступником Головного Управління Держпродспоживслужби в Сумській області ОСОБА_5 видано наказ №1674-ОД від 03.10.2018 про позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_4

На переконання позивача, даний наказ є протиправним, оскільки суперечить вимогам ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки така підстава у Законі, як проведення перевірки на підставі заяви в.о. директора Шосткинської міжрайонної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_6, відсутня. Водночас, проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Позивач вважає, що у зв’язку з тим, що наказ є протиправним, то будь-які рішення, прийняті відповідачем за результатами безпідставно проведеної перевірки, є протиправними і такими, що не несуть правових наслідків для позивача. В обґрунтування даного висновку позивач посилається на позицію Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14 про визнання незаконним наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій з проведення перевірки. Разом з тим, позивач зазначає, що у випадку ж незаконності перевірки, як у спірному випадку, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Вказаний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі № 804/12558/14. Отже, враховуючи незаконність наказу на проведення перевірки, позивач вважає протиправною постанову про накладення штрафу, прийняту на підставі висновків такої перевірки.

Стосовно суті виявлених перевіркою порушень позивач зазначив, що вони полягали у тому, що торгові павільйони з продажу риби мороженої, риби соленої, м’яса птиці та субпродуктів заморожених, субпродуктів свинини та яловичини знаходяться в незадовільному санітарному стані, відсутні докази боротьби зі шкідниками в торгових павільйонах, не забезпечено захист харчових продуктів від забруднення на всіх стадіях обігу, не дотримується температурний режим при зберіганні та реалізації продукції, персоналом не надані відповідним чином оформлені медичні книжки та навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів, відсутні засоби для підтримання належної особистої гігієни власника та продавця, торгові павільйони не забезпечені гарячою, та, або холодною водою, відсутні засоби та докази проведення дезінфекційних робіт.

Із зазначеними правопорушеннями позивач не погоджується та зазначає, що частина з них є надуманими, а незначна частина порушень відносилась до робочих моментів, які усунуті в короткий термін.

Так, підлога у постійно прибирається та протирається 1% розчином дезактину, при цьому у підсобному приміщенні стояв даний розчин, однак на це перевіряючи не звернули уваги. Піддони також миються даним розчином, що унеможливлює попадання будь якого бруду на товар. Приміщення не були захаращені зайвими речами. У приміщенні знаходяться чисті ящики, в які кладеться товар в заморожених брикетах, упакованих в плівку. Особисті речі знаходяться від морозильних ларів та продуктів харчування на відстані, що унеможливлює з ними контакту. ДСП пофарбовано білою фарбою, а тому і легко піддається миттю. Кришки з пінопласту, якими закривались лари, були обгорнуті харчовою плівкою, яка міняється щодня, а тому ніякої загрози не несуть. З приводу боротьби з гризунами, позивач зазначив, що у павільйонах висіли дві липкі стрічки, у недоступних місцях були покладені брикети від гризунів. Харчові продукти також зберігаються у належному стані у морозильних камерах та ларях, при реалізації дотримуються вимоги санітарії. З приводу відсутності показників температури, позивач повідомив, що на час торгівлі продавці витягують термометри з камер, щоб їх не розбити, при цьому інспектори засвідчили, що уся продукція знаходилась саме у замороженому стані. Позивач зазначив, що під час реалізації продукції продавцем використовується фартух та гумові рукавиці. Вода для миття рук була, після миття використовується паперовий рушник. З приводу відсутності доказів проведення дезінфекційних робіт позивач вказував на наявність відра з дезактином, приготування розчину відмічалось на листі, який надавався під час перевірки, а після зауваження заведено зошит.

Не погоджуючись із порушенням у вигляді недотримання температурного режиму зберігання харчових продуктів, позивач стверджує, що ним дотримувався достатній температурний режим зберігання харчових продуктів, який унеможливлює розмноження мікроорганзмів, формування токсинів, а конкретної температури, за якої повинні зберігатися харчові продукти, законодавством не передбачено. При цьому, позивач зауважує, що згідно чинного законодавства відповідальність за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів можлива лише за умови, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини, натомість ані в акті перевірки, ані в постанові не наведено належних доказів існування такої загрози.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у його задоволенні.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що твердження позивача про порушення підстав проведення позапланової перевірки є необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Отже, посилання позивача на частину 2 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є безпідставними. Таким чином, у зв'язку із виявленням Шосткинською міжрайонною державною лабораторією невідповідності та появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності вимогам законодавства про безпечність харчових продуктів спеціалістами Шосткинського міськрайонного управління було здійснено позаплановий захід державного нагляду.

