
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№1340/5146/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 грудня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №15860-13 від 27.02.2018 р.
Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що на адресу позивача надійшло податкове повідомлення-рішення форми "Ф" від 27.02.2018 №15860-13, згідно якого, позивачу призначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачена фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010300. Згідно вказаного рішення позивачу нараховано зобов'язання на загальну суму 6598,40 грн. за податковий період - 2017 рік.
ОСОБА_1 з вказаним податковим повідомленням - рішенням не погоджується, що і стало причиною звернення до суду з даним позовом у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми "Ф" від 27.02.2018 №15860-13.
Ухвалою судді від 20 листопада 2018 року розгляд даної справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з без виклику сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник відповідача подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що ставка податку для обєктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради обєднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких обєктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1п. 266.5 ст. 266 ПК України). Відповідно до інформації наданої Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, у позивача знаходить нерухоме майно на праві власності загальною площею 206,2 кв.м., що знаходиться за адресою : Львівська область, Сколівський район, с. Волосянка, вул. Шевченка, буд.35 а, не зазначено, що відповідно нежитлова будівля є лазнею, відтак просить в задоволенні позову відмовити повністю.
На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.05.2011 р серії САС №312276 позивач є власником нежитлової будівлі по вул. Шевченка, буд. 35 а, с. Волосянка, Сколівського району, Львівської області , а саме обєкта лазня, загальна площа 206, 2 кв.м.
Головним управління ДФС у Львівській області 27.02.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №15860-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 6598,40 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Предметом доказування відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII запроваджений новий місцевий податок, зокрема, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.
За змістом підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.6.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.05.2011 р серії САС №312276 позивач є власником нежитлової будівлі по вул. Шевченка, буд. 35 а, с. Волосянка, Сколівського району, Львівської області , а саме обєкта лазня, загальна площа 206, 2 кв.м.
Рішенням від 27.04.2017 №205 Волосянківська сільська рада Сколівського району внесла зміни у розділ 3 "Ставка податку" Положення про податок на нерухрме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженого рішенням сесії №175 від 12.02.2017 р, зокрема зазначено "ставки податку для обєктів нежитлової нерухомості (лазня) перебувають у власності фізичних осіб, встановити у розмірі 0,05 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування".
Таким чином, ставка податку за звітний період - 2017 рік складає 0,05% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 року, за 1 кв.м. Відповідно ставка податку на 2017 рік за 1 кв.м складає 1,6 грн (3200,00 (МЗП) х 0,05%). Податок на нерухоме майно позивача, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік складає 206,2 кв.м (загальна площа нерухомого майна) х 1,6 грн (ставка податку) = 329,92 грн.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не правомірно нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, відповідно податкове повідомлення-рішення №15860-13 від 27.02.2018 р не відповідає дійсності, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд -
вирішив :
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №15860-13 від 27 лютого 2018 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (вул. Стрийська,35, м. Львів, 79003, ЄДРПОУ 39462700) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 704 (сімсот чотири гривні) 80 коп сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Суддя Гулкевич І.З.
Судове рішення № 78847975, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1340/5146/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: