Рішення № 78843920, 22.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2018 р. Справа№200/13149/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державне підприємство «Селидіввугілля» про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі УПФ) про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з лютого 2012 року перебуває на обліку в УПФ та отримує пенсію за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 18 квітня 2018 року позивач звернувся із заявою № 707 про перерахунок пенсії. Листами від 09.10.2018 року та 22.10.2018 року УПФ повідомило, що загальний стаж позивача складає 33 роки 06 місяців 23 дні, з яких пільговий за Списком №1 складає 14 років 03 місяці 07 днів. Відповідачем не було зараховано до стажу періоди роботи: з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.12.2016 року по 18.04.2018 року на підприємстві ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» через несплату роботодавцем страхових внесків.

На думку позивача, вищевказані періоди його роботи підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці, виплата заробітної плати та сплата страхових внесків підтверджується відповідними довідками, що видані ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», а отже така бездіяльність відповідача суперечать нормам чинного законодавства.

Виходячи з наведеного, позивач просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування до стажу (загального та спеціального пільгового) спірних періодів роботи на підприємствах ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.12.2016 року по 18.04.2018 року; зобовязати відповідача зарахувати до стажу періоди роботи позивача на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.12.2016 року по 01.04.2018 року; 3) зобовязати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.04.2018 року № 707 про перерахунок пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у пятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

18 грудня 2018 року від представника УПФ надійшов відзив на позов позовну заяву, в якому останній зазначив, що з 2012 року позивач перебуває на обліку в УПФ та отримує пенсію за віком на пільгових умовах. Загальний стаж позивача складає 33 роки 06 місяців 23 дні, з яких пільговий за Списком №1 складає 14 років 03 місяці 07 днів. УПФ не зараховано до стажу позивача періоди його роботи: з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.12.2016 року по 30.09.2018 року на підприємстві ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» через несплату підприємством страхових внесків, що є порушенням вимог статті 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Пунктом 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відповідності до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши позовну заяву, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить копія паспорту (а.с. 8-9), перебуває на обліку в УПФ з 2012 року та отримує пенсію, відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

18 квітня 2018 року позивач звернувся до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 707 про перерахунок пенсії у звязку із збільшенням пільгового стажу згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Вищевстановлені обставини визнаються сторонами, а отже в силу частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.10.2018 року № 13242/03 та листом від 22.10.2018 року № 13694/03 позивача повідомлено, що до його страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.12.2016 року по 30.09.2018 року у звязку з тим, що підприємством ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» не були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.

Позивач вважає протиправним таке не зарахування до його стажу відповідних періодів роботи з боку відповідача, у звязку з чим звернувся до суду із даним позовом за захистом свої порушених прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).

Згідно із пунктом 1 частини 1статті 8 Закону № 1058-ІVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цимЗакономта досягли встановленого цимЗакономпенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені устатті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону № 1058-ІVвизначено, що відповідно до цьогоЗаконуза рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010, № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно з ч.2. ст.25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).

Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.

З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16).

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне.

Перерахування щомісячних обовязкових внесків за спірні періоди підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- довідкою № 301/11р від 01.11.2018 року, виданою ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», з якої вбачається, що позивач працював у вказаному підприємстві, йому була нарахована та сплачена заробітна плата, нараховано єдиний соціальний внесок за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року і перерахований в ПФУ в м. Новогродівка у повному обсязі (а.с. 27);

- довідкою № 302/01р від 01.11.2018 року, виданою ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», з якої вбачається, що позивач працював у вказаному підприємстві, йому була нарахована та сплачена заробітна плата, нараховано єдиний соціальний внесок за період з 01.12.2016 року по 01.04.2018 року і перерахований до ДФС (а.с. 28).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до страхового стажу періоду роботи у ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.12.2016 року по 01.04.2018 року.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи принципи адміністративного судочинства, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що УПФ протиправно не зарахувало до пільгового стажу позивача спірні періоди роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державне підприємство «Селидіввугілля» про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 обєднаного управління пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до стажу ОСОБА_1 періодів роботи у ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.12.2016 року по 01.04.2018 року.

Зобов'язати Селидовське обєднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 квітня 2018 року № 707 про перерахунок пенсії у звязку із збільшенням пільгового стажу згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням періодів роботи у ВП «Шахта «1-3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.12.2016 року по 01.04.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Героїв Праці, 6, м. Селидове, Донецька область, 85400; код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Лазарєв В.В.