Ухвала суду № 78843027, 26.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у залишенні позову без розгляду

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Ковальчука В.Д., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Волинській області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними щодо зменшення основного розміру пенсії з 88% до 70% грошового забезпечення у зв’язку із внесенням змін до грошового забезпечення поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року, та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії за вислугою років відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідок ГУ ПФУ для перерахунку пенсії, з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, починаючи з 01 січня 2016 року і заборговану суму виплати одним платежем.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

20.12.2018 за вх. № 16857/18 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Волинській області ОСОБА_3 надійшов відзив від 11.12.2018 № 9970/06-39, у якому заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки оскаржується норма Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні” № 1166-VII від 27.03.2014, а саме щодо внесення змін до ч.2 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII, конституційність або неконституційність якої має розглядати Конституційний Суд України, так як адміністративний суд І-ї інстанції не наділений такими повноваженнями.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання до задоволення не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб’єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;

6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;

7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;

8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою

статті 123 цього Кодексу;

9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Суд вважає клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду необґрунтованим та безпідставним, яке не містить посилання на норми процесуального законодавства. Крім того, представник відповідача помилково вважає, що предметом спору в даній справі є норма Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27 березня 2014 року №1166-VІІ, якою вносяться зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення. В противагу цьому суд зауважує, що позивач оскаржує дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 88% до 70% грошового забезпечення у зв’язку із внесенням змін до грошового забезпечення поліцейських.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду, а тому в задоволенні клопотання відмовляє.

Керуючись статтями 240, 248, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Волинській області про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.Д. Ковальчук