Рішення № 78847371, 20.12.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1022/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 812/1022/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, з такими позовними вимогами:

- визначити протиправним та скасувати рішення №0002484708 від 13.05.2017 про застосування штрафних санкцій у розмірі 611 253,23 грн. та нарахування пені у розмірі 67 255,88 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ПРАТ «ЛИНІК» було отримано рішення винесене посадовою особою Офісу великих платників ДФС про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №0002484708 від 13.05.2017 на загальну суму 678 509,11 грн. Зазначене Рішення видане за результатами камеральної перевірки з питань своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове _ державне соціальне страхування за/ грудень 2016р., січень, лютий 2017 року і на підставі акту перевірки №425/28-10-47-08/32292929 від 21.04.2017 року (далі-АктД; Позивач не погоджується з винесеним Рішенням та вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.07.2017 відкрито провадження у справі та призначено відкрите судове засідання на 08.08.2017.

Ухвалою суду від 08.08.2017 зупинено провадження у справі до 14 вересня 2017 року.

Ухвалою суду від 14.09.2017 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.09.2017 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 812/881/17.

Ухвалою суду від 30.03.2018 поновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.04.2018.

Ухвалою суду від 12.04.2018 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 812/292/18.

Ухвалою суду від 29 листопада 2018 року поновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 грудня 2018 року.

Відповідач позов не визнав, надіслав заперечення на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до пункту 9-4 розділу VIII ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-УІ платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Щодо посилань позивача на положення пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" як на підставу звільнення від відповідальності вважав їх безпідставними з посиланням на те, що вказані положення втратили чинність через виключення аналогічної норми із Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". У грудні 2016 - лютому 2017 року Позивач перебував на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України. Запорізьке управління Офісу розташоване у м. Запоріжжя, Офіс ВПП розташований у м. Київ; жодний з вказаних населених пунктів ніколи не був включений до переліків населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Наявність у позивача Сертифікату не є підставою дляцееплати податкових зобов'язань, та не є обставинами, що звільняють платника податку від відповідальності за несплату узгоджених грошових зобов'язань, а лише засвідчує факт, який повинен братись до уваги контролюючим органом для надання платникові розстрочення/або відстрочення сплати таких зобов'язань (у разі прийняття відповідного рішення) через обставину непереборної сили. Своєчасність сплати ЄСВ відповідно до приписів ст. 25 Закону «Про ЄСВ», Інструкції № 449 та статті 75 Податкового кодексу України є предметом саме камеральної перевірки.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази суд встановив таке.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" є юридичною особою, код 32292929, зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 16.12.2002 за № 13811050012000009 (а.с. 11-16), позивач є платником єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 15.10.2013 № 1328058000007 (а.с. 17).

Відповідачем було проведено камеральну перевірку ПрАТ «ЛИНІК» з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, січень-лютий 2017 року, за результатами якої складено акт від 21.04.2017 № 425/28-10-47-08/32292929 (а.с. 18-20). За результатами камеральної перевірки встановлено несвоєчасна сплата єдиного внеску.

Рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0002484708 від 13.05.2017 до Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску 611 253,23 грн за період з 21.01.2017 по 23.03.2017, та нараховано пеню у розмірі 67255,88 грн (а.с. 21).

Позивач, не погодившись з рішенням № 0002484708 від 13.05.2017 про застосування фінансових санкцій, подав до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) скаргу від 23.05.2017 № 130000/100000-0224, яку ДФС України розглянуто та прийнято рішення від 26.06.2017 № 13676/6/99-99-11-02-02-25 про відмову у задоволенні скарги. Рішення обґрунтовано тим, що положення пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" втратили чинність згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 № 911 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (а.с. 23-25).

Листом Офісу великих платників податків ДФС від 16.05.2017 № 26665/10/28-10/47-08 повідомлено, що подвійно нарахована штрафна санкція за кодом платежу 71010000 « Єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності» в розмірі 266257,74 грн. та пеня у розмірі 19093,76 грн. згідно рішення про застосування штрафних санкцій (дод.12) № 0000154200 від 12.07.2016р. виключено з обліку згідно заяви-оскарження ППР № 172/10. Коригування проведено 13.04.2017р. Державною фіскальною службою України на підставі листа Запорізького управління Офісу ВПП ДФС (а.с. 28-29).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем № 0002484708 від 13.05.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

При вирішенні справи, суд виходить з наступного.

За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04 липня 2013 року № 406-VІІ до Закону № 2464-VI та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право на адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України, передано органам доходів і зборів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п. 1 ч. 10 ст. 9 № 2464).

Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).

На час виникнення спірних правовідносин позивач перебував на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464 необхідно застосовувати з урахуванням норм Закону № 1669.

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт "б" розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Таким чином, саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

Пункт 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Зазначене розпорядження опубліковано 08 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України Урядовий портал.

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30 жовтня 2014 року №1053.

Вищевказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014, до зазначених населених пунктів належить місто Лисичанськ.

Так, дійсно, Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" зареєстроване у м. Лисичанськ Луганської області, яке в свою чергу відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України»).

Проте, надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.

Отже, платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за неподання звітності та сплати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленою чинним законодавством, з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Оскільки, позивач перебуває на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, на нього не поширюється дія пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ, а тому він не звільняється від своєчасного подання звітності.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 30.03.2018 року у зразковій справі № 812/292/18 (№ Пз/9901/22/18) щодо нарахування пені та штрафів платникам податків, розташованих у зоні АТО.

Так, відповідно до абзацу першого 1. «Обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального справа, ніж у зразковій справі» вищевказаного рішення, перебування платника єдиного внеску, місцезнаходження якого зареєстроване на території населених пунктів, визначених переліком, де проводилася антитерористична операція, на обліку в органі доходів і зборів, яке розташоване за межами території проведення антитерористичної операції, виключає звільнення такого платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 2464-VІ."

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України із зазначених позивачем підстав є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 26 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Ірметова