Рішення № 78845724, 05.12.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2021/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами

загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 (61177, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач 1: командувач Національної гвардії України ОСОБА_2 (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9-А)

представник: ОСОБА_3

відповідач 2: Військова частина 2269 Національної гвардії України (28000, Кіровоградська область, вул. Діброви, 77/95, код ЄДРПОУ 14322859)

представник: ОСОБА_4

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до командувача Національної гвардії України ОСОБА_2, військової частини 2269 Національної гвардії України (надалі ВЧ 2269) про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення коштів.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він з липня 1996 року призваний на дійсну військову службу, а з січня 2017 року призначений на посаду начальника продовольчої служби тилу ВЧ 2269 Національної гвардії України. З 15.03.2017 року позивач проходив військову службу в Національній гвардії України за контрактом, укладеним строком на п'ять років. Однак наказом командувача Національної гвардії України №64 о/с від 18.05.2018 року його звільнено з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом "и" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту. Цей наказ був реалізований наказом командира військової частини 2269 Національної гвардії України №117 від 11.06.2018 року (по стройовій частині) і позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби за систематичне невиконання умов контракту слугували відомості внесення до єдиного реєстру досудових розслідувань з відкриттям кримінального провадження №42017120050000184, матеріали проведення службових розслідувань з накладенням дисциплінарних стягнень: догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність, засідання постійно діючої атестаційної комісії ВЧ 2269 та подання командира ВЧ 2269. Позивач не погоджується зі своїм звільненням, зазначаючи, що дисциплінарні стягнення у вигляді догани, суворої догани та попередження про неповну службову відповідність накладені на нього безпідставно, а службові розслідування, які передували цим стягненням, проведені з порушенням Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, затвердженої наказом МВС України від 24.10.2014 року №1133. Крім того, вказує, що всупереч ст.68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ні командиром військової частини, ні командувачем Національної гвардії України, на нього не було накладено дисциплінарне стягнення "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю". Стверджує, що на момент видання спірного наказу командира ВЧ 2269 №117 від 11.06.2018 року (по стройовій частині) з ним не було проведено повний розрахунок грошовим та речовим забезпеченням, чим порушено вимоги п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008. З цих підстав просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ командувача Національної гвардії України №64 о/с від 18.05.2018 року в частині звільнення його з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом "и" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту;

- визнати незаконним та скасувати наказ командира військової частини 2269 Національної гвардії України №117 від 11.06.2018 року (по стройовій частині) в частині виключення його зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення;

- поновити його на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини 2269 Національної гвардії України, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95;

- стягнути з військової частини 2269 Національної гвардії України суму грошового утримання за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді від 04.09.2018 року відкрито загальне позовне провадження у цій справі та призначено підготовче засідання, відповідачам встановлено порядок та строк для подання відзивів на позов.

Представник відповідача-1 - командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 - подав до суду відзив на позов із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ОСОБА_1 неодноразово порушував військову дисципліну, у зв'язку з чим до нього застосовувалися дисциплінарні стягнення у вигляді догани, суворої догани та попередження про неповну службову відповідність, які не скасовані, а строк на їх оскарження закінчився. При цьому, позивач протягом шести місяців після накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність допустив нові порушення військової дисципліни, що стало підставою для його звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту за п. "и" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Також наполягав на тому, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а тому просив суд залишити позов без розгляду, а у разі розгляду справи по суті - відмовити у задоволенні позову.

Від відповідача-2 - військової частини 2269 Національної гвардії України - до суду надійшов відзив на позов із запереченнями, мотивованими тим, що позивач при проходженні військової служби неналежним чином виконував свої посадові обовязки та допускав порушення військової дисципліни, за що неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. Позивач, маючи дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, накладене наказом командира ВЧ 2269 №13 від 09.01.2018 року, не виправив своєї поведінки та продовжував порушувати військову дисципліну, що підтверджується висновками службових розслідувань, призначених наказами командира ВЧ 2269 №192 від 28.02.2018 року, №204, №205, №206 від 02.03.2018 року. Також наполягав на тому, що у звязку зі звільненням позивача з ним проведено повний розрахунок. З цих підстав, а також стверджуючи про порушення позивачем строку звернення до суду, просив суд позов залишити без розгляду, а у разі розгляду справи по суті - відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзиви відповідачів, у якій вказав, що службові розслідування, що призначені наказами командира ВЧ 2269 №192 від 28.02.2018 року, №204, №205, №206 від 02.03.2018 року, проведені з порушенням Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, затвердженої наказом МВС України від 24.10.2014 року №1133. Крім того стверджував, що при складанні та направленні подання про його звільнення з військової служби, а також при проведенні його атестації, яка передувала звільненню, порушено Методичні рекомендації з питань виконання в Національній гвардії України Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, що затверджені наказом командувача Національної гвардії України від 02.11.2015 року №626.

Від представників відповідачів надійшли пояснення та заперечення на відповідь, у яких вони наполягали на дотриманні процедури звільнення позивача з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу командувача Національної гвардії України №64 о/с від 18.05.2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас Збройних Сил України за пунктом "и" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту. Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, показання свідків, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 проходив військову службу в Національній гвардії України на посаді начальника продовольчої служби тилу військової частини 2269 на підставі наказу командувача Національної гвардії України №4о/с від 17.01.2017 року. Наказом командира ВЧ 2269 №39 від 22.02.2017 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини 2269 з 21.02.2017 року. (а.с. 22, т.1)

У березні 2017 року ОСОБА_1 уклав контракт з Міністерством внутрішніх справ України в особі командира військової частини 2269 про проходження військової служби в Національній гвардії України, строком на 5 років. Контракт набрав чинності з 15.03.2017 року. (а.с. 21, т.1)

Командир ВЧ 2269 листом №69/12-1370 від 26.04.2018 року направив командувачу Національної гвардії України генерал-полковнику ОСОБА_2 подання про звільнення підполковника ОСОБА_1 начальника продовольчої служби тилу ВЧ 2269 з військової служби у запас за пунктом "и" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). (а.с. 62 - 66, т.2)

Наказом командувача Національної гвардії України №64 о/с від 18.05.2018 року "По особовому складу" відповідно до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби у запас за пунктом "и" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) підполковника ОСОБА_1 з посади начальника продовольчої служби тилу ВЧ 2269 Національної гвардії України. (а.с. 24, т.2)

Наказом командира військової частини 2269 Національної гвардії України №117 від 11.06.2018 року "По стройовій частині" припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби в Національній гвардії України та виключено ОСОБА_1 зі списків особового складу частини з 11.06.2018 року та з 12.06.2018 року з усіх видів забезпечення. (а.с. 236, т.1, 92 96, т.2)

Не погоджуючись зі своїм звільненням, позивач 11.07.2018 року звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних наказів про звільнення з військової служби в Національній гвардії України, суд виходить з того, що правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження визначає Закон України "Про Національну гвардію України".

Відповідно до статті 1 цього Закону Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про Національну гвардію України" визначено, що до складу Національної гвардії України входять зокрема військові частини.

Відповідно до частин 1, 3 статті 9 Закону України "Про Національну гвардію України" особовий склад Національної гвардії України складається з військовослужбовців та працівників.

Національна гвардія України комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом.

Комплектування Національної гвардії України військовослужбовцями та проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обовязок і військову службу" та Положення про проходження військової служби громадянами України в Національній гвардії України, що затверджується Президентом України.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоровя і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, повязаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до частин 2, 3 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проходження військової служби, права та обовязки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб офіцерського складу.

Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом. (частина 4 статті 19 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з пунктом "б" частини 2 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення зі служби проводиться: військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, - на підставах, передбачених частиною шостою, з урахуванням випадків, визначених частиною восьмою цієї статті.

Відповідно до пункту "и" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Згідно з частиною 9 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі Положення №1153/2008). Пунктом 3 цього Указу поширено дію Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого цим Указом, та статті 2 цього Указу на військовослужбовців Національної гвардії України.

Відповідно до пунктів 15, 26 Положення №1153/2008 з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - контракт про проходження військової служби) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Контракт про проходження військової служби є підставою для видання відповідного наказу по особовому складу про зарахування особи до списків особового складу Збройних Сил України та призначення її на відповідну посаду чи продовження військової служби.

Згідно з абзацом 4 пункту 34 Положення №1153/2008 контракт припиняється (розривається) у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України).

Відповідно до підпункту 1 пункту 35 Порядку №1153/2008 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених зокрема пунктом "и" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Порядок звільнення з військової служби регламентований розділом XII Положення №1153/2008.

Пунктом 228-1 Положення №1153/2008 визначено, що звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни в Міністерстві оборони України, чи після попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність він не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Відповідно до пункту 231 Положення №1153/2008 військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження військової служби, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення з військової служби у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 2 Указу Президента України від 28.03.2014 року №346/2014 "Питання головного органу військового управління Національної гвардії України" установлено, що командувач Національної гвардії України користується щодо військовослужбовців Національної гвардії України правами Міністра оборони України, які передбачені Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24.03.1999 року №551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (надалі - Дисциплінарний статут ЗСУ), дія якого поширюється зокрема на Національну гвардію України.

Дисциплінарний статут ЗСУ визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

За визначенням, наведеним у статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.

Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ за стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів (начальників) підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Кожний військовослужбовець зобов'язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Згідно зі статтею 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Статтею 94 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до статті 88 Дисциплінарного статуту ЗСУ військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Статтею 102 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право.

Якщо протягом шести місяців після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.

Як установлено судом, позивача звільнено з військової служби внаслідок розірвання з ним контракту на проходження військової служби через систематичне невиконанням ним його умов. Підставою для цього став той факт, що позивач після попередження його про неповну службову відповідність не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі.

Так, наказом т.в.о. командира ВЧ 2269 №13 від 09.01.2018 року "Про результати службового розслідування" за порушення військової дисципліни, відповідно до підпункту "г" ч.1 ст.68 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" накладено на начальника продовольчої служби ВЧ 2269 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. (а.с. 56зв., 65 66, т.1)

Вказаний наказ в установлений строк позивачем оскаржений не був, наразі не скасований, його законність не є предметом даного спору.

Згодом відповідачем-2 було проведено декілька службових розслідувань, які засвідчили нові факти порушення позивачем військової дисципліни.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.10.2014 року №1133, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2014 року за №1414/26191, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Інструкція №1133).

Ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Національної гвардії України у разі надходження до Головного управління Національної гвардії України, територіальних управлінь, з'єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я, установ Національної гвардії України відомостей про вчинення ними дій, які порушують права і свободи громадян, а також за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення.

У пункті 5 розділу І Інструкції №1133 визначено, що порушення військової дисципліни - порушення військовослужбовцями порядку і правил несення або проходження військової служби, установлених військовими статутами та іншим законодавством України, наказів командирів (начальників).

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу ІІ Інструкція №1133 службове розслідування проводиться зокрема в разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на Національну гвардію України службово-бойових завдань або створило загрозу здоров'ю чи життю особового складу та/або призвело до порушення прав та законних інтересів громадян, до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку, заподіяння шкоди державі, підприємству, установі, організації незалежно від форми власності чи об'єднанню громадян.

Відповідно до пунктів 5, 7 розділу ІІ Інструкції №1133 підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих у встановленому законодавством України порядку.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).

Як передбачено розділом V Інструкції №1133, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено це розслідування, її обставини (час, місце) та наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця; конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який учинив правопорушення; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів або посадових інструкцій, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Згідно з пунктом 1 розділу VIII Інструкції №1133 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається з вступної, описової та резолютивної частин.

Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від військовослужбовця письмового пояснення або за відсутності акта про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог. Небажання військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення (абзац 8 пункту 3 розділу VІ Інструкції №1133).

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу Х Інструкції №1133 командир (начальник), який призначив службове розслідування, розглядає висновок та всі інші матеріали службового розслідування і, якщо розслідування проведено усебічно та об'єктивно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідають вимогам законодавства, затверджує його. Якщо розслідування проведено неповно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, не відповідають вимогам законодавства, командир (начальник) продовжує строк розслідування, проте загальний строк його проведення не може перевищувати двох місяців, починаючи з дня його призначення.

Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир (начальник) проводить бесіду з військовослужбовцем, який учинив правопорушення. Під час бесіди до військовослужбовця доводяться суть учиненого ним порушення, які вимоги законодавства або посадових інструкцій він порушив. За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, заяв та клопотань особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та військовослужбовцем, з яким проводилася бесіда. Аркуш бесіди долучається до матеріалів службового розслідування.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Якщо за результатами розслідування встановлено відсутність вини військовослужбовця, стосовно дій якого воно проводилося, командир (начальник) доручає підлеглій посадовій особі довести до військовослужбовця результати розслідування.

