Рішення № 78844506, 26.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м.Житомир справа № 240/5320/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Треті особи: Державна Казначейська служба України, Управління Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії, про стягнення 352400,00 грн. одноразової грошової допомоги,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, що настала внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, оформлене листом від 01.08.2018року, та стягнення такої допомоги в розмірі 352400,00грн.

Ухвалою суду від 19.11.2018року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав позову в повному обсязі і пояснив, що з 1983 по 1992 роки перебував на службі в органах внутрішніх справ, а саме в Державній службі охорони при УМВС України в Житомирській області. Позивачу з 18.06.2018року встановлена 2-а група інвалідності внаслідок нещасного випадку, що мав місце 08.06.1992року. Відповідно до вимог чинного законодавства Позивач звернувся через Ліквідаційну комісію Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області до Міністерства внутрішніх справ України із відповідною заявою (рапортом), до якої були долучені всі необхідні документи для призначення та виплати такої допомоги, але отримав відповідь в листі від 29.08.2018рокуроку про повернення поданих документів на доопрацювання.

Таке рішення Відповідача Позивач вважає протиправним і вважає наявність всіх підстав для стягнення з Відповідача такої одноразової грошової допомоги в розмірі 352400,00грн.

Представник Міністерства внутрішніх справ України, Відповідача в даній справі, в судове засідання не прибув, направив до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечує і зазначає, що вирішення питання про призначення та виплату Позивачу спірної одноразової грошової допомоги віднесено до повноважень не МВС України, а Національної поліції України. Відповідач вважає, що відповідно до вимог постанови КМ України №1139 від 25.12.2015року органи поліції охорони є правонаступниками ліквідованого Департаменту державної служби охорони при МВС України.

З цих підстав, на думку представника Відповідача, документи щодо призначення Позивачу одноразової грошової допомоги правомірно були повернуті голові ліквідаційної комісії Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області.

Представник Державної Казначейської служби України, Третьої особи, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, щодо причин неявки суд не повідомив.

Представник ліквідаційної комісії Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області, Третьої особи в даній справі, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Підтвердив, що за зверненням Позивача був підготовлений та направлений Відповідачу висновок про призначення та виплату Позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 352400,00грн. Визнає, що органи поліції (Управління поліції охорони в Житомирській області) є правонаступником Управління Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області, але лише в частині прав та обов'язків за договорами про надання охоронних послуг та господарськими договорами. Зазначив, що Відповідач не мав права свої рішення обґрунтовувати вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615, так як вона втратила чинність.

Заслухавши доводи Позивача, представника Третьої особи, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 N 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі - Порядок N 850).

Відповідно до п. 3 Порядку N 850, грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктами 7 - 9 Порядку N 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Пунктом 15 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, Позивач з 1983 по 1992 роки перебував на службі в органах внутрішніх справ, а саме в Державній службі охорони при УМВС України в Житомирській області. Позивачу з 18.06.2018року встановлена 2-а група інвалідності внаслідок нещасного випадку, що мав місце 08.06.1992року.

26.06.2018року Позивач звернувся через Ліквідаційну комісію Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області до Міністерства внутрішніх справ України із відповідною заявою (рапортом) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2-а група інвалідності внаслідок нещасного випадку, що мав місце 08.06.1992року.

Як встановлено судом, за результатами розгляду заяви Позивача Відповідачем листом від 01.08.2018року матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги Позивачу були направлені до Національної поліції для негайного розгляду із урахуванням вимог постанови КМУ від 13.10.2015року та постанови КМ України №615 від 10.08.1993року (а.с.16).

Національною поліцією України в особі начальника Департаменту поліції охорони листом від 29.08.2018року вказані матеріали були повернуті на доопрацювання до Ліквідаційної комісії Державної служби охорони при УМВС України в Житомирській області (а.с.17).

Листом від 11.10.2018року директора Департаменту фінансово-облікової політики МВС України було підтверджено, що звернення Позивача про призначення одноразової грошової допомоги підлягають розгляду органами Національної поліції України (а.с.19).

Як зазначалося судом, Порядком N 850 встановлено вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень та їх рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються такими розпорядниками бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу стосовно виплати одноразової грошової допомоги.

Таким чином, суд робить висновок, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих Позивачем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності, Відповідачем в установленому порядку не здійснювалося і відповідних рішень за результатами такого розгляду не приймалось, про що свідчить недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Тобто, звернення Позивача не було розглянуто уповноваженим органом у відповідності до вимог Порядку N850.

В розумінні вимог ст.19 Конституції України, Відповідач як орган державної виконавчої влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку про неправомірність рішення Відповідача, оформленого листом від 01.08.2018року, щодо передачі для розгляду звернення Позивача до Національної поліції України.

При цьому, суд зазначає, що на час ухвалення оскаржуваного рішення Відповідача ОСОБА_3 про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615, було чинне. ОСОБА_3 втратило чинність лише з 01.12.2018року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року N 975.

Суд зазначає про наявність порушеного права Позивача на належний та у відповідності до вимог чинного законодавства розгляд Відповідачем його звернення щодо призначення та виплати відповідної одноразової грошової допомоги. Вказане порушене право Позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, що настала внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у відповідності до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850.

Одночасно суд вважає безпідставними доводи Позивача щодо наявності підстав для безпосереднього стягнення з Відповідача на користь Позивача коштів сумі 352400,00грн. шляхом їх списання з казначейського рахунку Державної казначейської служби України на утримання МВС, з огляду на таке.

По-перше, згідно вимог Порядку N 850 підставою для виплати відповідних коштів у вигляді одноразової грошової допомоги є наказ МВС. Така виплата здійснюється шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

По-друге, частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 70 рішення у справі "Рисовський проти України" (N 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Тобто, суд не вправі перебирати на себе конкретні повноваження державних органів, в тому числі Відповідача.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2018 року (справа N 283/1586/17) та від 28.08.2018 року (справа N 374/9/17).

Таким чином, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково, визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України про повернення матеріалів щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, що настала внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, оформлене листом від 01.08.2018року.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (01601,м.Київ, вул. Богомольця,10, ЄДРПОУ 00032684) розглянути матеріали про призначення та виплату ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНКПП НОМЕР_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, що настала внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у відповідності до вимог Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 850.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 27 грудня 2018 року