Рішення № 78844794, 27.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року м. Житомир справа № 0640/4502/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, стягнення компенсації за втрачене домоволодіння та відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА щодо невиплати йому компенсації за втрачене майно в сумі 135494,61 грн протягом більше як 10 років;

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області компенсацію за втрачене домоволодіння №11 та №19 по вул. Лісова в с. Мочульня Овруцького район Житомирської області в сумі 135494,61 грн та індексацію компенсації за втрачене домоволодіння за 2010-2018 роки у сумі 207963,01 грн, а всього 343457, 17 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що житлові будинки №11 та №19 по вул. Лісова в с. Мочульня Овруцького район Житомирської області, які належали на праві приватної власності ОСОБА_2, прийнято на баланс Піщанської сільської ради. У звязку із чим, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2008 у справі №2-а-1929/08, останнього поставлено на чергу для виплати компенсації за втрачені домоволодіння. Однак, на момент смерті ОСОБА_2 виплата вказаних коштів не була проведена, відповідно право на отримання вказаної компенсації було визнано за ОСОБА_1 Крім того, постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 31.01.2012 у справі №676-27/12 здійснено перерахунок компенсації за втрачені домоволодіння з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2008-2009 роки, визначивши остаточну суму в розмірі 135494,61 грн. Проте вказана сума до даного часу не отримана позивачем. При зверненні до відповідача із заявою про виплату компенсації за втрачене домоволодіння з проведенням індексації даної виплати з урахуванням індексів за 2010-2018 роки, отримав відмову мотивовану відсутністю фінансування на таку виплату та відсутністю законних підстав для нарахування та виплати індексації за втрачене майно за 2010-2018 роки.

Вважаючи, що вказана відмова є безпідставною та порушує його право приватної власності звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 11.10.2018 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.11.2018 за правилами спрощеного позовного провадження.

У визначений судом дату та час сторони у справі до суду не прибули.

Позивач в прохальній частині позову просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача 27 листопада 2018 року надіслала до суду заяву №07-05/4079 від 24.10.2018, в якій Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області не заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення компенсації за втрачене домоволодіння №11 та №19 по вул. Лісова в с. Мочульня Овруцького район Житомирської області в сумі 135494,61 грн та просить вказану справу розглядати без участі представника відповідача (а.с.62).

Відповідно до ухвали суду від 10.12.2018, позовну заяву у відповідності до п.13 ч.9 ст. 171 КАС України залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про уточнення позовних вимог, викладених з урахуванням наведеного у вказаній ухвалі та вимог Кодексу адміністративного судочинства України, разом з її копією для відповідача.

Розгляд даної справи здійснюється у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи та в межах строків, передбачених ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Встановлено, що на виконання постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 18.12.2007 (а.с.9) актами прийняття жилих будинків від 14.01.2008 прийнято на баланс Піщаницької сільської ради житлові будинки за адресою в с. Мочульня Овруцького район Житомирської області по вул. Лісовій, №11 та №19, які на праві власності належали ОСОБА_2 (а.с.10-11).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.03.2008 у справі №2-а-1929/08 зобовязано Управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області поставити ОСОБА_2 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння №11 та №19 по вул. Лісовій, у с.Мочульня, Овруцького району Житомирської області в сумі 46070,00 грн та 39621,00 грн відповідно (а.с.8).

На виконання рішення суду ОСОБА_2 поставлено на чергу в Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння.

12.09.2010 ОСОБА_2 помер, даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть (серія I-ТП 149422).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.07.2011 року спадкоємцем майна, яке належало ОСОБА_2 на праві власності є його рідний брат ОСОБА_1 (а.с.13). Вказане майно складається з компенсаційної виплати за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території, яке знаходиться в с. Мочульня Овруцького район Житомирської області по вул. Лісовій, №11 та №19 ОСОБА_1 (а.с. 13).

Згодом, постановою Овруцького районного суду від 31.01.2012 у справі №617-27/12 зобовязано Управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області збільшити ОСОБА_1 суму компенсації вартості за вказані вище втрачені домоволодіння з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду 1,18 та 1,34 і встановлено розмір компенсації у сумі 135494,61 грн 61 коп (а.с.7).

Однак, належні позивачу суми компенсації вартості за втрачені домоволодіння з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду, на момент подання даного адміністративного позову виплачені не були, що не заперечується сторонами.

У зв'язку із чим, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із проханням виплатити належну йому компенсацію за втрачене домоволодіння та провести індексацію даної компенсації з врахуванням індексів за 2010-2018 роки.