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира (начальника), що вирішив накласти на особу дисциплінарне стягнення.

Судом установлено, що звільненню позивача з військової служби шляхом розірвання з ним контракту через систематичне невиконанням його умов передували службові розслідування, призначені наказами т.в.о. командира ВЧ 2269 №192 від 28.02.2018 року, №204, №205, №206 від 02.03.2018 року за фактами порушень військової дисципліни.

Так, наказом т.в.о. командира ВЧ 2269 "Про проведення службового розслідування" №192 від 28.02.2018 року призначено службове розслідування за фактом неякісного відпрацювання річних звітних документів. (а.с. 318, т.3)

За результатами проведеного службового розслідування 14.03.2018 року складено висновок, зі змісту якого вбачається, що 27.02.2018 року до ВЧ 2269 надійшло розпорядження командувача Національної гвардії України №27/28/2-1149 від 27.02.2018 року, в якому зазначено про виявлення Головним управлінням Національної гвардії України грубих порушень у звітних документах продовольчого забезпечення, зокрема у звітних документах військової частини 2269, а саме: у звіт-заявках зазначена штатна чисельність технічних засобів номенклатури продовольчої служби не відповідає затвердженій організаційно-штатній чисельності; у звіт-заявках відсутня текстова частина пояснювальної записки; у продовольчому звіті заміна продуктів харчування проводиться з порушенням затверджених норм заміни, додатки та пояснювальні записки до звіту взагалі не заповнюються або в них вносяться дані, які суперечать даним цих звітів. У ході службового розслідування встановлено, що за організацію діяльності продовольчої служби та за стан справ у ній відповідає начальник продовольчої служби ВЧ 2269 підполковник ОСОБА_1 За підсумками службового розслідування встановлено, що порушення начальником продовольчої служби військової частини ОСОБА_1 вимог статті 97 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" та розпорядження т.в.о. командувача Національної гвардії України №27/27/1-8630 від 27.12.2017 року слід вважати порушенням військової дисципліни (дисциплінарним проступком). Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився. (а.с. 312 - 338, т.3)

Наказом т.в.о. командира ВЧ 2269 "Про проведення службового розслідування" №204 від 02.03.2018 року призначено службове розслідування за фактом невиконання вимог статей 82-84, 97 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" та своїх службових (функціональних) обов'язків начальником продовольчої служби військової частини 2269 підполковником ОСОБА_1 (а.с. 167, т.3)

За результатами проведеного службового розслідування 14.03.2018 року складено висновок, зі змісту якого вбачається, що за результатами перевірки, проведеної у період з 05.02.2018 року по 08.02.2018 року цільовою групою Головного управління Національної гвардії України, виявлено такі порушення військової дисципліни начальником продовольчої служби військової частини ОСОБА_1: особисті плани робіт на добу, місяць, квартал підполковником ОСОБА_1 не складаються та не ведуться; фактично виконані роботи за договором №159-прод. від 02.08.2017 року щодо надання послуг з ремонту та регламентного обслуговування холодильного обладнання в їдальні та продовольчому складі частини не відповідають специфікації, яка є додатком до даного договору; книга контролю за якістю приготування їжі в їдальні ведеться формально (записи фактичних виходів порцій зроблені наперед), розрахунок продуктів, що закладаються в казан, розраховуються не вірно, без урахування відходів, в розкладці продуктів не вірно розраховується вихід страв (гарнірів, м'ясних та рибних порцій); обладнання їдальні (холодильне, теплове та механічне) за кухарським складом не закріплене; термоси ТН-36 та ТВН-12, які використовуються для доставки їжі особовому складу на аеродром, без відповідного клейміння, також кухонний посуд промаркований частково; та деякі інші порушення вимог статей 82-84, 97 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України". За підсумками службового розслідування встановлено, що начальник продовольчої служби військової частини ОСОБА_1 по службі характеризується негативно, керівні документи за напрямком діяльності знає не в повному обсязі, до службових обов'язків ставиться несумлінно, порушення ним вимог статей 82-84, 97 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" слід вважати порушенням військової дисципліни (дисциплінарним проступком). Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився. (а.с. 161 - 212, т.3)

Наказом т.в.о. командира ВЧ 2269 "Про проведення службового розслідування" №205 від 02.03.2018 року призначено службове розслідування за фактом невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань" №463 від 29.03.2003 року (а.с.219, т.3)

За результатами проведеного службового розслідування 14.03.2018 року складено висновок, зі змісту якого вбачається, що за результатами перевірки, проведеної у період з 05.02.2018 року по 08.02.2018 року цільовою групою Головного управління Національної гвардії України, виявлено порушення начальником продовольчої служби військової частини ОСОБА_1 вимог постанови Кабінету Міністрів України №463 від 29.03.2003 року, які полягали в тому, що протягом тривалого терміну не доводилися до льотного складу повний асортимент пайка по нормі №2 "Льотна" (яйця курячі, молоко незбиране, сир, сметана, ковбаса н/к). У ході службового розслідування були відібрані пояснення від начальника продовольчого складу військової частини 2269 ОСОБА_5 та заступника командира військової частини 2269 - начальника тилу ОСОБА_6 які пояснили, що вказані харчові продукти були відсутні на продуктовому складі, оскільки не були вчасно закуплені з вини начальника продовольчої служби військової частини ОСОБА_1 За підсумками службового розслідування встановлено, що начальник продовольчої служби військової частини ОСОБА_1 порушивши вимоги постанови Кабінету Міністрів України №426 від 29.03.2003 року, статей 82, 97 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України", допустив дисциплінарний проступок. Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився. (а.с. 213 251, т.3)

Наказом т.в.о. командира військової частини 2269 "Про проведення службового розслідування" №206 від 02.03.2018 року призначено службове розслідування за фактом виявлення нестач та надлишків продуктів харчування на продовольчому складі та овочесховищі військової частини. (а.с. 258, т.3)

За результатами проведеного службового розслідування 14.03.2018 року складено висновок, зі змісту якого вбачається, що за результатами перевірки, проведеної у період з 05.02.2018 року по 08.02.2018 року цільовою групою Головного управління Національної гвардії України, виявлено нестачу моркви у кількості 190,80 кг, буряка у кількості 103,70 кг, надлишки капусти у кількості 104, 40 кг. У ході службового розслідування були відібрані пояснення від завідувача овочесховища військової частини ОСОБА_7 За підсумками службового розслідування встановлено, що порушення начальником продовольчої служби військової частини ОСОБА_1 вимог Положення про продовольче забезпечення Національної гвардії України в мирний час, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №1118 від 14.09.2015 року, статті 97 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" слід вважати порушенням військової дисципліни (дисциплінарним проступком). ОСОБА_1 він надання пояснень відмовився. (а.с. 252 - 311, т.3)

Вказані висновки службових розслідувань затверджені командиром ВЧ 2269 та ним видано накази №245, №246, №247, №248 від 14.03.2018 року про винесення на засідання постійно діючої атестаційної комісії ВЧ 2269 питання щодо подальшого проходження військової служби начальником продовольчої служби військової частини підполковником ОСОБА_1 (336 - 337, 210 212, 250 -251, 309 - 311, т.3)

Відповідно до протоколу засідання постійно діючої атестаційної комісії ВЧ 2269 від 19.03.2018 року запропоновано командиру ВЧ 2269 клопотати перед командувачем Національної гвардії України про звільнення з лав Національної гвардії України начальника продовольчої служби тилу військової частини 2269 підполковника ОСОБА_1 за систематичне невиконання ним умов контракту. (217 - 218, т.2)

Безпосереднім начальником заступником командира ВЧ 2269 з тилу ОСОБА_6 складено службову характеристику на позивача та 20.03.2018 року подано командиру ВЧ 2269 рапорт про звільнення позивача з військової служби у звязку з систематичним невиконанням ним умов контракту. (а.с. 221 223, т.2)

Ці матеріали послугували підставою для внесення командиром ВЧ 2269 подання командувачу Національної гвардії України про звільнення позивача з військової служби у запас за п. "и" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Як вбачається з контракту про проходження військової служби в Національній гвардії України, укладеного позивачем, за його умовами військовослужбовець зобов'язаний зокрема свято і неухильно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (начальників).

Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил" затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Його дія поширюється також на Національну гвардію України.

Згідно зі статтями 5, 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

Статтями 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до статті 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальник продовольчої служби полку підпорядковується заступнику командира полку з тилу і є прямим начальником особового складу продовольчої служби полку.

На доповнення до вимог, викладених у статтях 82 - 84, начальник продовольчої служби полку відповідає за організацію якісного та своєчасного харчування особового складу, санітарний стан об'єктів служби і зобов'язаний: забезпечувати якісне харчування (в тому числі дієтичне та лікувальне) і доведення належних норм пайка до кожного військовослужбовця, не менше ніж один раз на місяць проводити з кухарями контрольно-показове приготування їжі; складати разом із начальником медичної служби полку, начальником їдальні та інструктором-кухарем розкладку продуктів; перевіряти не менше ніж один раз на місяць наявність і якісний стан продовольства, техніки та майна служби в підрозділах, на складі та інших об'єктах служби в полку; керувати роботою їдальні, продовольчого складу і підсобного господарства, проводити під час відсутності заступника командира полку з тилу інструктаж чергового їдальні; проводити сезонну заготівлю картоплі та овочів, переробку та закладення їх на зберігання, а також заготівлю льоду, фуражу для потреб полку; забезпечувати додержання санітарно-гігієнічних вимог під час зберігання та оброблення продуктів харчування, приготування та приймання їжі, належне утримання продовольчого складу, приміщень їдальні та столово-кухонного посуду, а також технологічного, холодильного, немеханічного обладнання і виконання вимог безпеки під час їх експлуатації; організовувати роботи, пов'язані із будівництвом споруд для збирання та утилізації харчових відходів, вживати заходів для своєчасного збирання відходів у їдальні, доставки їх у підсобні господарства військової частини.

Відповідно до Функціональних обов'язків начальника продовольчої служби військової частини 2269, затверджених 03.01.2016 року командиром ВЧ 2269, начальник продовольчої служби військової частини підпорядковується заступникові командира військової частини з тилу і є прямим начальником особового складу продовольчої служби частини. Він відповідає за забезпечення частини продовольством та майном служби, організацію доброякісного та своєчасного харчування особового складу і годування службових тварин, правильне зберігання продовольства та майна служби, санітарний стан об'єктів служби, за бойову та мобілізаційну готовність продовольчої служби, бойову та спеціальну підготовку підлеглого йому особового складу, його виховання і військову дисципліну. (а.с. 24 - 25, т.1)

Дослідивши матеріали службових розслідувань, надані відповідачем-2, суд прийшов до висновку, що ці матеріали підтверджують факти порушень позивачем військової дисципліни, які полягали у порушенні правил проходження військової служби, установлених військовими статутами та іншим законодавством України, наказів командирів, та доводять провину позивача. Службові розслідування за вказаними фактами проведені з дотриманням вимог Інструкції №1133. Порушень прав позивача при їх проведенні не встановлено.

Ці обставини свідчать, що протягом 6 місяців після попередження позивача про неповну службову відповідність за наказом №13 від 09.01.2018 року він не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі, що відповідно до пункту 228-1 Положення №1153/2008 та статті 102 Дисциплінарного статуту ЗСУ є підставою для прийняття командиром рішення про звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Перед прийняттям рішення про направлення матеріалів на звільнення до Головного управління Національної гвардії України командуванням ВЧ 2269 19.03.2018 року та 20.03.2018 року було проведено бесіди з позивачем з приводу систематичного порушення ним військової дисципліни та умов контракту. (а.с. 229, 230, т.2)

Суд установив, що питання про звільнення позивача з військової служби розглядалося на засіданні вищої атестаційної (конкурсної) комісії Головного управління Національної гвардії України, якою прийнято рішення клопотати перед командувачем Національної гвардії України про звільнення позивача з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (протокол №3 від 17.05.2018 року). (а.с. 21 - 23, т.2)

Розглянувши клопотання командира ВЧ 2269 від 26.04.2018 року та додані до нього матеріали, а також рішення вищої атестаційної (конкурсної) комісії Головного управління Національної гвардії України (протокол №3 від 17.05.2018 року), відповідач -1 прийняв наказ №64о/с від 18.05.2018 року про припинення (розірвання) контракту та звільнення позивача з військової служби у запас за пунктом "и" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Доводи позивача про порушення при його звільненні вимог Методичних рекомендацій з питань виконання в Національній гвардії України Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, які затверджені наказом командувача Національної гвардії України від 02.11.2015 року №626 (а.с. 155 177,т.2), суд відхиляє, оскільки цей документ має рекомендаційний характер та не є обовязковим для виконання.

