Рішення № 78845715, 28.12.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2018 р. справа № 0940/1869/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 Аграрних наук України про стягнення податкового боргу в розмірі 620 184, 95 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі, також позивач) звернулося в суд із позовною заявою до Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 Аграрних наук України (надалі, також - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 620184,95 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимог ст.67 Конституції України, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України відповідач допустив заборгованість перед бюджетом в розмірі 620184,95 грн., що виникла в результаті не сплати самостійно задекларованих зобов`язань по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), згідно декларацій з податку на додану вартість за 2016-2018 роки, штрафних санкцій по податку на додану вартість в розмірі 172 460,09 грн., за порушення строків сплати сум грошового зобовязання з податку на додану вартість визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 20.07.2017 №0019801208 та №0019811208, та пені нарахованої відповідно до статті 129 ПК України, в розмірі 29805,86 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 07.11.2018. Відповідно до поданого відзиву відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Відзив мотивований тим, що податкове зобов`язання з податку на додану вартість сплачувалась підприємством вчасно, а тому твердження позивача щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість є безпідставними. Крім того, наголосив, що відповідно до вимог пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України дії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області щодо стягнення податкового боргу в сумі 171230,28 грн., є незаконними, оскільки з дня виникнення податкового боргу позивача пройшло більше 1095 днів (а.с.46-51).

Позивачем 27.11.2018 подано на адресу суду відповідь на відзив (а.с.120-121), де зазначено, що відповідачем оскаржувалось податкове повідомлення-рішення №0019801208 від 20.07.2017 на суму 171230,28 грн.,до суду. Згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі № 809/1735/17 у задоволенні позову відмовлено. Рішення набрало законної сили 16.04.2018 відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду. Нарахування по зазначеному рішенню відображено в ІКП платника 05.05.2018. Стосовно самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за 2016-2018, основний платіж на загальну суму 417919,00 грн., та пені, що обліковується по особовому рахунку в сумі 29805,86 грн., то станом на 15.08.2018 сума боргу не змінилась. Зазначено, що відповідно до п.87.9 ст. 87 ПК України, при наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобовязані зарахувати кошти, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Представником відповідача 04.12.2018 надано заперечення на відповідь на відзив (а.с.129-132), де зазначено, що позивачем не вказано в якому періоді виник борг з податкового зобовязання з податку на додану вартість в рахунок погашення якого податкові органи зараховували сплату податкового зобовязання по податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2016-2018 роки в сумі 417919,00 грн. Позивачем не надано відповіді на питання, чому не було списано податковий борг в звязку з закінченням строку давності 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання.

Розглянувши у відповідності до вимогстатті 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисправу за правилами спрощеного позовного провадження, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази,суд встановив таке.

Судом встановлено, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 академії аграрних наук України зареєстрована як юридична особа 29.03.1999 року, перебуває на обліку в ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області та являється платником податків і зборів передбачених Податкового Кодексу України.

Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 академії аграрних наук України подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість від 18.10.2016, термін сплати 30.10.2016 р. в сумі 91156,00 грн., від 17.11.2016, термін сплати 30.11.2016 р. в сумі 50460,00 грн., від 19.12.2016, термін сплати 30.12.2016 р. в сумі 26814,00 грн., від 19.01.2017, термін сплати 30.01.2017 р. в сумі 29057,00 грн., від 20.02.2017, термін сплати 02.03.2017 р. в сумі 39495,00 грн., від 20.03.2017, термін сплати 30.03.2017 р. в сумі 19477,00 грн., від 17.01.2018, термін сплати 30.01.2018 р. в сумі 161460,00 грн. (а.с.9-21).

Крім того, податковий борг по сплаті штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 172460,09 грн. виник в результаті проведеної 03.07.2017 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість складено акт №5680/1208/00704273 (а.с.22-23).

На підставі проведеної перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20.07.2017 за №0019801208, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 20% в сумі 171230, 28 (а.с.25) і податкове повідомлення-рішення №0019811208, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 10% в сумі 1220,81 грн. (а.с.28).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, Податковим кодексом України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків та зборів належить податок на додану вартість і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Суд зазначає, що Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 Аграрних наук України оскаржувалось в судовому порядку податкове повідомлення-рішення №0019801208 від 20.07.2017.

Зокрема, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 в адміністративній справі №809/1735/17 за позовом Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 Аграрних наук України до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено в задоволенні позову.

Судовим рішенням в адміністративній справі №809/1735/17 встановлено правомірність дій податкового органу щодо зарахування податковим органом коштів, сплачених позивачем з 25.05.2015 року, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, починаючи з 14.12.2009 року.

На підставі досліджених доказів судом встановлено, застосування штрафних санкцій до позивача є правомірним, здійсненим в розмірі та в межах строків встановлених чинним законодавством.

Вказане рішення набрало законної сили 16.04.2018.

Відповідно до частини 4статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу від 15.08.2018 (а.с.31), самостійно поданими платником податків податковими деклараціями з податку на додану вартість (а.с.9-21) даними зворотнього боку облікової картки відповідача по податку на додану вартість, витягу з історії недоїмок по ПДВ (а.с.32-35).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою і являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 Аграрних наук України та за рахунок готівки, що йому належить.

Твердження відповідача про необхідність списання податковим органом податкового боргу у звязку з закінченням строку давності 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання, та про відсутність підстав для стягнення податкового боргу, суд вважає безпідставними оскільки сума податкового боргу заявлено до стягнення є узгодженою в результаті самостійного подання декларацій з податку на додану вартість за період 2016-2018 роки, штрафних санкцій та пені, що узгоджені в результаті судового оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем понесені не були, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262, 263, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Прикарпатську державну сільськогосподарську дослідну станцію Інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 Аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00704273) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід Державного бюджету податковий борг в розмірі 620184 (шістсот двадцять тисяч сто вісімдесят чотири гривні) 73 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463) вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018;

Відповідач: Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону ОСОБА_1 Аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00704273) вул.Степана Бандери, 21/А, м.Івано-Франківськ, 76014.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2