Однак, листом №07-04/3161 від 15.08.2018 відповідач повідомив ОСОБА_1, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження №31651560 від 15.03.2012, Управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області збільшено суму компенсації з врахуванням індексів 1,18, 1,34 за 2008-2009 роки до 135494,61 грн. Зокрема, вказавши, що виплата коштів не здійснена, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України» та кошторисами видатків кошти на виплату допомог та компенсацій згідно рішень суду для Управління не передбачалися. Окрім того наголосило, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009 нарахування та виплата індексації за втрачене майно не передбачена, у звязку із чим відсутні підстави для проведення індексації компенсації за втрачене майно за 2010-2018 роки (а.с.31).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-XII від 28 лютого 1991 року (далі Закон № 796-XII).

Зокрема, приписами ст.35 цього ж Закону визначено, що компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає: грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.

На виконання статті 35 Закону № 796-XII постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755 затверджено Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій (чинного на час поставлення ОСОБА_2 рідного брата позивача, на чергу для виплати компенсації громадянам за майно, втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням, далі Положення).

Відповідно до абз.1 п.8 зазначеного Положення визначено, що у разі коли у період до перерахування грошової компенсації Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативні акти, за якими вартість житлового фонду індексується, компенсація виплачується з урахуванням цієї індексації.

Розмір нарахованої грошової компенсації також підлягає перерахунку, якщо заява про здачу належного на праві власності майна була подана згідно з пунктами 4 і 6 цього Положення до місцевого органу виконавчої влади до дати набрання чинності нормативним актом про індексацію вартості житла, але фактично компенсація не була виплачена, нарахована за здане майно з вини державного органу або не отримана переселенцем чи спадкоємцем з поважних причин (перебування на стаціонарному лікуванні, у тому числі на примусовому, у тривалому відрядженні, відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, а також смерть - до набуття спадкоємцем права на спадщину) (абз.2 п.8 Положення).

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 31.12.2012 зобовязано відповідача збільшити ОСОБА_1 суму компенсації вартості за вказані вище втрачені домоволодіння з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду 1,18 та 1,34 і встановлено розмір компенсації у сумі 135494,61 грн 61 коп (а.с.9).

Вищевказаним Положенням виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно було урегульовано до 18 листопада 2009 року.

Відповідно постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009 затверджено новий Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, дія якого поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації (далі - Порядок).

Пунктом першим цього ж Порядку передбачено, що його дія поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.

При цьому, положення Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, не передбачають врахування індексації вартості житлового фонду для визначення розміру компенсації.

Згідно п.3 ч.1 ст.13 Закону № 796-XII держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

Положеннями ч.1 ст.67 згаданого Закону встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної, плати.

З метою щорічного приведення балансової вартості об'єктів існуючого житлового фонду у відповідність з реального вартістю будівництва житла Кабінет Міністрів України у постанові від 31 серпня 1996 року №1024 «Про порядок індексації вартості об'єктів житлового фонду» постановив, що індексація балансової вартості об'єктів житлового фонду в 1997 році та наступних роках проводиться, до 15 лютого кожного року за станом на 1 січня відповідно до індексів (20628-16), затверджуваних Державним комітетом, у справах містобудування та архітектури за погодженням з Державнім комітетом по житлово-комунальному господарству. Міністерством статистики та Міністерством економіки.

Разом з тим, на виконання вказаної постанови наказами Мінрегіонрозвитку затверджено індекси до балансової вартості об'єктів житлового фонду, зокрема станом на 1 січня 2011 року у розмірі 1.14 (наказ № 24 від 15.02.2011); станом на 01.01.2012 у розмірі 1,13 (наказ №186 від 03.05.2012); разом з тим станом на 01.01.2015 1,27 (наказ №107 від 15.05.2015), станом на 01.01.2016 1,22 (наказ №85 від 07.04.2016); крім того станом на 01.01.2017 1,27 (наказ №106 від 11.05.2017).

Крім того, індекси балансової вартості обєктів житлового фонду станом на 01 січня 2013 року не було затверджено.

Відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Щодо індексації вартості об'єктів житлового фонду" від 25.02.2014 № 7/15-2179 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за погодженням з Мінекономрозвитку України та Держстатом України повідомляє, що ураховуючи, що протягом 2013 року вартість будівництва значно не збільшилась, індексація балансової вартості обєктів житлового фонду станом на 1 січня 2014 року не проводиться.

За наведених обставин, а також врахувавши те, що ОСОБА_1 грошова компенсація не отримана ні під час дії приписів Положення, ні після затвердження нового Порядку, з вини державного органу, суд дійшов висновку, що до спірних відносин слід застосовувати норми Положення, зокрема пункт 8, якими передбачено врахування індексації вартості житлового фонду для визначення розміру компенсації, оскільки вказане Положення діяло на час постановки на чергу для отримання компенсації ОСОБА_2, спадкоємцем якого є позивач.

