Вирок № 78847675, 27.12.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2212/17

Провадження № 1-кп/206/48/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" грудня 2018 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Грицаюк Н.М.,

за участю секретарів - - ОСОБА_1,ОСОБА_2.,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4К, ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12017040030000356 за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 травня місяця двадцятого дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 ААДРЕСА_1, працюючого водієм ТОВ « Рошен - Дніпро », раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Голота С.В.,

потерпіла - ОСОБА_7,

представник потерпілої адвокат - ОСОБА_8,

обвинувачений - ОСОБА_6,

захисник-адвокат - ОСОБА_9

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_6 17 лютого 2017 року близько 09 години 50 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Hyndai HD -65», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ « Рошен- Дніпро», здійснював рух по вул. Молодогвардійській в Самарському районі м. Дніпро зі сторони вул. Любарського в напрямку Самарського мосту.

Під час руху по вулиці Молодогвардійській в м. Дніпро водій ОСОБА_6, керуючи технічно справним вище вказаним транспортним засобом, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян та проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, проявляючи злочинну самовпевненість, маючи обєктивну можливість виявлення небезпеки для його руху, в районі будинку № 69 по вказаній вулиці змінив напрямок свого руху ліворуч, в звязку з чим виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_10, який рухався в зустрічному напрямку.

Своїми діями ОСОБА_6 порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», невиконання якого згідно висновку судово - автотехнічної експертизи № 6/10.1-216 від 03.04.2017 року знаходиться в причинному звязку з наслідками, що настали дорожньо-транспортною пригодою, в наслідок якої пасажиру автомобіля НОМЕР_2 заподіяні наступні тілесні ушкодження:

- ОСОБА_7 відповідно до висновку комісійної судово - медичної експертизи № 65 від 13.04.2018 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді : закритий перелам вивих голівки правої стегнової кістки зі зміщенням уламків , які під час травматичного процесу призвели до розвитку правостороннього після травматичного коксартрозу 3-4 ступеня на тлі асептичного некрозу голівки правої стегнової кістки ,контрактури правого клубо - стегнового суглобу, недостатності функції суглобу 2-3 ст.; закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку ,підшкірної гематоми в лобній області ліворуч з переходом на волосисту частину голови ,у лівій передвушній області з переходом в скроневу область та далі в завушну область ,різаної рани в лобній області праворуч,закритої тупої травми грудної клітини з переломом 7-го ребра ліворуч, різаної рани тильної поверхні лівої кисті.

Травма правого клубо - стегнового суглобу призвела до стійкої втрати професійної працездатності до 50%, тобто призвела до розладу здоровя, повязаного із стійкою втратою працездатності не менш ніж на 1/3 (не менше 33%), тому відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що відповідає п.2.1.6 «Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. та відповідає вимогам таблиці 9 , п.11.2.3 Наказу МОЗ України № 420 від 05.06.2012 року «Про затвердження порядку та критеріїв встановлення медико - соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоровя, повязане з виконанням трудових обовязків».

Встановлена сумісна травма тіла отримана за умов дорожньо- транспортної пригоди за ступенем тяжкості оцінена експертами в сукупності .

Обвинувачений ОСОБА_6 протягом судового розгляду справи неодноразово змінював свою позицію як від повного визнання своєї провини, так і до повного її спростування. Так ОСОБА_6 суду показав, що він дійсно в той день та час рухався по вул.. Молодогвардійській в Самарському районі м. Дніпро, керуючи автомобілем «Hyndai HD -65», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ТОВ «Рошен- Дніпро», розвозячи по торгівельним точкам продукцію підприємства. Ззаду нього їхав вантажний автомобіль, він почав здійснювати маневр, заїжджаючи до магазина, розташованого в будинку № 69 на протилежному боці цієї вулиці , щоб доставити продукцію підприємства, дорога в деяких місцях була слизькою. Він вже стояв на смузі зустрічного руху, як йому назустріч з великою швидкістю (приблизно 70 км/год.) рухалось таксі , він не зміг уникнути зіткнення, так як вантажний автомобіль, що рухався в попутному з ним напрямку, не дав йому можливості це зробити, він вважав, що встигне завершити маневр, але таксист перевищив швидкість майже вдвічі , оскільки на дорожньому знаку було швидкісне обмеження в 40 км/год., тому відбулось зіткнення. В салоні його автомобіля перебував його напарник ОСОБА_11, а в таксі були дві пасажирки потерпіла ОСОБА_7 та її донька ОСОБА_12, які отримали тілесні ушкодження. Він сам викликав бригаду «швидкої» медичної допомоги. До приїзду слідчо- оперативної групи розташування автомобілів учасників ДТП не змінювали.

