Ухвала суду № 78844994, 26.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 грудня 2018 року м. Житомир справа № 296/10606/16-а

категорія 2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглядаючи у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про судові витрати по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про дотримання прав людини на доступ до публічної інформації,

встановив:

Рішенням суду від 11.12.2018 позов задоволено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

21.12.2018 ОСОБА_1 подала заяву про судові витрати, в якій просить стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради на її користь "витрати в сумі 5473 гривень, згідно час. 2 ст. 135 КАС, компенсацію за відрив від звичайних занять".

При цьому позивач, згідно наданої до заяви таблиці, обчислює компенсацію за відрив від звичайних занять з складанням позовної заяви та інших заяв, скарг по справі, з проїздом до суду для подачі цих заяв, скарг, з проїздом для участі в судових засіданнях, з ознайомленням з матеріалами справи, з відзивом відповідача та іншими наданими ним документами до суду

Статтею 132 КАС України передбачено, що до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати сторін та їх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

В статті 135 "Витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду" зазначено:

"1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати."

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що до судових витрат належать витрати сторін та їх представників, що пов'язані із прибуттям до суду у зв'язку з переїздом до іншого населеного пункту.

Відповідно до матеріалів справи, позивач проживає в населеному пункті за місцем знаходження суду.

Частиною 3 ст. 143 КАС України встановлено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд звертає увагу, що позивач до закінчення судового розгляду заяви про судові витрати не подавала.

Згідно ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи, що судові витрати позивача не пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту, позивач до закінчення судового розгляду заяви про судові витрати, як передбачено ч. 3 ст. 143 КАС України, не подавала, суд вважає її заяву безпідставною та необґрунтованою та повертає без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 143, 167, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про судові витрати повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Семенюк