Рішення № 78843973, 26.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 р. Справа№200/12886/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу ОСОБА_1 (місце проживання: 86100, АДРЕСА_1, фактичне місце проживання/перебування: 85670, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Волноваського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, буд.17, код ЄДРПОУ 42169496) про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особі, що має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 25 років, часу роботи з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року на шахті “Центральна” ВО “Макіїввугілля”; скасування рішення Волноваського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2091 від 16.10.2018 року про відмову в призначенні пенсії до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особі, що має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 25 років; зобов’язання Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 11.10.2018 року та зарахувати до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особі, що має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 25 років, часу роботи з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року на шахті “Центральна” ВО “Макіїввугілля”,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волноваського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, буд.17, код ЄДРПОУ 42169496) про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особі, що має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 25 років, часу роботи з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року на шахті “Центральна” ВО “Макіїввугілля”; скасування рішення Волноваського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2091 від 16.10.2018 року про відмову в призначенні пенсії до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особі, що має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 25 років; зобов’язання Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 11.10.2018 року та зарахувати до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особі, що має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 25 років, часу роботи з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року на шахті “Центральна” ВО “Макіїввугілля”.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням відповідача № 2091 від 16 жовтня 2018 року позивачу не враховано стаж роботи на шахті "Центральна", чим було відмовлено в призначенні пенсії за віком. Позивач вказує на те, що станом на дату звернення до відповідача, йому не виповнилось шістдесят років, він має трудовий стаж для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджується трудовою книжкою. Пенсійний орган період роботи на шахті «Центральна», яка розташована на території міста Макіївки, не прийняв до уваги, посилаючись на те, що підприємство розташовано на території, що тимчасово не контролюється українською владою.

Позивач вважає оспорюваний акт суб’єкта владних повноважень прийнятим з порушенням та без урахування фактичних обставин справи, тому звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що за результатами розгляду заяви та поданих документів позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки не враховано період роботи на шахті «Центральна» в зв’язку з тим, що підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території та реєстраційні дії щодо зміни місцязнаходження на підконтрольній українській владі території не здійснювались, тому установити факт роботи на підприємстві неможливо, крым того, зазначає, що позивачу не виповнилось 60 років. Тому відповідач вважає, що управління не мало передбачених законом підстав для прийняття спірних довідок, наданих позивачем. У зв’язку з чим, відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до управління з заявою від 11.10.2018 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Волноваського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2091 від 16 жовтня 2018 року вирішено відмовити в призначенні пенсії позивачу, оскільки не прийнято до уваги періоди роботи в ш.Центральна з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року в зв’язку з тим, що підприємство фактично знаходиться на непідконтрольній українській владі території та реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній українській владі не здійснювались, тому установити факт роботи на цоьму підприємстві неможливо, крім того, зазначено, що позивачу не виповнилось 60 років.

Відповідно до трудової книжки БТ – I № 9874086 ОСОБА_1 з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року працював на шахті “Центральна”.

Згідно з довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ОСОБА_1 за період з 15.01.1988 року по 10.03.1988 року виконував підземні роботи на дільниці з повним робочим днем під землею за професією підземний учень гірничого робітника з ремонту гірничих виробок та за період 15.01.1988 року по 01.03.1999 року виконував підземні роботи на дільниці шт уч. №8 з повним робочим днем під землею за професією підземний гірничий робітник з ремонту гірничих виробок.

Згідно довідок від 27.11.2014 №609 та від 27.11.2014 №610 про заробіток для обчислення пенсії ДП "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" позивачем відпрацьовано за період з січня 1988 року по лютий 1999 року включно.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З урахуванням записів відносно спірних періодів роботи, що фактично містяться у трудовій книжці позивача, та, приймаючі до уваги наявність довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії, суд не приймає доводів відповідача про відсутність повноважень для призначенні пенсії з підстав неприйняття документів з території, що не контролюється українською владою у зв’язку з неможливістю перевірити достовірність наданих даних.

Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визначено порядок регулювання правочинів та реалізації прав суб'єктів, названих Законів, з урахуванням необхідних змін на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях. Так, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому згідно ч. 2 ст. 9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно ч. 3 ст. 9 зазначеного Закону також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.

Поряд з цим, суд звертає увагу та такі обставини.

Матеріали справи свідчать, що надані позивачем для оформлення пенсії документи щодо підтвердження пільгового стажу – це фактично копії документів, що видані за місцем роботи позивача на шахті “Центральна”.

З урахуванням того, що надані позивачем архівні документи щодо стажу відповідають записам в трудовій книжці позивача, суд бере до уваги відомості, які зазначені у вказаних документах, враховуючи, що вони не спростовані відповідачем, з огляду на фактичну неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені в них.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особі, що має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 25 років, часу роботи з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року на шахті “Центральна” ВО “Макіїввугілля”.

Суд зазначає, що самі по собі дії відповідача жодних наслідків не мають для позивача, а рішення прийняте відповідачем порушує його право на призначення пенсії, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, щодо :

визнання протиправним та скасування рішення Волноваського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2091 від 16.10.2018 року про відмову в призначенні пенсії;

зобов’язання Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 11.10.2018 року та зарахувати до стажу роботи період з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року на шахті “Центральна”.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір згідно квитанції ПриватБанк від 14.11.2018 року в сумі 704,80 грн.

Статтею 9 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” встанолено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з положеннями частини 1 статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон №3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: 86100, АДРЕСА_1, фактичне місце проживання/перебування: 85670, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Волноваського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, буд.17, код ЄДРПОУ 42169496) про визнання протиправними дій щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особі, що має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 25 років, часу роботи з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року на шахті “Центральна” ВО “Макіїввугілля”; скасування рішення Волноваського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №2091 від 16.10.2018 року про відмову в призначенні пенсії до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особі, що має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 25 років; зобов’язання Волноваське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 11.10.2018 року та зарахувати до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як особі, що має право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 25 років, часу роботи з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року на шахті “Центральна” ВО “Макіїввугілля”– задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волноваського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2091 від 16.10.2018 року про відмову в призначенні пенсії.

Зобов'язати Волноваське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, буд.17, код ЄДРПОУ 42169496) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: 86100, АДРЕСА_1, фактичне місце проживання/перебування: 85670, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про призначення пенсії від 11.10.2018 року та зарахувати до стажу роботи період з 15.01.1988 року по 01.03.1999 року на шахті “Центральна”.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Волноваського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.Обручева, буд.17, код ЄДРПОУ 42169496) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири гривні) 80 копійок на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 86100, АДРЕСА_1, фактичне місце проживання/перебування: 85670, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 26 грудня 2018 року. Повне судове рішення складено 26 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Аканов О.О.