В подальшому ОСОБА_6 зазначив, що не змінюючи свої покази про обставини ДТП , вважає себе не винним, про що йому розяснив його захисник, відмовившись від дачі показів на підставі ст.63 Конституції України.

Пізніше обвинувачений суду вказав, що вважав себе невинним, оскільки деякі процесуальні документи слідчим були складені з порушеннями норм КПК, зокрема протоколи слідчих експериментів за участі його, його направника ОСОБА_11 та водія таксі ОСОБА_10 проводились в один день одночасно, і вони мали змогу дивитись як кожний з них розповідає про обставини ДТП , тому такі порушення зі слів його захисника тягли за собою визнання доказів неналежними та такими, що не можуть бути прийняті судом та покладені в основу вироку. В подальшому обвинувачений зазначив, що не дивлячись на такі процесуальні порушення, його винуватість в судовому засіданні була підтверджена повністю, та він визнає себе винним, добровільно відшкодувавши моральну шкоду потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що вона 17.02.2017 р. дійсно їхала разом з донькою в салоні автомобіля таксі марки «Деу Ланос» в лікарню, сидячи на передньому пасажирському сидінні. Вона бачила як автомобіль «будка» розвертався з зустрічної смуги на їхню смугу руху , таксист різко загальмував, але таксі «врізалось» в автомобіль під керуванням ОСОБА_6 саме тією стороною, де знаходилась вона, більше вона нічого не памятає. Вона чула як кричала донька.

Свідок ОСОБА_12 показала суду, що 17.02.2017 року вранці їхала у лікарню, сидячи позаду матері, яка була на передньому пасажирському сидінні. Памятає, що вони переїхали залізничний переїзд, а потім не памятає нічого, хоча була в свідомості, але перебувала в шоковому стані. Пізніше мати розповідала, що вона, свідок, кричала на таксиста, просила викликати «швидку». В неї теж були тілесні ушкодження злам носу, струс головного мозку, з приводу яких теж лікувалась в умовах стаціонару.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що він підробляє таксистом,17.02.2017 року в ранці він здійснював перевозку пасажирів, рухаючись зі сторони ж/м Ігрень в напрямку центру міста. В той день опадів не було, але дорога в деяких місцях була слизька. Швидкість його автомобіля була не більше як 50 км/год., хоча на дорожньому знаку було зазначено швидкісне обмеження в 40 км/год. Він рухався по своїй смузі руху, коли несподівано на відстані близько 15-20 м побачив як автомобіль під керуванням обвинуваченого, не вмикаючи покажчиків повороту, став здійснювати поворот на його, свідка, смугу руху. Він застосував екстрене гальмування, намагався вивернути кермо праворуч, але в нього нічого не вийшло, автомобіль не зупинився. Його гальмівний шлях був 12 м, але в протоколі ДТП це не було зафіксовано, бо проїжджа частина дороги була вкрита льодом. Всі заміри на місці ДТП проводились в присутності як його, так і обвинуваченого. З усіма замірами вони були згодні. Свідок також зазначив, що автомобіль під керуванням обвинуваченого рухався дуже повільно, приблизно 10 км/год. Такий уповільнений рух вантажівки розпочався вже на смузі зустрічного руху. Свідок вважав, що вантажівка мала намір підїхати до магазину, розташованого на його стороні дороги, щоб вивантажити продукти.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що він перебував в якості пасажира в вантажному автомобілі «Хюндай» під керуванням обвинуваченого. Автомобіль їхав з невеликою швидкістю та став зменшувати швидкість, готуючись здійснити маневр повороту на зустрічну смугу руху, так як автомобіль доправляв вантаж до магазину. Їм назустріч зі швидкістю 80 км/год. рухався автомобіль таксі «Деу ланос», який виїхав на їх смугу руху та врізався в автомобіль «Хюндай», стверджував, що ОСОБА_6 знизив швидкість до 3-5 км/год. Свідок стверджував, що зіткнення автомобілів відбулось саме на смузі руху автомобіля «Хюндай». Вказав, що вантажівка під керуванням обвинуваченого не могла зробити маневр вправо, зїхавши в праву крайню смугу, оскільки в попутному з ними напрямку рухалася велика вантажівка.

Судом в судовому засіданні також були досліджені інші докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.02.2017 року з фототаблицею до нього , проведеного о 10 годині 50 хвилин, яким була зафіксована обстановка місця дорожньо-транспортної пригоди та складено план-схему до даного протоколу, на якій зазначено напрямок руху автомобілів, та зафіксовані механічні пошкодження автомобілів - учасників ДТП: на автомобілі НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_10- деформація передньої частини ,а в автомобілі НОМЕР_4 виявлені деформація правової бокової частини, що підтверджує покази як потерпілої, так і обвинуваченого про те, якими саме частинами зіткнулись автомобілі ( т.1 а.п.3-13);

- висновком судово-медичної експертизи № 624 е від 04.03.2017 року про те, що у свідка ОСОБА_12 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла :

- закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому кісток носу зі зміщенням уламків, синця в обох параорбітальних областях з частковим переходом на спинку носу;

- синців на передній поверхні правої гомілки від середньої до нижньої третини та на передній поверхні лівої гомілки. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоровя, тривалістю понад 6 діб, але не менше ніж три тижні ( 21 день). На підставі п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, ступень їх загоєння та дані меддокументації, можливо вказати , що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в 6 міську клінічну лікарню, тобто в термін, на який вказує обстежена та слідчий в постанові.

Виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла спричинені від механічної дії тупих предметів при ударі об такі, що діяли в область обличчя та обох нижніх кінцівок, якими могли бути і виступаючі частини салону автомобіля за умов дорожньо-транспортної пригоди (т.1 а.п. 23-25);

-висновком судово-медичної експертизи № 671 е від 10.03.2017 року про те, що у потерпілої ОСОБА_13 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла:

-закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірних гематом в лобній області ліворуч з переходом на волосисту частину голови, у лівій передвушній області з переходом в скроневу область та далі в завушну область, різаної рани в області праворуч;

-закритого перелому гомілки правої стегнової кістки зі зміщенням уламків в порожнину вертлюжної западини;

-підшкірної гематоми та садна передньої поверхні правої гомілки у верхній третині;

-різаної рани тильної поверхні лівої кисті в проекції середньої третини 3-4-ї пясних кісток, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоровя строком понад 3 тижні, які спричинені від дії тупих твердих предметів, частина яких є з обмеженою ріжучою контактуючою поверхнею , що діяли в область голови, тулуба та кінцівок, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля та осколки скла за умови дорожньо транспортної пригоди ( т.1 а.п.28-32).

Допитана в судовому засіданні судово - медичний експерт ОСОБА_14 вказала, що дані тілесні ушкодження були зафіксовані невдовзі після ДТП, але триваюче погіршення здоровя потерпілої протягом 9 місяців після даної дорожньо-транспортної пригоди може бути розцінено експертами і як тяжкі тілесні ушкодження, в тому числі за умови оперативного протезування суглобу потерпілої.

-протоколами слідчих експериментів за участі ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_15, де, зокрема, обвинувачений ОСОБА_6 на місці розказав та показав про обставини скоєної ДТП та зазначив, що приблизно на відстані 1,9 м від лівого краю проїжджої частини рухався автомобіль «Деу Ланос», а також шляхом замірів було встановлено, що від початку зміни ним напрямку руху до зіткнення він подолав дистанцію в 11,3 м , а також тричі заміряна швидкість руху його автомобіля при подоланні даної дистанції становила відповідно t =2,2 сек.; t = 2,0 сек.;,t =1,8 сек. Аналогічні параметри зафіксовані і під час слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 Швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_6 шляхом експериментальних вимірів під час проведення слідчого експерименту з свідком ОСОБА_15 визначена відповідно в 3,0 сек. ( т.1 а.п. 39-44,45-50, 51-57);

-висновком судово-автотехнічноїекспертизи № 6/10.1-216від 03.04.2017року,згідно якогов данійдорожній обстановці діїводія автомобіля«HYUNDAI HD-65» ОСОБА_6не відповідаливимогам п..10.1 Правилдорожнього рухуУкраїни,де зазначено «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», який перед зміною напрямку ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та невідповідність яким знаходиться в прямому причинному звязку з настанням ДТП (т. 1 а.п. 68 -73);

-полісом обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АІ № 998178, з якого вбачається , що ТОВ «Рошен-Дніпро» як власник автомобіля «HYUNDAI HD-65» шасі Y6 LНD6513AL000728 відповідає перед потерпілими за настання страхового випадку, яким законодавець визначає і дорожньо- транспортну пригоду ( т.1 а.п. 101);

-подорожнім листом від 17.02.2017 року , з якого вбачається, що водій ОСОБА_6 і супроводжувальна особа - ОСОБА_11 17.02.2017 року з ранку повинні були доправляти до підприємств торгівлі продукцію ТОВ « Рошен-Дніпро» ( т.1 а.п. 106);

-протоколом перевірки технічного стану даного автомобіля від 18.10.2016 року ( т.1 а.п. 107);

-висновком комісійної судово- медичної експертизи № 65 від 13.04.2018 року про те, що потерпілій ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді : закритий перелам вивих голівки правої стегнової кістки зі зміщенням уламків , які під час травматичного процесу призвели до розвитку правостороннього післятравматичного коксартрозу 3-4 ступеня на тлі асептичного некрозу голівки правої стегнової кістки ,контрактури правого клубо - стегнового суглобу, недостатності функції суглобу 2-3 ст.; закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку ,підшкірної гематоми в лобній області ліворуч з переходом на волосисту частину голови ,у лівій передвушній області з переходом в скроневу область та далі в завушну область ,різаної рани в лобній області праворуч,закритої тупої травми грудної клітини з переломом 7-го ребра ліворуч,різаної рани тильної поверхні лівої кисті.

Травма правого клубо - стегнового суглобу призвела до стійкої втрати професійної працездатності до 50%, тобто призвела до розладу здоровя, повязаного із стійкою втратою працездатності не менш ніж на 1/3 (не менше 33%), тому відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що відповідає п.2.1.6 «Правил визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»,затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р. та відповідає вимогам таблиці 9 , п.11.2.3 Наказу МОЗ України № 420 від 05.06.2012 року «Про затвердження порядку та критеріїв встановлення медико - соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоровя, повязане з виконанням трудових обовязків».

Встановлена сумісна травма тіла отримана за умов дорожньо-транспортної пригоди за ступенем тяжкості оцінена експертами в сукупності.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_16 ( доповідач комісійної судово медичної експертизи ) пояснив суду, що при дачі такого висновку про те, що травма правого клубно-стегнового суглобу призвела до стійкої втрати професійної працездатності до 50%, тобто призвела до розладу здоровя, повязаного зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на 1\3 ( не менше 33%) комісія виходила лише з травми вказаного суглобу при ДТП, який потребував довгого лікування, в тому числі і оперативного для заміни травмованого суглобу . Інші тілесні ушкодження під час дачі такого висновку навіть не враховувались при збільшенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень з середнього до тяжкого тілесного ушкодження. Ускладнення аналогічного суглобу на лівій нижній кінцівці до уваги комісією лікарів також не приймались, оскільки таке ускладнення було викликане тим, що правий травмований суглоб не міг в повній мірі виконувати свої функції по підтриманню тіла потерпілої в вертикальному положенні, і все навантаження при цьому лягало на лівий суглоб.

Даний висновок експертів ґрунтувався на положеннях Наказу МОЗ України № 420 від 05.06.2012 року « Про затвердження порядку та критеріїв встановлення медико - соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам , яким заподіяно ушкодження здоровя, повязане з виконанням трудових обовязків».

Судом у ході судового розгляду при дослідженні даних письмових доказів порушень вимог ст. ст.104,223,240 КПК Українине встановлено.

Згідно з п. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Відповідно дост. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу вимог ст. ст.370,373 КПК Українисуд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать один одному і узгоджуються між собою.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у предявленому обвинуваченні та його дії кваліфікуються за ч. 2ст. 286 КК Українияк порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження.

Суд критично ставиться до позиції обвинуваченого ОСОБА_6 під час його не визнання своєї вини, оскільки, залишаючи незмінними свої покази про обставини ДТП, він висловлював діаметрально протилежні позиції щодо визнання чи не визнання провини. В подальшому обвинувачений знову визнав себе винним у обємі зміненого прокурором в порядку ст..338 КПК України обвинувачення.

Також суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_11 про те, що зіткнення двох автомобілів відбулось саме на смузі руху автомобіля « Хюндай» під керуванням ОСОБА_6, та вважає їх продиктованими бажанням створити алібі обвинуваченому задля уникнення відповідальності за скоєне ним , виходячи з хибного уявлення про почуття дружби, оскільки вони спростовуються як показами самого обвинуваченого, так і показами потерпілої та свідків та протоколами слідчих експериментів , зокрема і за участі самого ОСОБА_11, а також фототаблицею до протоколу ДТП, де встановлено, що зіткнення відбулось на зустрічній смузі руху , при цьому положення автомобілів - учасників ДТП до приїзду слідчо- оперативної групи не змінювалось.

Крім того, суд вважає, що із обвинувачення ОСОБА_6 слід виключити посилання на заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, потерпілій ОСОБА_12, так як кримінальна відповідальність за порушення Правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, що керують транспортними засобами ( ст.286 КК України) наступає лише в разі спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тяжких тілесних ушкоджень, або смерті.

При призначенні покарання суд, відповідно дост. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимогст. 12 КК України до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, те, що вінранішене судимий, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 1 а.п.110,111), має двох батьків похилого віку.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд вказує повне визнання ним своєї вини , щире каяття та добровільне відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_7 .

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_6 у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2ст. 286 КК України, з додатковим покаранням у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Приймаючи до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання, враховуючиставлення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, позицію потерпілої, яка наполягала на застосуванні до міри покарання іспитового строку, суд приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням згідност. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки відповідно дост. 76 КК України.

Саме таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні додаткового покарання обвинуваченому у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує, що обвинувачений грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядкуст. 100 КПК України.

Витрати, пов'язані з залученням експертів в кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючисьст. 367-374 КПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винниму вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України,тапризначити йомупокаранняу вигляді позбавленняволі строком на5 (пять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строкомна 2(два) роки.

На підставі ст..75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обоязки відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст.76 КК України :

- періодично зявлятись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь експертної установи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України витрати за проведення судово - автотехнічної експертизи № 6/10.1-216 від 03.04.2017 року у розмірі 703,68 грн. (т. 1 а.п. 67) (одержувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004; МФО: 805012; код ЄДРПОУ: 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області).

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Н.М. Грицаюк