Рішення № 78844934, 28.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Житомир справа № 240/4868/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити та виплатити пенсію на пільгових умовах, -

встановив:

12.10.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, у якому він, з урахуванням поданої уточненої позовної заяви, яка прийнята судом, просить:

- визнати протиправним рішення Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, оформлене листами від 19.01.2018 №812/03.2 та від 20.08.2018 №10933/03.2;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення з 02.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у жовтні 2017 року звернувся до відповідача з заявою щодо призначення йому пенсії відповідно до п."б" ст.13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" зі зниженням пенсійного віку у зв'язку із зайнятістю на роботах, що передбачені Списком №2, але про відповідачем протиправно відмовлено у призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Так, відповідачем протиправно, на думку позивача, не враховано періоди роботи на посадах електрозварювальника та газоелектрозварювальника ручного зварювання на Житомирському орендному підприємстві теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» з 20.10.1995 до 24.09.2000 та з тих підстав, що за поданими позивачем документами його стаж роботи на пільгових умовах становить лише 7 років 2 місяці 7 днів, при необхідності мати стаж 12 років 6 місяців, що дає право позивачу на зниження пенсійного віку на 2 роки та право призначення пенсії за віком по списку №2 лише після досягнення позивачем 58 років. Позивач вважає, що вказане рішення відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку та відмові зарахувати до стажу роботи відповідних періодів роботи є неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Згідно з довідкою у справі від 23.10.2018 відповідно до листка непрацездатності від 16.10.2018 суддя Єфіменко О.В. перебувала на амбулаторному лікуванні у період з 16.10.2018 до 23.10.2018 (а.с. 79).

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) учасників справи на 04.12.2018 на 11:30.

28.11.2018 до суду надійшов відзив Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на позовну заяву (а.с. 102-104).

У судовому засіданні 04.12.2018 судом усною ухвалою поновлено позивачу строк на звернення до суду з даним позовом, що внесено секретарем до протоколу судового засідання від 04.12.2018 (а.с. 113-114).

У судовому засіданні 04.12.2018 представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві та уточненій позовній заяві (а.с. 87-92). Крім того, подала заяву про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с. 111).

У судовому засіданні 04.12.2018 представник відповідача проти заявлених вимог заперечувала, та пояснила, що для призначення пенсії на пільгових умовах у позивача відсутній необхідних стаж роботи за списком №2, а саме 12 років 6 місяців. Крім того, пояснила, що не має підстав для зарахування позивачу періоду роботи з 20.10.1995 до 24.09.2000 до стажу роботи на пільгових умовах, оскільки, довідка від 23.11.2017 №173 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній видана безпідставно. Згідно з записами трудової книжки позивач працював в Житомирському обласному виробничому об'єднанні теплових мереж Житомиртепломережа, а довідка видана Житомирським орендним підприємством теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго». За поданими позивачем документами стаж роботи на пільгових умовах становить 7 років 2 місяці 7 днів, відповідно зниження пенсійного віку на 2 роки і право на призначення пенсії за віком по списку №2 позивач буде мати лише після досягнення віку - 58 років. У звязку із відсутністю необхідного пільгового стажу (12 років 6 місяців) розпорядженням Житомирського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 29.12.2017 у призначенні пенсії за віком відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачу відмовлено правомірно. Вважає дії Житомирського обєднаного управління Пенсійного фонду в Житомирській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 є правомірними та вмотивованими. Представником відповідача у судовому засіданні 04.12.2018 подано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 112).

Зважаючи на викладене та керуючись приписами ч.3 ст.194, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.07.2017 позивачу виповнилось 55 років.

02.10.2017 позивач звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до п.«б» ст.13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон України №1788-XII), додавши до вказаної заяви накази про призначення на посади, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, висновками атестацій) для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у періоди часу: з 01.12.1982 до 22.03.1983 (3 міс. 21 дн.); з 04.01.1984 до 01.04.1984 (2 міс. 18 дн.); з 03.12.1984 до 14.02.1989 (5 р. 2 м. 13 дн.); з 06.03.1989 до 02.12.1991 (2 р. 9 м. 12 дн.); з 20.01.1992 до 30.06.1992 (5 м. 10 дн.); з 05.07.1992 до 25.07.1993 (1 р. 20 дн.); з 20.05.1995 до 24.09.2000 (6 р. 4м. 4 дн); з 30.08.2005 по 04.11.2005 (2 м. 11дн.); з 25.09.2006 до 15.05.2008 (1р. 7м. 20 дн.) усього 18 років 2 місяці 11 днів (а.с. 19-78).

02.10.2017 відповідач повідомив ОСОБА_1 що для призначення йому пенсії на пільгових умовах позивач повинен представити додаткові документи, які б підтверджували стаж роботи на посаді із шкідливими умовами праці на Житомирському орендному підприємстві теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго».

23.11.2017 позивачем було надано до Житомирського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідки від 23.11.2017 №173 та №36/172 в яких містилася інформація про те, що позивач дійсно у період часу з 20.10.1995 до 24.09.2000 працював повний робочий день на Житомирському орендному підприємстві теплових мереж «Житомиртепкомуненерго» на посадах, які передбачені Списком №2 розділу XXXIII код Класифікатора посад 7212 Постанови КМУ від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Оскільки відповідачем не призначено було пенсію за заявою від 02.10.2017 і позивач не отримував від нього будь-якого листа щодо даного питання, 14.08.2018 позивач повторно вернувся до відповідача, позивача було повідомлено в усній формі про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах і про те, що йому надсилався лист щодо цієї відмови на початку 2018 року.

Оскільки жодного листа від відповідача з даного приводу позивач не отримував, то 11.08.2018 він звернувся до відповідача з письмовою заявою (вх. №4770/06), в якій просив надати йому повторно листа (а.с. 17).

20.08.2018 ОСОБА_1 було отримано листа від 20.08.2018 №10933/03-2, в якому відповідач повідомив останнього про відсутність й нього необхідного пільгового стажу (12 років 6 місяців), а тому у призначенні пенсії за віком відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачу було відмовлено. Свою відмову відповідач мотивував тим, що:

- не має підстав для зарахування до стажу роботи на пільгових умовах періоду роботи з 20.10.1995 до 24.09.2000, так як довідка №173 від 23.11.2017 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній записів, видана безпідставно. Оскільки, згідно з записами у трудовій книжці позивач працював на Житомирському обласному виробничому обєднанні теплових мереж Житомиртепломережа», а довідку видано Житомирським орендним підприємством теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго»;

- оскільки (за підрахунком відповідача) стаж роботи позивача на пільгових умовах становить 7 років 2 місяці 7 днів, то зниження пенсійного віку на 2 роки і право на призначення пенсії за віком по списку №2 позивач буде мати лише після досягнення ним віку - 58 років (а.с. 18).

Вважаючи таке рішення про відмову відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.16 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №1058-IV) положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Абзацом першим ч.2 ст.24 Закону України №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 24.06.2016 №461 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з ст.62 Закону України №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до п."б" ст.13 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон України №1788-ХХІІ) (у редакції чинній на момент звернення позивача про призначення пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Чоловікам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини 1 статті 26 Закону України №1058-IV.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з ст.62 Закону України №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Крім того, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періоди роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право упродовж цього періоду повинно бути підтверджене за результатами атестації робочих місць, що затверджується висновком державної експертизи умов праці.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Судом встановлено, що 20.10.1995 ОСОБА_1 було прийнято на роботу на сьому дільницю газоелектрозварником по пятому розряду на Житомирське орендне підприємство теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» відповідно до наказу №96-к від 18.10.1995 (а.с. 42-43).

Згідно з наказом №98-к від 04.10.1999 по цьому ж підприємству ОСОБА_1 було переміщено електрогазозварником по пятому розряду у бригаду з обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення і гарячого водопостачання (а.с. 45-46).

Пунктами першим та другим наказу по вказаному підприємству від 31.05.1994 №146 було затверджено акт комісії по атестації робочих місць «огнеупорщиков» та «ел. газосварщиков» (мовою оригіналу), зайнятих на ручному зварюванні, різці металу та віднесено їх до Списку №2 професій з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких надає право на пенсію за віку на пільгових умовах (а.с. 39).

У подальшому на Житомирському орендному підприємстві теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» також проводилися атестації робочих місць за умовами праці та наказами від 24.12.1997 №453 та від 22.05.2000 №125 були затверджені акти комісій переатестації та атестації робочих місць, у тому числі електрогазозварювальників, що задіяні на ручній різці та зварюванні металу та віднесено їх до Списку №2 професій з несприятливими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (а.с. 44, 47).

Наказом від 25.09.2000 №95-к ОСОБА_1 було переведено на цьому ж підприємстві на посаду слюсаря-ремонтника з обслуговування внутрішньо будинкових систем опалення по пятому розряду (а.с. 48-50).

У матеріалах справи містяться також письмові висновки про результати Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 28 березня 2003 року №10-63 на підприємстві ВАТ «Автозапчастина» (а.с.27-30), від 18 квітня 1995 року №10-101 на підприємстві ВАТ «Льонотекс» (а.с.32-34), від 25 січня 1995 року №05-11 на підприємстві «Житомиртеплокомуненерго» (а.с.46-41), від 17 липня 2002 року №10-171 на підприємстві ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» (а.с.52-54) згідно з якими, робочі місця газозварювальника та електрогазозварювальника за показниками умов праці кваліфікується як робоче місце з шкідливими та важкими умовами праці, що відповідає факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2.

Відповідно до Розділу XXXIII «Общие профессии», постанови Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» до посад з шкідливими умовами праці до Списку №2 відносяться «23200000-19756 Электрогазосварщики, занятые на резке и ручной сварке, на полуавтоматических машинах, а также на автоматических машинах с применением флюсов, содержащих вредные вещества не ниже 3 класса опасности» а також «23200000-19905 Электросварщики на автоматических и полуавтоматических машинах, занятые сваркой в среде углекислого газа, на работах с применением флюсов, содержащих вредные вещества не ниже 3 класса опасности, а также на полуавтоматических машинах».

Таким чином, посади ОСОБА_1 у період роботи з 20.10.1995 до 24.09.2000 (4 роки 11 місяців) на Житомирському обласному виробничому обєднанні теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго», як електрозварювальника та електрогазозварювальника річного зварювання віднесені до посад з шкідливими умовами праці до Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СССР від 26.01.1991 №10.

Заперечення відповідача, які полягають у тому, що ОСОБА_1 не надано на підтвердження необхідного стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництва, робіт, професій, посад і показників та у зв'язку із тим, що відсутні необхідні пільгові довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії, спростовується наведеними доказами у матеріалах справи.

Стосовно доводів відповідача про безпідставність для зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах періоду роботи з 20.10.1995 до 24.09.2000, з посиланням на те, що довідка №173 від 23.11.2017 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній записів, видана ОСОБА_1 без підстав, оскільки, згідно з записами у трудовій книжці позивач працював на Житомирському обласному виробничому обєднанні теплових мереж Житомиртепломережа», а довідку видано Житомирським орендним підприємством теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Мінпраці України, Міністерства юстиції України, Мінсоцзахисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 у графі 3 трудової книжки пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Як свідчать наявні у матеріалах справи накази про прийняття ОСОБА_1 на роботу №96-к від 18.10.1995 (а.с. 42-43), про переведення від 04.10.1999 №98-к (а.с.45-46), про звільнення від 25.09.2000 №95-к (а.с. 48-50), архівні витяги з відомостей про заробітну плату за період з 1995 року до 2000 року (а.с. 24, 38), накази від 31.05.1994 №146 «О результатах атестации робочих мест огнеупорщиков и електросварщиков, занятых на ручной резке сварке металла на предприятии» (а.с. 39), від 24.12.1997 №453 «Про результати до атестації робочих місць» (а.с. 44), від 22.05.2000 №125 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» (а.с. 47), від 25.09.2000 №95-к (а.с.48-50), від 22.03.2001 №32-к (а.с. 51), Висновки по результатах атестації від 25.01.1995 №05-11 (а.с.40-41) від 17.07.2002 №10-171 (а.с.52-54) та архівна довідка від 30.03.2018 №250-п (а.с.55), від 24.09.2018 №01-26/186 (а.с.56) ОСОБА_1 дійсно працював на Житомирському орендному підприємстві теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго».

Штемпель на стор.12 трудової книжки позивача - «Житомирское обласное арендное производственное обьединение тепловых сетей «Житомиртеплокомуненерго» було проставлено працівником кадрової служби Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго».

Згідно з архівною довідкою від 30.03.2018 №250-п (від 24.09.2018 №01-26-186) Житомирське обласне виробниче обєднання теплових мереж Житомиртепломережа» існувало з 01.03.1983 до березня 1993 року, а Житомирське орендне підприємство теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» з 13.05.1993 й до теперішнього часу (а.с.55). Отже, довідка від 23.11.2017 №173 була видана ліквідатором Житомирського орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» правомірно та підтверджує наявність у позивача трудового стажу, що надає право на пенсію на пільгових умовах.

Крім того, відповідачем не враховано стаж на підприємстві Пересувана механізована колона №1 (а.с.36) - 4 роки 5 місяців 6 днів на посаді електрозварювальника.

Тому доводи відповідача щодо відсутності у позивача необхідно стажу на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, а саме 12 років 6 місяців, а лише 7 років 2 місяці 7 днів, суд вважає безпідставними. Якщо додати до визнаного відповідачем стажу ОСОБА_1 на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, а саме 7 років 2 місяці 7 днів, стаж роботи 4 роки 11 місяців на посадах електрозварювальника та електрогазозварювальника ручного зварювання на Житомирському орендному підприємстві теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго" та стаж роботи на Пересувній механізованій колоні №1 - 4 роки 5 місяців 6 днів роботи, то вийде, що у позивача наявний загальний стаж роботи 16 років 6 місяців 13 днів, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, загальний пільговий стаж ОСОБА_1, що передбачений Списком №2 складає 16 років 6 місяців 13 днів, тому, на думку суду, позивачем виконані вимоги п."б" ч.1 ст.13 Закону України №1788-ХІІ: досягнення 55 років і стаж роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах зі шкідливими умовами праці.

Згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 та 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Житомирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не доведено правомірності свого рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах з врахуванням пільгового стажу позивача зі зниженням пенсійного віку відповідно до п."б" ст.13 Закону України №1788-ХІІ, та безпідставно не враховано до трудового стажу період роботи з 20.10.1995 до 24.09.2000 на роботі із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на Житомирському орендному підприємстві теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго» і в Пересувній механізованій колоні №1, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 1 частини 1 статті 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду у частині виплати пенсії позивачу у межах суми за один місяць.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням постанови в даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1409,60 грн. У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а саме у сумі 1409,60 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10003, РНОКПП НОМЕР_1) до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40380333) про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити та виплатити пенсію на пільгових умовах - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах від 29.12.2017 та листи від 19.01.2018 №812/03.2 та від 20.08.2018 №10933/03.2.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з моменту звернення з 02.10.2017.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1409,60 грн.

Допустити до негайного виконання рішення суду у частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 28 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Єфіменко