Ухвала суду № 78844451, 20.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

20 грудня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3864/18

категорія 5.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: представника позивача Тищенко А.С.,

представника відповідача Юдкіна С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства "Лугинське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними,

встановив:

24 липня 2108 року Державне підприємство "Лугинське лісове господарство" звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви від 07.11.2018 про зміну предмету позову просить визнати протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби по затримці та переогляду вагонів №60438710, №60399037, №68779875, №65332660 з вантажем "деревина паливна" на залізничній станції "Кучурган" Одеської митниці Державної фіскальної служби; визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області по затримці та переогляду вагонів №60438710, №60399037, №68779875, №65332660 з вантажем "деревина паливна" на залізничній станції "Кучурган", та бездіяльність щодо невідшкодування витрат, пов`язаних з таким переоглядом (а.с.5-11 т.1, 25-32 т.2).

10 вересня 2018 року представник Одеської митниці Державної фіскальної служби подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із закінченням строків звернення до суду (а.с.98-99 т.1). В обґрунтування заяви вказано, що позивач вчасно дізнався про затримку вагонів, об`єктивних причин для порушення строку оскарження дій відповідача не було. Вказує, що державне підприємство "Лугинське лісове господарство" 26.06.2017 дізналось про затримання вагонів. В рішенні господарського суду Житомирської області від 29.05.2018 у справі №906/167/18 за позовом ПАТ"Українська залазниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" до державного підприємства "Лугинське лісове господарство" зазначено, що для засвідчення факту простою вагонів працівниками станції Кучурган складені акти загальної форми №70к1 від 16.06.2017. Про факт затримки вагонів, станція Кучурган інформувала вантажовідправника через станцію відправлення Лугини, шляхом відправлення телеграми №7 від 26.06.2017.

7 листопада 2018 року позивачем подано клопотання про визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку (а.с.35-37 т.2). В обґрунтування клопотання зазначено, що позивач дізнався про порушення своїх прав лише 19.03.2018 після отримання ухвали господарського суду Житомирської області від 16.03.2018 про відкриття провадження у справі за позовною заявою про стягнення коштів за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у затриманих вагонах. Стверджує, що для заявлення позову недостатньо було виявити сам факт затримки для переогляду, оскільки до можливих збитків призвела необґрунтована тривалість такої затримки.

6 грудня 2018 року представником Головного управління Національної поліції в Одеській області подано клопотання про залишення без розгляду позову в частині визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Одеській області по затримці та переогляду вагонів №60438710, №60399037, №68779875, №65332660 з вантажем "деревина паливна" на залізничній станції "Кучурган" та бездіяльності щодо невідшкодування витрат, пов`язаних з таким переоглядом.

В судових засіданнях представник позивача просив поновити пропущений строк звернення до суду.

Представник Одеської митниці Державної фіскальної служби в судових засіданнях просив позов залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Зазначав, що по суті спору підстав для задоволення позову не має.

Представник Головного управління Національної поліції в Одеській області в судове засідання не прибув, просив клопотання від 06.12.2018 про залишення позову без розгляду розглянути без участі представника. 06.12.2018 по суті спору подав відзив на позовну заяву державного підприємства "Лугинське лісове господарство".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши заяву, клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено зі змісту відвантажувальних специфікацій, позивачем здійснено завантаження лісопродукції на станції Лугини 07.06.2017 вагони №60438710, №60399037 та 08.06.2017 вагони №68779875, №65330660 (а.с.18-21 т.1).

Згідно з актом від 16.06.2017 №70 к1 Одеською митницею подано вагони для здійснення митного огляду на ділянці митного контролю (а.с.42 т.1).

Огляд вагонів було здійснено митницею на підставі листа Головного управління Служби безпеки України в Одеській області від 16.06.2017 та доручення на проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.06.2017 №65/4-5486 (а.с.112 т.1).

Переогляд вагонів здійснено на підставі рішення Одеської митниці ДФС про здійснення переогляду від 06.07.2017 №7037/15-70-20-04 (а.с.110 т.1).

Вагони простоювали на станції Кучурган до 2 вересня 2017 року, про що станцією складено акт загальної форми №137 к1 від 02.09.2017, затримка становить 1873 в/ч та нараховано належні платежі за затримку (а.с.43 т.1).

Згідно з ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Нормами ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбаченихКодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

УстановленийКАС Українистрок звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд зауважує, що позовна заява направлена на адресу суду поштовим зв`язком 24 липня 2018 року. Зі змісту позовної заяви встановлено, що предметом оскарження в даній справі є факт тривалої затримки вагонів з вантажем на залізничній станції, що були відпущені 02.09.2017, тобто позивач звернувся до суду за межами шестимісячного строку встановленого законом.

Водночас, суд звертає увагу на пояснення представника позивача, що підприємство дізналося про затримку вагонів лише у березні 2018 року, тобто після отримання ухвали господарського суду. Вказує, що до позову в господарський суд не було додано копію акту переогляду від 09.07.2017 та копію листа Одеської митниці ДФС якою повідомлено про відсутність законних підстав для затримання вагонів. Несвоєчасне одержання копії документів і не повідомлення про існування документів, які стали підставою для затримки вантажу, на думку позивача є поважною причиною пропущення строку звернення до суду.

Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям:

- це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди, які перешкоджали зверненню до суду;

- це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

- ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

- ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд звертає увагу, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатись не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Абзацом 3 пункту 4.12 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури в міжнародному залізничному сполученні, і працівників залізниць України визначено, що на підставі рішення митниці працівник прикордонної передавальної станції надсилає на станцію відправлення телеграму для інформування вантажовідправника про затримку товару (вантажу) і про її причини. Вантажовідправник вживає заходи щодо усунення причин затримки такого товару (вантажу) або його повернення на станцію відправлення, про що інформує цю станцію. Станція відправлення повідомляє прикордонну передавальну станцію про прийняте вантажовідправником рішення.

На запит суду Регіональною філією "Одеська залізниця" було направлено лист на підтвердження факту передачі інформації з приводу затримки вагонів №60438710, №60399037, №68779875, №65332660 26.06.2017 на станцію Лугини. На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи надано копію телеграми №7 від 26.06.2017 копії накладних ЦИМ/СМГС відправки №414995, №415000, 413401,113427 (а.с.199-208 т.1).

Як видно з копії телеграми від 16.06.2017 про затримку вказаних вагонів, яка передана на станцію відправлення для повідомлення вантажовідправника, майстер ОСОБА_1 ознайомилась з її змістом 26.06.2017 о 13 год. 30 хв. В даній телеграмі зазначено про підстави такої затримки - лист управління Служби безпеки України в Одеській області від 16.06.2017 №65/4-5486 (а.с.18 т.2).

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що ОСОБА_1 працює майстром на нижньому складі державного підприємства "Лугинське лісове господарство". Крім того, представник зазначила, що на адресу державного підприємства "Лугинське лісове господарство" не надходило повідомлень про затримку вказаних вагонів відповідачем та здійснення їх переогляду, що підтверджується копією журналу вхідної кореспонденції з 06 червня 2017 року по 29 березня 2018 року (а.с.69-85 т.1).

Враховуючи, що затримка вагонів може бути пов`язана з наступною матеріальною відповідальністю, зазначена вище телеграма-повідомлення позивача про затримку вагонів у зв`язку проведенням митного огляду, суд вважає належним доказом того, що позивач дізнався про вчинення відповідачем спірних дій 26.06.2017.

Також суд враховує умови поставки за контрактом від 27 листопада 2015 року №ЛУГ/17/2015 між позивачем та одержувачем деревини, фірмою "OSUNA HOLDING LLP", Великобританія. Згідно з пунктом 5.1 цього контракту товар постачається залізничним транспортом на умовах DAР Українсько-Румунського кордону (прикордонний перехід Вадул-Сирет-Дорнешти) (а.с.15-16 т.1).

19 травня 2017 року сторонами контракту №ЛУГ/17/2015 від 27 листопада 2015 року було підписано додаткову угоду № 8, згідно якої, зокрема, було змінено поставки на FCA - склад Продавця (с.Станційне) - (Інкотермс 2010). Інші умови контракту залишились без змін (а.с.17 т.1).

З урахуванням цього позивач повинен був дізнатися про дату виконання власних зобов`язань за контрактом, а відтак - і затримку у транспортуванні товару.

Отже, позовна заява від 24.07.2018 та уточнена позовна заява від 07.11.2018, подані до суду за межами встановленого шестимісячного строку.

Вирішальним моментом щодо визначення строків звернення до суду є встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, постановою Верховного суду від 02.10.2018 по справі №806/310/17 вказано, що твердження позивача про його необізнаність з фактом затримки вагонів у зв`язку з проведенням митним органом оглядів товарів спростовується листами залізничних станцій та наявними актами загальної форми. Звернуто увагу, що за умовами контракту позивач повинен був дізнатися продату виконання власних зобов`язань за контрактом, а відтак - і затримку у транспортуванні товару.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 240 КАС України визначено, що заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

Заява представника Одеської митниці Державної фіскальної служби про залишення позовної заяви без розгляду від 10.09.2018 та клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду від 06.12.2018 надійшли до початку розгляду справи по суті.

Так, частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, а також відсутність у позовній заяві та заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду вказівок на конкретні істотні причини об`єктивного та непереборного характеру, з яких позивачем був пропущений строк звернення до суду, підстав для його поновлення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, позов подано з порушенням строку звернення до суду, вказані в заяві обставини пропуску строку звернення до суду є неповажними, з пояснень представників сторін та матеріалів справи не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, а тому, позовну заяву державного підприємства "Лугинське лісове господарство" слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 180, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання державного підприємства "Лугинське лісове господарство" від 07.11.2018 про визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку.

Заяву представника Одеської митниці Державної фіскальної служби про залишення позовної заяви без розгляду від 10.09.2018 та клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду від 06.12.2018 задовольнити.

Позовну заяву державного підприємства "Лугинське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання дій протиправними - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Панкеєва