Рішення № 78845312, 20.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 грудня 2018 року Справа № 280/4841/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., при секретарі судового засідання Гопки Л.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

ОСОБА_1 (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кізіярська, 36/3, ІПН НОМЕР_1)

до Мелітопольського обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексеева, 2, код ЄДРПОУ 37927773)

про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Мелітопольського обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Територіального Управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14 серпня 2018 року № 08-02/1078, про суддівську винагороду ОСОБА_1, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці і станом на 01 січня 2018 року складає 28192 грн., починаючи з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року включно;

зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, відповідно до довідки Територіального Управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14 серпня 2018 року № 08-02/1078, про суддівську винагороду ОСОБА_1, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і станом на 01 січня 2018 року складає 28192 гривні, починаючи з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року включно;

стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704 гривні 80 копійок та на професійну правничу допомогу у розмірі 3722 гривні.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15.05.2018 року № 2415-VIII внесені зміни до деяких законодавчих актів, що призводить до зміни складових розміру суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді з 01.01.2018 року. У звязку з підвищенням розміру суддівської винагороди працюючого судді, 07.09.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018. Листом від 28.09.2018 за №8554/16 відповідачем надана відповідь в якій зазначено, що позивачу перераховане грошове утримання судді у відставці з 01.08.2018. Разом з тим, позивач зазначає, що відмова відповідача в задоволені його заяви є протиправною, прийнятою без врахування норм Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», від 02.06.2016 №1402-VIII, Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15.05.2018 року № 2415-VIII, якими визначені гарантії незалежності суддів, що мають суттєве значення при вирішенні цього питання. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді від 20.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у судовому засіданні 20.12.2018.

18.12.2018 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 41577), в якому зазначає, що Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15.05.2018 внесено зміни до Законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року. Відповідно до п.4 р. ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі заяви позивача від 11.09.2018 та довідки Територіального Управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14 серпня 2018 року № 08-02/1078, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2018 року проведено з 01.08.2018 року, оскільки Закон №2415 набрав чинності 22.07.2018. Щодо витрат на правничу допомогу, відповідач зазначає, що вони не підлягають відшкодуванню, оскільки її не можна вважати такою в розумінні ст. 134 КАС України. Також, стверджує, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даними позовними вимогами. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зясував наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 народився 15 листопада 1962 року.

На теперішній час позивач є суддею у відставці, так як був звільнений з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у звязку з поданням заяви про відставку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у Мелітопольському ОУПФУ в Запорізькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

22 липня 2018 року набув чинності Закон України від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав. Цим Законом внесено зміни до Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону слово та цифри 1600 гривень змінено словами та цифрами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

07 вересня 2018 року до Мелітопольського ОУПФУ в Запорізькій області надійшла заява позивача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2018, відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14.08.2018 за №08-02/1078.

Листом від 28.09.2018 №8554/06 відповідач повідомив позивача, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до п.4 р. ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі заяви позивача від 11.09.2018 та довідки Територіального Управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14 серпня 2018 року № 08-02/1078, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2018 року, проведено з 01.08.2018 року, оскільки Закон №2415 набрав чинності 22.07.2018.

Не погодившись з відповіддю відповідача, а також з тим, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснено з 01.08.2018, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі заяви позивача та довідки Територіального Управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2018 року, проведено з 01.08.2018 року, оскільки Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав набув чинності 22.07.2018.

Однак, суд не погоджується з зазначеним висновком з огляду на наступне.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За приписами ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Частинами 1, 2 статті 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з приписами ст.142 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічні приписи містяться в ст. 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 2453-VІ від 07.07.2010 в редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12.02.2015 № 192-VІІІ.

Отже, за приписами наведених вище норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

21 липня 2018 року в газеті Голос України опубліковано Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15 травня 2018 року № 2415-VІІІ (далі Закон № 2415-VІІІ).

Цим Законом внесено зміни до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, зокрема, в абзаці другому пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення названого Закону слово та цифри 1600 гривень змінено словами та цифрами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Закон № 2415-VІІІ набрав чинності з 22 липня 2018 року.

При цьому Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ набрав чинності з 01.01.2017.

Як зазначено в п. 2 Рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультра активна форма) і шляхом зворотньої дії (ретроактивна форма). В п. 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадку, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб.

Надання зворотньої дії Закону (ретроактивність Закону) - виключення, про що повинна бути пряма вказівка про це в Законі.

Отже, у даному випадку самим законодавцем дію Закону № 2415-VІІІ в частині застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно-правовим актом, а саме, на правовідносини починаючи з 01 січня 2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ від 02.06.2016 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 року № 2246-VІІІ прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 року встановлено у розмірі 1762 грн.

Конституційний Суд України в п.1 ч.4 рішення №4-рп/2016 від 08.06.2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини пятої статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року № 2453-VI, зазначив, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Як вбачається з довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14.08.2018 за №08-02/1078 про суддівську винагороду для обчислення довічного грошового утримання судді у відставці, працюючим суддям місцевих загальних судів Запорізької області, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, здійснено перерахунок суддівської винагороди з січня 2018 року, виходячи із розміру посадового окладу 17620,00 грн.

Оскільки працюючим суддям місцевих загальних судів Запорізької області, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання, виходячи із зміни складових розміру суддівської винагороди, визначених Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15.05.2018 №2415-VІІІ, зроблений перерахунок з 01.01.2018, відповідно до положень рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016, частини третя статті 141 Закону України Про судоустрій і статус суддів у редакції Закону України Про забезпечення права на справедливий суд від 12 лютого 2015 року №192-VIII, ч.4 ст.142 Закону України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VІІІ, перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (позивача) повинен був здійснений відповідачем з дати збільшення розміру суддівської винагороди працюючих судів, тобто також з 01.01.2018.

Крім того, суд зазначає що в довідці Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14.08.2018 за №08-02/1078 чітко зазначена дата виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці 01.01.2018, і відповідач, не повертаючи її як неналежно оформлену, прийняв цю довідку до виконання, проте, через власні міркування, перерахунок здійснив не з 01.01.2018, а з 01.08.2018.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не доведено правомірність проведення перерахунку позивачу довічного грошового утримання з 01.08.2018, що зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд вважає, що відсутні підстави для їх задоволення, у зв'язку з наступним.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано: копію договору про надання юридичної допомоги №83 від 09.11.2018; ОСОБА_2 виконаних робіт від 12.11.2018 на суму 3722 грн. (консультація ОСОБА_1, вивчення законодавчих актів та документів, складання позову та виготовлення копій документів до позову), копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №3387/10 від 19.07.2007 та товарний чек фізичної особи-підприємця від 12.10.2018 №83.

Згідно з частинами першою-третьою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-пятої статті 134 КАС України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат субєкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.

Перелік послуг які були надані адвокатом, згідно ОСОБА_2 виконаних робіт, це: надання консультації, вивчення законодавчих актів та складання адміністративного позову.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було складено, підписано та направлено до суду безпосередньо позивачем, а не його представником, що не підтверджує надання послуг адвокатом, як того вимагає частини пятої статті 134 КАС України.

Крім того, як зазначила ОСОБА_3 Верховного Суду в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В якості доказу оплати послуг професійної правничої допомоги позивач додав до позову товарний чек №83 від 12.11.2018. Проте зазначений товарний чек виданий та підписаний фізичною особою підприємцем ОСОБА_4, в той час як договір про надання юридичної допомоги укладався між позивачем та адвокатом ОСОБА_4, ОСОБА_2 виконаних робіт також підписувався адвокатом ОСОБА_2 Таким чином товарний чек не є належним доказом оплати правничої допомоги адвоката.

Отже, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на професійну правову допомогу задоволенню не підлягають.

Що стосується твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Листом від 28.09.2018 №8554/06 відповідачем відмовлено позивачу в перерахунку пенсії з 01.01.2018. З дати отримання зазначеного листа позивач дізнався про порушення своїх прав.

Позовна заява надійшла до суду 15.11.2018, тобто в межах строку встановленого ст.122 КАС України.

Таким чином твердження відповідача є необґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кізіярська, 36/3, ІПН НОМЕР_1) до Мелітопольського обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексеева, 2, код ЄДРПОУ 37927773) про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мелітопольського обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Територіального Управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14 серпня 2018 року № 08-02/1078, про суддівську винагороду ОСОБА_1, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці і станом на 01 січня 2018 року складає 28192 грн., починаючи з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року включно;

Зобов'язати Мелітопольське обєднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зробити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1, відповідно до довідки Територіального Управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 14 серпня 2018 року № 08-02/1078, про суддівську винагороду ОСОБА_1, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і станом на 01 січня 2018 року складає 28192 гривні, починаючи з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року включно.

У задоволенні вимог про стягнення з Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3722,00 грн. - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 (72301, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кізіярська, 36/3, ІПН НОМЕР_1) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вул. Івана Алексєєва, буд. 2, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319; код ЄДРПОУ 37927773).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 26.12.2018.

Суддя А.В. Сіпака