Також, на думку відповідача, хибними є посилання позивача на те, що виявлені порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю громадян.

Враховуючи доведені факти порушень, зафіксовані у протоколі та акті перевірки, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» було прийнято постанову № 34 від 26.10.2018 про накладення на позивача штрафу у розмірі шести мінімальних заробітних плат - 22 338,00 гривень.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с. 15).

24.09.2018 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області надійшло звернення від в.о. директора Шосткинської міжрайонної державної лабораторії Держпродспоживслужби, в якому окрім іншого зазначено, що за результатами перевірки ветеринарно-санітарного огляду продуктів промислового виготовлення на агропромислових ринках встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 потужність знаходиться у незадовільному санітарному стані. У продавця (власника) відсутня санітарна книжка. Порушується товарне сусідство при зберігання харчових продуктів та температурні режими (в одній вітрині зберігається морожена та солена риба). Відсутні термометри в холодильній вітрині для зберігання м’яса птиці, в морозильній камері для зберігання напівфабрикатів, в холодильній вітрині для зберігання риби соленої. Власниця продукції не впустила спеціалістів лабораторії в торговий кіоск для проведення огляду продукції, маркування, санітарного стану холодильної камери, обладнання, наявності умов для дотримання особистої гігієни та для миття і дезинфекції обладнання, інвентарю. Облік температурних режимів зберігання продукції не ведеться. Не на всю продукцію маються відповідні документи (а.с. 71-72).

Зважаючи на це, начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області 03.10.2018 прийнятий наказ «Про позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_4С.» № 1674-ОД (а.с. 74-75).

03.10.2018 начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області видане направлення для проведення позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 73).

11.10.2018 працівником контролюючого органу здійснено вихід за адресою здійснення позивачем торгівельної діяльності.

За результатами перевірки посадовою особою відповідача складено акт позапланового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами від 11.10.2018 № 068 (а.с. 84-101), яким встановлено наступні порушення:

- торгові павільйони з продажу риби мороженої, риби соленої, м'ясо птиці та субпродуктів заморожених, субпродуктів свинини та яловичини знаходяться в незадовільному санітарному стані, підлога брудна, вкріпа лінолеумом, який зберігся частково та мас: щілини, які забиті брудом. Піддони, які знаходяться на підлозі брудні. Приміщення захаращені зайвими речами (брудними картонними ящиками, брудною плівкою, особистими речами). Стеля та частково стіни в приміщенні зберігання продукції обшиті ДСП, що унеможливлює проведення якісного миття та дезінфекції. В морозильній камері, де зберігається м'ясо птиці заморожене (крило, стегно), фарш, - пошкоджена кришка, одна половина закривається пристосованим листом (пінопласт, обгорнутий плівкою). В морозильній камері, де зберігається риба морожена відсутня кришка, камера закривається пристосованим матеріалом (пінопласт обгорнутий плівкою), який не піддасться якісному миттю та дезінфекції, що є порушенням п.1, 2 частини 1 статті 41, п. 1,4 частини першої статті 44, пункт 1, 2, 3 статті 45 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон № 771);

- відсутні докази боротьби зі шкідниками в торгових павільйонах, що порушує п.2, п.4 ч. 1 статті 41, п.2 ч.1 статті 43 Закону № 771;

- не забезпечено захист харчових продуктів від забруднення на всіх стадіях обігу. Харчові продукти, які зберігаються в морозильних камерах (риба морожена, м'ясо птиці та субпродукти) розміщуються навалом, ящики відкриті та порвані. Встановлено зберігання на дерев’яному стільці із порізаних відкритих картонних ящиках шлунків індичих та тушок курячих навалом (ящик на ящик). Па металевих стелажах разом з зайвими речами зберігається фарш в вакуумній упаковці. Встановлено зберігання на оселедця соленого в пластиковому відкритому відрі в невідомій рідині. Відро підписане: «для інвентарю». Біля торгових прилавків на брудних піддонах без ящика зберігається салака морожена. Реалізація на прилавках у відкритих ящиках м’яса птиці замороженого, субпродуктів яловичих заморожених, субпродуктів свинячих заморожених, риби соленої, риби мороженої, що є порушенням п.2, п.8 ч. 1 ст. 43 Закону № 771, п.3 ч. 1 ст. 49 Закону № 771;

- не дотримується температурний режим при зберіганні та реалізації продукції: в морозильних камерах відсутні засоби обліку температури зберігання. Риба заморожена, риба солена, м'ясо птиці, субпродукти яловичі та свинячі заморожені частково реалізовувалися із картонних ящиків без холодильного обладнання. В холодильній вітрині реалізація риби замороженої здійснюється при температурі -3, а м’яса птиці та субпродуктів заморожених, кісток свинячих та легень свинячих заморожених, фаршу індичого замороженого при температурі +10, що порушує п.7 ч. 1 ст. 43 Закону України № 771, п.5 ч. 1 ст. 49 Закону України № 771;

- персоналом не надані відповідним чином оформлені медичні книжки та навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових, що є порушенням п. 1, 2 ч. 1 ст. 48 Закону України № 771;

- відсутні засоби для підтримання належної особистої гігієни власника та продавця, що порушує п. 3 ч. 1 ст. 43 Закону України № 771;

- торгові павільйони не забезпечені гарячою та/або холодною водою, що є порушенням п.5 ч.1 ст.43 Закону України № 771;

- відсутні засоби та докази проведення дезінфекційних робіт, що порушує п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України № 771.

11.10.2018 відповідачем складено припис № 16, яким зобов’язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені перевіркою порушення до 15.10.2018, а порушення стосовно відсутності санітарних книжок - до 12.11.2018, про що поінформувати Шосткинське міськрайонне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до 15.11.2018 (а.с. 80-83) та протокол про порушення Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", законодавства про харчові продукти та корми № 10 (а.с. 76-79).

Листом від 17.10.2018 позивача повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства про харчові продукти відбудеться 26.10.2018 об 11-30 год. (а.с. 102).

26.10.2018 ФОП ОСОБА_1 подала до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області письмові пояснення щодо акту проведення позапланового заходу державного контролю від 11.10.2018 № 068, в яких зазначила, що підлога у ларьках постійно прибирається та протирається 1% розчином дезактину. Піддони також миються даним розчином, що унеможливлює попадання будь якого бруду на товар. Приміщення не були захаращені зайвими речами. У приміщенні знаходяться чисті ящики, в які кладеться товар в заморожених брикетах, упакованих в плівку. Особисті речі знаходяться від морозильних ларів та продуктів харчування на відстані, що унеможливлює з ними контакту. ДСП пофарбовано білою фарбою, а тому і легко піддається миттю. Кришки з пінопласту, якими закривались лари, були обгорнуті харчовою плівкою, яка міняється щодня, а тому ніякої загрози не несуть. З приводу боротьби з гризунами, у павільйонах висіли дві липкі стрічки, у недоступних місцях були покладені брикети від гризунів. Харчові продукти також зберігаються у належному стані у морозильних камерах та ларях, при реалізації дотримуються вимоги санітарії. Дані про те, що салака зберігалась на піддонах, не відповідають дійсності. Оскільки позивач здійснювала торгівлю, вона несла пласт риби, вкритої плівкою, щоб донести до прилавку. І саме в цей час прийшли перевіряючі. Уся заморожена риба перед тим, як реалізувати, піддається дефростації (розмороженню та відокремленню), та продається, а тому вона не зберігається у розталому вигляді. З приводу відсутності показників температури, позивач повідомила, що на час торгівлі продавці витягують градусники з камер, щоб їх не розбити. Під час реалізації продукції власником та продавцем використовується фартух та гумові рукавиці. Вода для миття рук була, після миття використовується паперовий рушник. З приводу відсутності доказів проведення дезінфекційних робіт позивач вказувала на відро з дезактином, приготування розчину відмічалось на листі, який надавався під час перевірки, а після зауваження завела зошит (а.с. 110-117).

26.10.2018 відповідачем прийнята постанова № 34, якою на підставі статей 65, 66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" на позивача накладений штраф у розмірі 22 338,00 грн. (а.с. 103-104).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначено Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 № 2042-VIII (далі - Закон №2042-VIII).

Відповідно до статті 2 Закону № 2042-VIII законодавство про державний контроль складається з Конституції України, цього Закону, Митного кодексу України, законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Згідно із частиною 6 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов'язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21цього Закону.

Відповідно до статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначеному законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

Частина 1 статті 6 Закону № 877-V встановлює вичерпний перелік підстав для здійснення позапланових заходів, а саме:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною 4 статті 2 цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у разі виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Як встановлено судом, підставою для прийняття наказу про проведення перевірки позивача слугувало здійснене за результатом проведення перевірки санітарно-ветеринарного огляду продуктів звернення в.о. директора Шосткинської міжрайонної лабораторії Держпродспоживслужби ОСОБА_6 від 24.09.2018 року № 117.

Водночас, абзац 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)" не містить такої підстави для здійснення позапланового заходу як звернення посадових осіб лабораторії органів Держпродспоживслужби за результатом проведення перевірки санітарно-ветеринарного огляду продуктів.

Враховуючи зазначене, суд критично оцінює доводи відповідача про те, що перевірка була проведена на підставі частини 4 статті 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», оскільки зазначена норма лише деталізує умови, за яких може бути проведено перевірку, однак не доповнює перелік підстав, визначений в абзаці 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю)".

При цьому, як встановлено судом та не заперечувалось позивачем, ФОП ОСОБА_1 допустила посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до проведення перевірки.

З огляду на викладене, суд зауважує, що суб’єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення заходу контролю відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Таким чином, позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав ФОП ОСОБА_1, оскільки права останнього можуть бути порушені лише наслідками проведення такої перевірки. Щодо посилання позивача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, в якій зазначено про право оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього незалежно від виду такої, суд вважає їх безпідставними з огляду на те, що спірні правовідносини у вказаній справі виникли у зв'язку з проведенням контролюючим органом саме невиїзної перевірки, умови та порядок проведення якої не передбачають вирішення питання допуску до проведення такої перевірки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу «Про позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_4С.» від 03.10.2018 № 1674-ОД є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області про накладення штрафу від 26.10.2018 № 34 суд зазначає наступне.

Стаття 43 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 №771/97-ВР передбачає, що рухомі та/або тимчасові потужності (палатки, кіоски, прилавки, рухомі транспортні засоби для торгівлі) повинні відповідати таким вимогам: 1) утримуватися в чистоті та належному стані; 2) забезпечувати захист від будь-якого ризику забруднення, зокрема від шкідників та гризунів; 3) бути обладнані засобами для підтримання належної особистої гігієни; 4) поверхні (включаючи поверхню обладнань), що контактують з харчовими продуктами, утримуються у непошкодженому стані, легко чистяться та дезінфікуються, зроблені з гладких, нержавіючих, нетоксичних, придатних до миття матеріалів; 5) бути забезпечені гарячою та/або холодною питною водою у необхідній кількості; 6) мати належні засоби для гігієнічного зберігання небезпечних та/або неїстівних речовин та відходів (рідких або твердих), а також засоби для їх зберігання та подальшого поводження та/або мати відповідний договір щодо їх утилізації (знищення); 7) мати належні засоби для підтримання температури, необхідної для зберігання харчових продуктів, та її контролю; 8) забезпечувати розміщення харчових продуктів таким чином, щоб максимально знизити ризик їх забруднення.

Відповідно до статті 49 вказаного Закону оператори ринку дотримуються таких вимог: 1) забороняється прийняття об'єктів санітарних заходів (крім живих тварин), що використовуються для виробництва харчових продуктів, після переробки яких отриманий харчовий продукт є непридатним для споживання людиною; 2) первинна продукція та всі інгредієнти, які зберігаються на потужностях, утримуються в умовах, що запобігають їх псуванню та забезпечують захист від забруднення; 3) харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу; 4) ведеться результативна боротьба із шкідниками і гризунами; 5) дотримується температурний режим, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів. Такий режим не повинен перериватися. Виключення щодо дотримання температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів, можливе протягом обмеженого періоду часу в процесі підготовки харчового продукту до перевезення, зберігання, продажу, сервірування харчових продуктів за умови, якщо це не спричиняє ризик здоров'ю споживачів; 6) потужності з виробництва, обробки, транспортування, зберігання, первинного пакування перероблених харчових продуктів повинні мати належні приміщення для окремого зберігання перероблених харчових продуктів від неперероблених, у тому числі морозильні камери достатнього розміру; 7) якщо харчові продукти мають зберігатися або пропонуватися до споживання при низьких температурах, вони повинні бути якнайшвидше охолоджені після стадії термічної обробки або останньої стадії виробництва до температури, яка не спричинить ризик здоров'ю споживачів; 8) розморожування харчових продуктів здійснюється таким чином, щоб мінімізувати ризик розмноження патогенних мікроорганізмів або формування токсинів у харчових продуктах. Під час розморожування харчові продукти утримуються при температурі, яка не спричиняє ризик здоров'ю споживача. Якщо рідина, яка виникає внаслідок розморожування, може спричинити ризик здоров'ю, вона зливається

Згідно вимог ДСТУ 4868 2007 "Риба заморожена" заморожену рибу зберігають за температури не нижче ніж мінус 18°С.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 65 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" від 18.05.2017 №2042-VIII оператори ринку несуть відповідальність, зокрема, за порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров'я людини або тварини, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат.

Згідно із ст. 66 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми здійснюється відповідно до положень цієї статті. Штраф за порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Справа про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми (далі - справа) розглядається компетентним органом або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори. Справа розглядається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною посадовою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи відкладається, але не більше ніж на десять робочих днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.

За результатами розгляду справи головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення штрафу;

2) про закриття справи.

Постанова у справі має містити:

1) прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка винесла постанову;

2) дату і місце розгляду справи;

3) відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності);

4) опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують;

5) посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи;

6) посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення;

7) прийняте у справі рішення.

Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

Постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У даному випадку факти вчинення позивачем порушень закону, а саме те, що торгові павільйони з продажу риби мороженої, риби соленої, м’яса птиці та субпродуктів заморожених, субпродуктів свинини та яловичини знаходяться в незадовільному санітарному стані, відсутні докази боротьби зі шкідниками в торгових павільйонах, не забезпечено захист харчових продуктів від забруднення на всіх стадіях обігу, не дотримується температурний режим при зберіганні та реалізації продукції (зокрема риба глибокої заморозки зберігалась при температурі мінус 3°С замість температури мінус 18°С), персоналом не надані відповідним чином оформлені медичні книжки та навчання щодо гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів, відсутні засоби для підтримання належної особистої гігієни власника та продавця, торгові павільйони не забезпечені гарячою, та, або холодною водою, відсутні засоби та докази проведення дезінфекційних робіт, належним чином підтверджується актом проведення позапланового заходу від 11.10.2018 № 068, протоколом від 17.10.2018 № 10.

При цьому, обґрунтовуючи свої вимоги про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу, позивач посилається лише на незаконність наказу про проведення позапланового заходу, а також на те, що допущені ним порушення є незначними, не створюють загрозу життю та здоров’ю людей та були швидко усунуті.

Однак, суд не погоджується із викладеними аргументами позивача з огляду на наступне.

Як вже було зазначено судом вище, правові наслідки наказу на проведення позапланового заходу є вичерпаними, оскільки позивач допустив посадових осіб до проведення перевірки, а тому довід позивача про протиправність постанови як акта індивідуальної дії, прийнятого за результатами незаконної перевірки є недоречним у даному випадку та не приймається судом до уваги.

Також, хибними є твердження позивача про те, що усі порушення були ним швидко усунуті, адже, належних доказів усунення порушень позивачем надано не було, натомість у наданому відповідачу письмовому поясненні від 26.10.2018 позивачем зазначено про вжиті заходи щодо усунення лише деяких порушень, при цьому факт недотримання температурного режиму зберігання харчових продуктів позивачем заперечувався.

Крім того, суд не може погодитись із судженням позивача про те, що допущені порушення законодавства не спричинили ризику загрози життю та/або здоров’ю людини.

Так, порушення температурних режимів зберігання харчових продуктів може призводити до розвитку та збільшення мікроорганізмів патогенних, умовно патогенних чи хвороботворних мікроорганізмів. Відсутність елементарних засобів особистої гігієни персоналу, також, може спричинити шкідливі наслідки для здоров’я громадян.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, під час здійснення заходу контролю посадовими особами відповідача у позивача було здійснено відбір зразків оселедця свіжо-соленого в кількості 0,5 кг для проведення дослідження по мікробіологічним показникам, бичка замороженого в кількості 1 кг для проведення досліджень по мікробіологічним показникам, бичка замороженого в кількості 1 кг для проведення досліджень на мікробіологічні показники та гістамін, згідно акту відбору зразків продукції від 11 жовтня 2018 року (а.с. 105-106).

Відповідно до експертного висновку Сумської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби № 001658 п/18 від 17.10.2018 року в зразках оселедця свіжо-солоного встановлено перевищення КМАФАнМ, в зразках бичка свіжо-мороженого встановлено перевищення КМАФАнМ та наявність БГКП , що не відповідає вимогам ДСТУ ГОСТ 815:2008 "Оселедці солоні. ТУ", 001658п/2/18 Бичок свіжоморожений, ДСТУ 4868:2007 "Риба заморожена (а.с. 107-108).

У зв’язку з цим, листом від 25.10.2018 № 22-11/684 позивача було зобов’язано вилучити з обігу продукцію, що не відповідає вимогам безпечності харчових продуктів (а.с. 109).

На думку суду, виявлені порушення можуть привести до випадків харчових отруєнь, кишкових інфекцій або паразитарних захворювань споживачів, а отже порушення є такими, що несуть загрозу здоров'ю людини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином доведено правомірність оскаржуваного наказу та постанови, а тому позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, третя особа - головний державний ветеринарний інспектор Сумської області Лазоренко Євген Анатолійович про визнання протиправними та скасування наказу і постанови – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 26.12.2018.