Ухвала суду № 78847745, 27.12.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 220/2338/18

Провадження № 1-кп/206/475/18

У Х В А Л А

27.12.2018року

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Грицаюк Н.М.,

при секретарі -Шаповалі Є.М.,

за участі прокурора - Новацького В.Б.,,

захисників-адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілого - ОСОБА_5В,,

представника потерпілого - ОСОБА_6

розглянувши у залі суду в м. Дніпро, у судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42018050000000181 відносно ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146 КК України, ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42018050000000181 відносно ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.146 КК України, ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 146 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали.

Захисник-адвокак ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_3, просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме домашній арешт, оскільки він має міцні соціальні зв'язки, мати проживає на території України, працевлаштований.

Заисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотаня прокурора, оскільки питання про продовження запобіжного заходу у виглді тримання під вартою не може вирішуватись в підготовчому судовому засіданні.

Потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Повторно розглядається питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судовий розгляд не завершений до його спливу.

Тримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовується виключно у разі доведення того, що жоден із більш мяких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ризиками, які суд у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, являються обєктивні дані можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, впливання на свідків, які ще не допитані та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, міра покарання за яке передбачена у вигляді позбавлення волі строком до 5 років.

Таким чином, ризики, що були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та продовження такого заходу, на сьогодні не перестали існувати.

Дані відносно особи обвинуваченого враховуються судом, як то соціальні зв'язки, вік та стан здоров'я, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою ОСОБА_3, а також період його тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості злочину, повязаного із застосуванням фізичного насильства потерпілому, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченого у встановленому законом порядку.

Доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо можливості зміни останньому запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на наявність тісних родинних зв'язків, проживаючої на території України матері, суд не приймає до уваги, оскільки стороною захисту не надано жодного належного доказу на підтвердження зазначених обставин.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави відповідно до ч. 4ст. 182 КПК Українив розмірі, передбаченому ч.5ст. 182 КПК України, застосувавши таким чином альтернативний запобіжний захід.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обовязки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обовязків.

У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 грудня 2018 року - 1921 грн. Враховуючи характеризуючі дані обвинуваченого, суд вважає, що сума у розмірі 38420 грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на депозитний рахунок одержувач ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 820172, р/р 37312066017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

В силу ч. 3 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.

При цьому обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Крім того, вирішуючи подане клопотання, суд також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину та можливість ухилення від явки до суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, та дані про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачений не позбавлений можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну йому запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинуваченого, а і характеру та тяжкості діяння, які йому інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Донецької області ОСОБА_8 про продовження строків дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш мякий - відмовити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити до 24 лютого 2019 року включно.

Визначити заставу у розмірі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 820172, р/р 37312066017442 в ГУДКСУ у м. Київ.

Покласти на ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до Самарського районного суду м. Дніпропетровська;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками.

Копію ухвали надіслати до Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор» до виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Грицаюк