Разом з тим, зміст листа №07-04/3161 від 15.08.2018 свідчить на користь висновку, що саме до компетенції Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації належить проведення індексації компенсації за втрачене домоволодіння, тобто сум, які підлягають виплаті ОСОБА_1 (а.с.31).

Враховуючи викладене, суд вважає, що не отримана позивачем компенсація повинна бути проіндексована з урахуванням індексації вартості житлового фонду згідно наказів Мінрегіонрозвитку № 24 від 15.02.2011, №186 від 03.05.2012, №107 від 15.05.2015, №85 від 07.04.2016 та №106 від 11.05.2017, якими затверджено індекси до балансової вартості об'єктів житлового фонду.

Відтак, оскільки за час перебування позивача на черзі для отримання компенсації, яка не була виплачена з вини державного органу, вартість зданих на баланс Піщаницької сільської ради домоволодінь збільшилась, у зв'язку з чим встановлено вищезазначений коефіцієнт індексації, відповідно не отримана позивачем компенсація повинна бути проіндексована на ці коефіцієнти.

Крім того, суд звертає увагу, що статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Зокрема, Конституційний Суд України у рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99) визначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, при цьому дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Крім того, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст.22 Конституції України).

В контексті наведеного, суд відмічає, що в даному випадку до спірних правовідносин слід застосовувати норми вищезазначеного Положення, зокрема в частині можливості індексації компенсації за втрачене домоволодіння, оскільки ОСОБА_2, спадкоємцем якого є позивач, було поставлено в чергу для такої виплати в період чинності вказаного Положення, у звязку з чим, його права не можуть бути обмежені щодо нарахування та виплати індексації компенсації за втрачене нерухоме майно, передбаченої вказаним Положенням.

З огляду на викладені норми, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що слід визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо не проведення нарахування та не виплати індексації вартості втрачених домоволодінь за період з 2010 по 2018 роки та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок компенсації вартості домоволодіння №11 та №19 по вул. Лісова в с. Мочульня Овруцького район Житомирської області з урахуванням коефіцієнтів вартості житлового фонду 1,14,1,13, 1,27, 1,22 та 1,27.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача компенсації за втрачене домоволодіння №11 та №19 по вул. Лісова в с. Мочульня Овруцького район Житомирської області в сумі 135494,61 грн, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 31.01.2011 у справі №617-27/12 розмір грошової компенсації за втрачені домоволодіння №11 та №19 по вул. Лісова в с. Мочульня Овруцького район Житомирської області з урахуванням коефіцієнтів індексації житлового фонду 1,18 та 1,34 становить 135494,61 грн.

У звязку із чим суд наголошує, що під час розгляду даної справи судом не може надаватися оцінка судовим рішенням в інших справах, оскільки це є виключними повноваженнями судів вищих інстанцій, таким чином вказана позовна вимога заявлена безпідставно.

Встановлено, що підставами для звернення до суду, слугувала, на думку позивача безпідставна відмова у здійсненні виплати компенсації втрати домоволодінь, у звязку із чим вважає, що його позбавлено можливості реалізувати надане та гарантоване державою право, зокрема право на компенсацію за втрачені домоволодіння №11 та №19 по вул. Лісова в с. Мочульня Овруцького район Житомирської області в сумі 135494,61 грн, а також встановлене судовими рішеннями у справі №617-27/12.

Так дійсно, постановою від 31.01.2012 у справі №617-27/12 порушене право позивача, яке потребувало судового захисту, було відновлено та правовідносини які виникли між сторонами перейшли до стадії виконання судового рішення (ВП №31651560).

Відповідно, суд позбавлений права повторно зобовязати вчинити дії та встановити право, яке вже було встановлено судовим рішення у справі №617-27/12, що набрало законної сили.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає критерію захисту порушеного права, у звязку з чим підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача суми компенсації за втрачене домоволодіння у розмірі 135494,61 грн відсутні.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат, при розгляді даної справи питання про їх розподіл у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується.

Керуючись 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (вул.Гетьмана Виговського, 17, м.Овруч, Житомирська область, 11101, код ЄДРПОУ 03192603) щодо не проведення нарахування та не виплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) індексації вартості втраченого житлового будинку.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (вул.Гетьмана Виговського, 17, м.Овруч, Житомирська область, 11101, код ЄДРПОУ 03192603) здійснити перерахунок компенсації вартості домоволодіння, а саме житлових будинків №11 та №19 по вул. Лісова в с. Мочульня Овруцького район Житомирської області ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) з урахуванням коефіцієнтів вартості житлового фонду 1,14, 1,13, 1,27, 1,22 та 1.27 за період з 2010 року по 2018 рік.

У решті позовних вимог відмовити

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов