Рішення № 78845190, 27.12.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/769/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Конєва, 32, РНОКПП НОМЕР_1; адреса для листування: 03040, м. Київ, проспект Голосіївський, 88, офіс 1)

представник : ОСОБА_2

відповідач: Головне управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

представники: ОСОБА_3, ОСОБА_4

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1В.), через адвоката ОСОБА_5, звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004161303 від 29.09.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 170120, 62 грн.

Позов мотивовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено ГУ ДФС у Кіровоградській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства в частині реєстрації платником податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1В, якою встановлено, що позивачкою у період з 01.03.2015 року по 21.02.2016 року досягнуто обсяг оподатковуваних операцій в 1001908, 45 грн., тому вона повинна була зареєструватися платником ПДВ у звязку з перевищенням обсягу оподатковуваних операцій, установленого п.181.1 ст.181 ПК України в 1000000 грн. Не погоджуючись з такими висновками перевірки, представник позивачки зазначає, що виторг від реалізації підакцизних товарів включає акцизний податок, який не входить до доходу фізичної особи-підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування. Крім того, контролюючий орган не відрахував із вказаної суми податок на додану вартість, а тому дійшов помилкового висновку про перевищення позивачкою встановленого граничного обсягу оподатковуваних операцій. З цих підстав, наголошуючи на відсутності у позивачки обов'язку подавати заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість та безпідставності донарахування їй грошового зобов'язання, просить суд визнати незаконним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 05.03.2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивачкою за період з березня 2015 року по лютий 2016 року досягнуто обсяг оподатковуваних операцій в 1017472, 74 грн., що зумовлювало її обовязок зареєструватися платником податку на додану вартість. У звязку з невиконанням позивачкою цього обовязку ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки №331/11-28-13-03/24191114762 від 15.09.2017 року винесено податкове повідомлення-рішення №0004161303 від 29.09.2017 року про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 125094, 84 грн., застосування штрафної санкції у розмірі 31273,71 грн. та нарахування пені у розмірі 13752, 07 грн. Наполягаючи на правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, просив суд у позові відмовити.

У ході судового розгляду справи сторони подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення позивачки, представників відповідача, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець з 16.04.1999 року. Займаючись господарською діяльності у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, ФОП ОСОБА_1 у період з 2014 року по 2017 року здійснювала підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, платником податку до на додану вартість зареєстрована не була.

Посадовою особою ГУ ДФС у Кіровоградській області у вересні 2017 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість за період з 01.08.2014 року по 31.07.2017 року, за результатами якої складено акт №331/11-28-13-03/24191114762 від 15.09.2017 року (а.с. 10 18, т.1).

Згідно з висновками акту встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201.10, п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 125094, 84 грн., у т.ч.: за період з 11.03.2016 року по 31.03.2016 року 2217, 22 грн., за квітень 2016 року 3968, 29 грн., за травень 2016 року 4584, 27 грн., за червень 2016 року 5216, 31 грн., за липень 2016 року 5830,21 грн., за серпень 2016 року 7136, 75 грн., за вересень 2016 року 7442, 61 грн., за жовтень 2016 року 6999, 26 грн., за листопад 2016 року 7904, 48 грн., за грудень 2016 року 8424, 73 грн., січень 2017 року 7595, 59 грн., лютий 2017 року 7909, 83 грн., березень 2017 року 7646, 07 грн., квітень 2017 року 8892, 55 грн., травень 2017 року 11122, 10 грн., червень 2017 року 11031, 06 грн., липень 2017 року 11173, 52 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004161303 від 29.09.2017 року, яким позивачці згідно з пп. 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та на підставі п.123.1 ст.123 ПК України за порушення п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2 ст.183, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201.10, п.201.14 ст.201 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 177120, 62 грн., з яких: 125094, 84 грн. податкове зобов'язання, 31273,71 грн. - штрафна (фінансова) санкція, 13752, 07 грн. пеня. (а.с. 19, т.1)

За наслідками процедури адміністративного оскарження рішенням ДФС України №15957/Т/99-99-11-02-01-14 від 30.11.2017 року скарги ФОП ОСОБА_1 та її представника залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0004161303 від 29.09.2017 року без змін. (а.с. 22 23, т.1)

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд виходив з того, що предметом спору у даній справі є висновки відповідача про обов'язок позивачки зареєструватися платником податку на додану вартість та покладення на неї відповідальності за порушення цього обовязку.

Перелік платників податку для цілей оподаткування податком на додану вартість міститься у статті 180 ПК України. Відповідно до підпункту 2 пункту 180.1 статті 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно з підпунктом "б" 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 ПК України особа для цілей розділу V цього Кодексу, який регулює порядок оподаткування ПДВ, - це зокрема фізична особа - підприємець, яка: або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку; або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість; або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість передбачені статтею 181 ПК України.

Згідно з пунктом 181.1 статті 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість унормований статтею 183 ПК України.

Відповідно до пунктів 183.1, 183.2, 183.10 статті 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Як вбачається з пункту 2.1.1 акту перевірки №331/11-28-13-03/24191114762 від 15.09.2017 року, контролюючий орган у ході перевірки установив, що згідно з даними Книги обліку розрахункових операцій та звітів про використання реєстратора розрахункових операцій за період з березня 2015 року по лютий 2016 року ФОП ОСОБА_1 отримала готівкових коштів від реалізації кінцевим споживачам підакцизних товарів (алкогольні напої та тютюнові вироби) на загальну суму 1017472, 74 грн., граничний обсяг досягнуто з 01.03.2015 року по 21.02.2016 року 1001908, 45 грн., тому, на думку контролюючого органу, позивачка відповідно до п.183.2 статті 183 ПК України повинна була не пізніше 11.03.2016 року зареєструватися платником податку на додану вартість. У зв'язку з невиконанням цього обов'язку, починаючи з 11.03.2016 року ФОП ОСОБА_1 несе відповідальність за ненарахування та несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування відповідно до п.183.10 ст.183 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов'язання та донарахування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, виходячи з обсягу поставок за період з 11.02.2016 року по 31.07.2017 року, підтверджених звітами про використання реєстратора розрахункових операцій (без урахування акцизного податку).

У ході судового розгляду справи позивачка заперечила такі обставини, пояснивши, що за останні 12 календарних місяців, що передували 21.02.2016 року, а саме з березня 2015 року по лютий 2016 року, обсяг товарообігу від реалізації товарів на 2 господарських одиницях склав 1023121,17 грн., що підтверджується періодичними звітами РРО за ці періоди. (а.с. 99 - 103, т.1). Водночас, цей товарообіг включає суму акцизного податку з реалізованих підакцизних товарів у розмірі 48720, 03 грн., який сплачений позивачкою до бюджету, що підтверджується деклараціями акцизного податку, які вона надала суду. (а.с. 124 - 221, т.1)

Отже, за вирахуванням із суми від здійснення позивачкою операцій з постачання товарів, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПК України, акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на визначену відповідачем дату позивачка не досягнула граничного обсягу оподатковуваних операцій, передбаченого п.181.1 ст.181 ПК України.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 21.03.2018 року у справі №810/5406/15, від 09.08.2018 року у справі №811/1367/13-а висловив правову позицію, що у пункті 181.1 статті 181 ПК України положення "без урахування податку на додану вартість" слід розуміти як необхідність вирахування суми податку на додану вартість із загальної суми із здійснення операцій з постачання товарів. В іншому випадку вказане правове положення не матиме застосування, оскільки відповідні норми стосуються осіб, що не є платниками податку на додану вартість та відповідно не пов'язані з жодним іншим податком на додану вартість, окрім того, що сплачується ними при придбанні товарів (послуг).

Натомість відповідач при обчисленні суми від здійснення позивачкою операцій з постачання товарів, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПК України, за період з березня 2015 року по лютий 2016 року, всупереч правилу, передбаченому п.181.1 ст.181 ПК України, та нормі пункту 188.1 статті 188 ПК України, не вирахував з неї суму ПДВ, яку позивачка сплатила при придбанні товарів, а також суму акцизного податку, перерахованого до бюджету, що призвело до помилкового висновку про перевищення позивачкою обсягу оподатковуваних операцій, встановленого цією нормою в 1000000 грн. та її обов'язок зареєструватися платником ПДВ.

Отже, суд визнає неправомірними висновки контролюючого органу про порушення позивачкою порядку реєстрації платником податку на додану вартість та покладення на неї на підставі п.183.10 ст.183 ПК України обовязку з нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що свідчить про незаконність визначення їй грошового зобов'язання з цього податку у розмірі 125094, 84 грн. у спірному податковому повідомленні-рішенні.

За змістом пункту 57.4 статті 57 ПК України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Відтак, скасування грошового зобовязання з ПДВ у розмірі 125094, 84 грн. зумовлює скасування штрафних санкцій у розмірі 31273,71 грн. та нарахованої пені у розмірі 13752, 07 грн., визначених спірним податковим повідомленням - рішенням.

Оскільки у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення рішення №0004161303 від 29.09.2017 року, тому позов про визнання його протиправним та скасуванню слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Конєва, 32, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області №0004161303 від 29.09.2017 року.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_6