Пунктами 233 243 розділу ХІІ Положення №1153/2008 унормований порядок звільнення з військової служби.

Зокрема, абазом 5 пункту 233 Положення №1153/2008 передбачено, що при звільненні військовослужбовця з військової служби за рішенням командування військової частини відповідно до підпункту 1 пункту 35 цього Положення рапорт на звільнення військовослужбовцем не подається. У такому разі командуванням військової частини складається аркуш бесіди з військовослужбовцем за формою, визначеною Міністерством оборони України.

Відповідно до пункту 236 Положення №1153/2008 з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення.

Згідно з пунктом 242 Положення №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XXXI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року №200, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 року за №405/31857, у разі звільнення військовослужбовців з військової служби грошове забезпечення виплачується особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що обіймають посади до дня отримання військовою частиною наказу або повідомлення про звільнення з військової служби, слухачам, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до дня, що настає за днем виключення наказом зі списків особового складу, але не більше ніж за один місяць з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення (з урахуванням пунктів 2 - 4 цього розділу).

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.

Згідно з пунктом 18 Інструкції з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 року №475, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.06.2017 року за №797/30665, у разі звільнення військовослужбовців за службовою невідповідністю, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, засудженням особи до позбавлення волі або обмеження волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, які отримані під час проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України та строки експлуатації (носіння) яких не закінчилися, утримується з урахуванням строку перебування їх у носінні на підставі довідки-розрахунку на утримання вартості речового майна (додаток 5). Грошова компенсація зазначеним військовослужбовцям нараховується пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення. Сума, нарахована до утримання, та сума грошової компенсації зазначаються в обхідному листі звільненого.

Судом установлено, що відповідач-2, отримавши повідомлення управління кадрової роботи Головного управління Національної гвардії України №27/23/1-3288 від 21.05.2018 року про звільнення позивача з військової служби за наказом командувача Національної гвардії України №64 о/с від 18.05.2018 року, видав наказ №507 від 21.05.2018 року "Про приймання і здавання справ та посади начальника продовольчої служби тилу". (а.с. 68- 70, 71 73, т.2)

Після здавання позивачем справ та складання ним обовязків за посадою, оформленого актом №1860 від 11.06.2018 року, командиром ВЧ 2269 видано наказ №117 від 11.06.2018 року "По стройовій частині", яким ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини з 11.06.2018 року та з 12.06.2018 року з усіх видів забезпечення. (а.с. 74 78, т.2)

Платіжними дорученнями №998, №999 від 12.06.2018 року відповідач-2 перерахував позивачу грошове забезпечення, розраховане по 12.06.2018 року, та матеріальну допомогу за 2018 рік, утримавши кошти за надану авансом щорічну основну відпустку за 2018 рік. (а.с. 79 83, т.2)

Крім того, відповідачем-2 видано довідку №459 від 11.06.2018 року про вартість речового майна, належного до видачі ОСОБА_1 (а.с. 84, т.2) Позивач з рапортом про виплату грошової компенсації за речове майна, яке він не отримав під час звільнення у запас, звернувся до відповідача-2 18.09.2018 року. (а.с. 85, т.2) На підставі наказу командира ВЧ 2269 №986 від 18.09.2018 року платіжним дорученням №1814 від 19.09.2018 року позивачу перераховано грошову компенсацію за неотримане речове майно. (а.с. 86 88, т.2)

Відтак, суд прийшов до висновку, що спірні накази видані відповідачами на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, прав позивача не порушують, тому у задоволенні його позову про скасування цих наказів слід відмовити.

Також суд відмовляє у задоволенні похідних вимог про поновлення позивача на службі та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу.

Судові витрати у справі сторонами не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (61177, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до командувача Національної гвардії України ОСОБА_2 (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9-А), військової частини 2269 Національної гвардії України (28000, Кіровоградська область, вул. Діброви, 77/95, код ЄДРПОУ 14322859) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_8

Повний текст рішення складено 26.12.2018 року.