
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2018 р. Справа№200/13482/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення від 21.07.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення від 21.07.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Покровським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області під час призначення пенсії за віком неправомірно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи: у четвертому «Шахтопрохідницькому управлінні «Донецькшахтопроходка» з 11.08.1994 року по 20.05.1997року; у четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні Трест Донецькшахтопроходка» з 18.02.2000 року по 21.06.2010 року; у ТОВ «Восток» ЛТД з 30.06.2010 року по 08.07.2013 року; у ТОВ «Шахтопроходка-2» за період з 30.06.2010 року по 02.07.2013 року; у ТОВ «Шахтопроходка» з 09.07.2013 року по 08.11.2013 року; у ТОВ «ШК» «Донецькшахтопроходка» з 12.11.2013 року по 30.04.2016 року. Позивач вважає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, у якій відображено оспорювані періоди роботи. Також, на думку позивача, відповідачем протиправно не розглянуто додані до заяви про призначення пенсії документи. Тому, ОСОБА_1 просить визнати неправомірним та скасувати рішення Покровського (Красноармійського) об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21 липня 2018 року, а також зобов’язати повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 21.05.2018 року, зарахувавши до пільгового стажу оспорювані періоди.
Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що управління не мало законних підстав для врахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача. Так, до пільгового стажу не зараховано наступні періоди роботи: в четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні «Донецькшахтопроходка» з 11.08.1994 року по 20.05.1997 року, так як заявником не надано довідки, що підтверджує пільговий характер роботи; в четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні Треста «Донецькшахтопроходка» з 18.02.2000 року по 21.06.2010 року, так як заявником не надано довідки, підтверджуючої пільговий характер роботи, згідно даних Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження підприємства невідомо; на ТОВ «Восток ЛТД» з 30.06.2010 року по 08.07.2013 року , так як згідно даних Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа припинена за Рішенням суду від 20.05.2018 року, що потребує розгляду Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років; на ТОВ «Шахтопроходка» з 09.07.2013 року по 08.11.2013 року, та на ТОВ «ШК» «Донецькшахтопроходка» з 12.11.2013 року по 30.04.2016 року, так як згідно даних Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань неможливо визначити зайнятість підприємств видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин або будівництвом шахт, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах. Враховуючи наведене, представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2018 року клопотання позивача про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, - задоволено. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення від 21.07.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 200/13482/18-а. Розгляд адміністративної справи № 200/13482/18-а вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання по справі на 20.12.2018 року о 10 год. 30 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 1. У судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, а тому згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) є внутрішньо переміщеною особою із зареєстрованим місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактичним місцем проживання позивача є: Донецька обл., м. Покровськ, м/р Южний, б.14, корп.А, відповідно довідки Управління соціального захисту населення Покровської міської ради Донецької області від 03.11.2016 року № НОМЕР_2 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с.9-10, 13).
Відповідно до трудової книжки серії БТ-І № 4133671 позивач працював в четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні «Донецькшахтопроходка» з 11.08.1994 року по 20.05.1997 року, в четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні Треста «Донецькшахтопроходка» з 18.02.2000 року по 21.06.2010 року, на ТОВ «Восток ЛТД» з 30.06.2010 року по 08.07.2013 року, на ТОВ «Шахтопроходка» з 09.07.2013 року по 08.11.2013 року, та на ТОВ «ШК» «Донецькшахтопроходка» з 12.11.2013 року по 30.04.2016 року (а.с.11-12).
Разом з тим, періоди роботи ОСОБА_1 з 11.08.1994 року по 20.05.1997 року та з 18.12.2000 року по 21.06.2010 року у четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні «Донецькшахтопроходка» підтверджено: довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.12.2017 року № 02/352 (а.с.14); довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 08.12.2017 року № 15/179 за період з серпня 1994 року по січень 1997 року (а.с.18); довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 08.12.2017 року № 15/178 за період з січня 2010 року по червень 2010 року (а.с.19).
Наказами № 64 від 14.07.1994 року, № 9 від 18.02.2000 року, № 114 від 13.12.2005 року підтверджено проведення атестації на підприємстві (а.с.15-17).
Для підтвердження трудового стажу за період з 30.06.2010 року по 08.07.2013 року у ТОВ «Восток ЛТД» позивачем також надано: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.04.2018 року № 468 (а.с.20); виписку з книги обліку табелів використання робочого часу від 26.04.2018 року № 471 (а.с.21); архівну довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 26.04.2018року № 469 за період з червня 2010 року по липень 2013 року (а.с.22).
Наказом №1 6/99 від 29.11.1999 року, протоколом № 1 від 10.12.1999 року, наказом № 2/03 від 17.04.2003 року, наказом № 11/к від 11.04.2008 року та наказом № 53 к/а від 29.09.2011 року підтверджено проведення атестації на підприємстві (а.с.23-31).
На підтвердження трудового стажу за сумісництвом у період з 30.06.2010 року по 02.07.2013 року у ТОВ «Шахтопроходка-2» в матеріалах справи наявні: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.04.2018 року № 473 (а.с.36), виписка з книги обліку табелів використання робочого часу від 26.04.2018 року № 475 (а.с.37); архівна довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 26.04.2018 року № 476 за період з липня 2010 року по липень 2013 року (а.с.38).
Проведення атестації на підприємстві підтверджено наказом № 37/99 від 29.11.1999 року та протоколом № 1 від 08.12.1999 року, наказом № 2/03 від 17.04.2003 року, наказом № 7/к від 10.04.2008 року (а.с.39-45)
Водночас, на підтвердження трудового стажу за період з 09.07.2013 року по 08.11.2013 року у ТОВ «Шахтопроходка» позивачем надано довідку № 2 від 05.02.2018 року (а.с.50).
Проведення атестації підтверджено витягом з наказу № 24 від 30.12.2013 року (а.с.51).
Щодо підтвердження трудового стажу за період з 12.11.2013 року по 13.04.2013 року у ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» ОСОБА_1 надано: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії» за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 15.12.2017 року № 02/727 (а.с.53), довідку, що підтверджує спуск та вихід в шахту (а.с.52).
Проте, Покровським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення від 21.07.2018 року про відмову у призначенні пільгової пенсії, через те, що відповідно до наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 склав 28 років 00 місяців 25 днів, у тому числі по списку № 1 -1 рік 8 місяців 00 днів, разом з тим, не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи в четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні «Донецькшахтопроходка» з 11.08.1994 року по 20.05.1997 року, так як заявником не надано довідки, що підтверджує пільговий характер роботи; в четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні Треста «Донецькшахтопроходка» з 18.02.2000 року по 21.06.2010 року, так як заявником не надано довідки, підтверджуючої пільговий характер роботи, згідно даних Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження підприємства невідомо; на ТОВ «Восток ЛТД» з 30.06.2010 року по 08.07.2013 року, так як згідно даних з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа припинена за рішенням суду від 20.05.2018 року, що потребує розгляду Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років; на ТОВ «Шахтопроходка» з 09.07.2013 року по 08.11.2013 року, та на ТОВ «ШК» «Донецькшахтопроходка» з 12.11.2013 року по 30.04.2016 року, так як згідно даних Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань неможливо визначити зайнятість підприємств видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин або будівництвом шахт, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.58-59).
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом ОСОБА_2 України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом ОСОБА_2 України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом ОСОБА_2 України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом ОСОБА_2 України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 року № 18-1 (далі - Порядок № 18-1).
Згідно положень пункту 6 Порядку № 18-1 основним завданням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу для призначення пенсії або відмову в його підтвердженні в установленому порядку.
З аналізу змісту Порядку № 18-1 вбачається, що Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, був прийнятий на виконання пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 12 вересня 1993 року N 637.
В той же час Порядок, затверджений постановою Кабінету ОСОБА_2 України № 637 від 12 серпня 1993 року, застосовується в разі коли відсутня трудова книжка, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
З наведеного вбачається, що обов'язок звернення до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника позивач мав би тоді, коли у його трудовій книжці були відсутні необхідні записи або містилися неправильні чи неточні записи про періоди його роботи.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці.
Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Суд звертає увагу, що у трудовій книжці позивача чітко зазначено, що він у спірні періоди працював на посадах, що передбачено Списком № 1.
Отже, судом встановлено, що трудова книжка позивача оформлена належним чином, всі записи засвідчені належним чином, а тому вимога відповідача про надання додаткових довідок не відповідає вимогам законодавства.
Разом з тим, порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 01.08.1992 року № 442 визначено, що пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
В матеріалах справи є належні докази того, що атестація на підприємствах була проведена, відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд зазначає, що посилання відповідача на неможливість визначити зайнятість підприємств видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин або будівництвом шахт, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах, суд не приймає до уваги, оскільки позивачем надано докази на підтвердження того, що він працював на посаді, яка передбачена списком № 1.
Доказів на спростування вказаного представником Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до суду не надано.
Водночас, суд звертає увагу, що дійсно відповідачем під час прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії не було досліджено періоди роботи за сумісництвом на ТОВ «Шахтопроходка-2» з 30.06.2010 року по 02.07.2013 року.
А тому, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання неправомірним та скасування рішення Покровського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької від 21 липня 2018 року, оскільки вказане рішення ґрунтується саме на не зарахуванні оспорюваного періоду.
Також підлягає задоволенню позовна вимога ОСОБА_1 про повторний розгляд його заяви про призначення пенсії.
Однак, суд зазначає, що зарахування оспорюваних періодів роботи до пільгового стажу належить до дискреційних повноважень суб’єкта владних повноважень.
Так, дискреційне повноваження суб’єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб’єкта владних повноважень дискреційного повноваження.
При реалізації дискреційного повноваження суб’єкт владних повноважень зобов’язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
Комітетом ОСОБА_2 ОСОБА_3 розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме – мета дискреційного повноваження; об’єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у ОСОБА_3 зобов’язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб’єкти публічної адміністрації.
З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб’єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання дій відповідача неправомірними, скасування рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.07.2018 року, а також зобов’язання повторно розглянути заяву позивача від 21.05.25018 року про призначення пенсії ОСОБА_1 Протеё щодо зобов’язання відповідача зарахувати оспорювані періоди, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на те, що вказані повноваження відносяться до дискреційних. Разом з тим, суд вважає на необхідне зобов’язати відповідача вирішити питання щодо зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи у четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні «Донецькшахтопроходка» з 11.08.1994 року по 20.05.1997року; у четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні Трест Донецькшахтопроходка» з 18.02.2000 року по 21.06.2010 року; у ТОВ «Восток» ЛТД з 30.06.2010 року по 08.07.2013 року; у ТОВ «Шахтопроходка-2» з період з 30.06.2010 року по 02.07.2013 року; у ТОВ «Шахтопроходка» з 09.07.2013 року по 08.11.2013 року; у ТОВ «ШК» «Донецькшахтопроходка» з 12.11.2013 року по 30.04.2016 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн. згідно квитанції від 26.11.2018 року (а.с.3).
Відповідно до положень статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За таких обставин, судовий збір у розмірі 469, 87 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача ОСОБА_1
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, із зареєстрованим місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13) про визнання неправомірним та скасування рішення від 21.07.2018 року та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.07.2018 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.
Зобов’язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.05.2018 року із урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Зобов’язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вирішити питання щодо зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні «Донецькшахтопроходка» з 11.08.1994 року по 20.05.1997 року; у четвертому «Шахтопрохідницькому будівельному управлінні Трест Донецькшахтопроходка» з 18.02.2000 року по 21.06.2010 року; у ТОВ «Восток» ЛТД з 30.06.2010 року по 08.07.2013 року; у ТОВ «Шахтопроходка-2» з період з 30.06.2010 року по 02.07.2013 року; у ТОВ «Шахтопроходка» з 09.07.2013 року по 08.11.2013року; у ТОВ «ШК» «Донецькшахтопроходка» з 12.11.2013 року по 30.04.2016 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В решті заявлених позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 469, 87 грн (чотириста шістдесят дев’ять гривень вісімдесят сім копійок).
Повний текст рішення складено 26.12.2018 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Голуб В.А.
Судове рішення № 78844183, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 20.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/13482/18-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: