Рішення № 78844404, 27.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 р. Справа№200/11937/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Леваневського, 2)

до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258, 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, площа Соборна, 3)

про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті з 1 березня 2018 року пенсії та зобов’язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії та сплатити виниклу заборгованість з пенсійних виплат, а саме з 1 березня 2018 року.

Ухвалою від 12 листопада 2018 року суд залишив без руху позовну заяву позивача та надав десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення виявлених судом недоліків.

27 листопада 2018 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі. Одночасно, суд задовольнив клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача із позовом до суду. Також, суд зобов’язав відповідача надати суду витяг з пенсійної справи позивача відповідно спірних правовідносин (призначення пенсії, заяви, протоколи, довідки, рішення, що стосуються виплати та припинення виплати пенсії), довідку про фактично нараховані та сплачені позивачу пенсійні виплати, починаючи з 1 березня 2018 року, всі інші докази, які стали підставою для вчинення відповідачем спірних дій.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є пенсіонером за віком та внутрішньо переміщеною особою та з лютого 2018 року перебуває на обліку у відповідача, проте з моменту переведення його пенсійної справи з Костянтинівсько-Дружківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України – з березня 2018 року відповідачем не здійснено поновлення виплати його пенсії, в чому позивач вбачає протиправну бездіяльність, яка порушує його конституційні права.

Суд зазначає, що ухвалою від 27 листопада 2018 року суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення відповідачу даної ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими статтею 162 КАС України, або заяви про визнання позову. Дана ухвала була отримана відповідачем, проте, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву. З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, суд дійшов до висновку щодо розгляду справи за наявними в матеріалах справи документами в межах заявлених позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії ВЕ № 302070, виданого Калінінським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області 27 жовтня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Позивач є пенсіонером, про що свідчить посвідчення серії ААД № 597247 та внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 7 лютого 2018 року № НОМЕР_2.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач перебуває на обліку у відповідача з лютого 2018 року на підставі його особистої заяви про запит пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці для отримання пенсії за фактичним місцем проживання як внутрішньо переміщеної особи.

15 червня 2018 року відповідачем на адресу позивача надано лист, у якому позивача поінформовано, що у лютому 2018 року на підставі його особистої заяви направлено запит до управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці та зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб» виплата пенсії внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат. За інформацією відповідача, зазначеною у даному листі 19 березня 2018 року до управління надійшла електронна пенсійна справа позивача та 29 березня 2018 року – паперова пенсійна справа. Також, відповідачем зазначено, що у лютому 2018 року управління отримало рішення Комісії від 27 лютого 2018 року № 11-12/8-18 Слов’янської міської ради про поновлення виплати пенсії та найближчим часом розпочнеться виплата його пенсії.

Суд зауважує, що на час прийняття рішення по справі відповідачем не надано доказів щодо поновлення виплати пенсії.

Таким чином, спірним питанням у справі є правомірність дій пенсійного органу (його бездіяльність) щодо невиплати (не поновлення виплати) позивачеві пенсії згідно його заяви.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В силу вимог статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі – Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до норм статті 7 зазначеного Закону для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Факт внутрішнього переміщення, згідно положень статті 4 Закону № 1706-VII підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до норм статті 12 Закону № 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

Як зазначалось судом раніше, факт внутрішнього переміщення позивача підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Доказів її скасування матеріали справи не містять та означене не спростовується відповідачем.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі – Порядок № 22-1).

Відповідно абзацу 4 пункту 1.5 зазначеного Порядку заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Згідно положень пункту 4.8 Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера.

Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Нормами пункту 4.12 Порядку № 22-1 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п’яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Таким чином, суд доходить висновку що однією з необхідних умов для взяття позивача на пенсійний облік до відповідача та відповідно – поновлення виплати його пенсії є надходження пенсійної справи до управління.

Водночас, як встановлено судом на підставі відповіді відповідача у березні 2018 року до управління надійшла як електронна, так і паперова справа позивача, отже, у березні 2018 року у відповідача існували всі передумови для виплати позивачу пенсії.

Отже, суд доходить висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати пенсії позивачеві з березня 2018 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, враховуючи, що наявними матеріалами справи не спростовано не виплату пенсії позивачу з березня 2018 року, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог позивача повністю.

Щодо вимоги позивача про звернення постанови суду до негайного виконання, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з вимогами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Нормами статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду щодо зобов’язання відповідача сплатити заборгованість за весь період, підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Згідно з положеннями частини 1 зазначеної статті при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Леваневського, 2) до Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 37803258, 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, площа Соборна, 3) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП 217081777) пенсії з 1 березня 2018 року.

Зобов'язати Слов’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1 (РНОКПП 217081777) нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість за період, починаючи з 1 березня 2018 року.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов’язання Слов’янське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити ОСОБА_1 (РНОКПП 217081777) нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість за період, починаючи з 1 березня 2018 року – у межах суми стягнення за один місяць.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Слов’янського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 84130, Донецька область, м. Святогірськ, вул. Леваневського, 2).

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 27 грудня 2018 року. Повне судове рішення складено 27 грудня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Смагар С.В.