Рішення № 78843008, 11.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 р. Справа№0540/9531/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно - будівельне підприємство "Азовінтекс"

до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області

про: визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0062314603 від 12 червня 2018 року про сплату грошового зобов'язання у вигляді штрафу в сумі 455797,33 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Мороз О.О. - за довірен.

від відповідача: Голуб М.І. - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно - будівельне підприємство "Азовінтекс", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0062314603 від 12 червня 2018 року про сплату грошового зобов'язання у вигляді штрафу в сумі 455797,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18.06.2018 року ТОВ «ПБП «Азовінтекс» було отримано податкове повідомлення - рішення № 00623414603 від 12.06.2018 року про сплату грошового зобов'язання у вигляді штрафу в сумі 455797,33 грн. за затримку реєстрації податкових накладних. Позивач вважає прийняте податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що не відповідають фактичним обставинам та порушують положення ПК України. Позивач посилається на те, що згідно ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що на час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання територіальної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Позивач посилається на те, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів Україні переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Позивач зазначає, що згідно до Розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» м. Маріуполь є таким, що включене до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція. Позивач зазначає, що ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є нормами прямої дії. З акту перевірки вбачається, що органами Маріупольського управління ГУ ДФС у Донецькій області в супереч рішення суду та вимог чинного законодавства, що є обов'язковим для виконання всіма органами влади, установами, підприємствами та організаціями - складено акт перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Відповідач зазначає, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «ПБП «Азовінтекс» пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині порушення терминів реєстрації податкових накладних у ЄРПН на загальну суму ПДВ 1273905,02 грн., у тому числі реєстрація податкових накладних, складених: у січні 2018 року з порушенням терміну реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 359725,74 грн.; у лютому 2018 року з порушенням терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 479990,62 грн.; у лютому 2018 року з порушенням терминів реєстрації від 61 до 365 календарних днів на суму 414969,91 грн.; у березні 2018 року з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 19218,75 грн. Відповідач вказує на те, що відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Стосовно посилання позивача на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» відповідач вказує на те, що з 15.04.2014 року набрав чинності зазначений закон, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що проводять діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні або переселилися з неї під час її проведення. Відповідач зазначає, що Закону № 1669 не є законом із питань оподаткування або внесення змін до Кодексу, таким чином, його положення суперечать нормам пункту 2.1 статті 2 та пункту 7.3статті 7 ПК України щодо визначення, у тому числі й зміни основних елементів податків. Відповідач посилається на те, що чинний з 15.04.2017 року порядок оподаткування, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення, встановлено пунктом 38 підрозділ 10 Перехідних положень ПК України в редакції Закону України від 23.03.2017 року № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Відповідно п. 38.1 пп. 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу визначено, що тимчасово окупована територія - території окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України. Відповідач вказує на те, що останні переліки зазначених вище територій також регулюються розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1276-р, проте м. Маріуполь не внесено до зазначених перелік. В зв'язку з чим, відповідач вважає, що приймаючи податкове повідомлення - рішення він діяв у спосіб визначений Податковим Кодексом України.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав обставини викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 23 жовтня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року відкладено підготовче засідання на 15 листопада 2018 року, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 11 грудня 2018 року, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

11 грудня 2018 року закрито підговточе провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» зареєстровано в якості юридичної особи 04.06.1996 року за № 12741200000000442, включено до ЄДРПОУ за № 24155428 та на час розгляду справи перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Донецькій області.

16 травня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку дотримання граничних терминів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з періодом складання січень 2018 року, лютий 2018 року, березень 2018 року ТОВ «Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» (код ЄДРПОУ 24155428), за результатами якої складено акт № 808/05-99-46-03/24155428 (а.с. 46-50).

Зазначений акт був направлений на адресу позивача та отриманий ним 22.05.2018 року, що підтверджується супровідним листом Головного управління ДФС у Донецькій області від 17.05.2018 року № 20836/10/05-99-46-03-14 (а.с. 45).

Актом перевірки встановлені наступні порушення: вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення терминів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування ЄРПН, а смае: реєстрація податкових накладних, складених у січні 2018 року на загальну суму ПДВ 359725,74 грн. із затримкою 61 до 365 календарних днів; реєстрація податкових накладних, складених у лютому 2018 року на загальну суму ПДВ 479990,62 грн. із затримкою від 31 до 60 календарних днів; реєстрація податкових накладних, складених у лютому 2018 року на загальну суму ПДВ 414969,91 із затримкою від 61 до 365 календарних днів; реєстрація податкових накладних, складених у березні 2018 року на загальну суму ПДВ 19218,75 грн. із затримкою до 15 календарних днів.

На підставі акту від 16.05.2018 року № 808/05-99-46-03/24155428 податковим органом прийняте спірне податкове повідомлення - рішення від 12 червня 2018 року № 0062314603, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 19218,75 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1921,88 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 479990,62 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 143997,22 грн., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 774695,65 застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 320878,23 грн., на загальну суму 455797,33 грн. (а.с. 52).

Зазначене податкове повідомлення - рішення отримано позивачем 18.06.2018 року, що підтверджується супровідним листом Головного управління ДФС у Донецькій області від 13.06.2018 року № 25354/10/05-99-46-03-14 (а.с. 51).

Не погодившись з спірним податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся зі скаргою № 522/178-06 від 25.06.2018 року до Державної фіскальної служби України (а.с. 13).

За результатами розгляду скарги позивача Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 23.08.2018 року № 27326/6/99-99-11-03-01-25 «Про результатаи розгляду скарги», відповідно до якого скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення від без змін (а.с. 14).

Позивач не погодившись з прийнятим спірним податковим повідомленням - рішенням від 12 червня 2018 року № 0062314603, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Факт порушення позивачем податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач визнає та не спростовує, спірним є питання правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, що передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України за несвоєчасність реєстрації податкових накладних за результатами камеральної перевірки.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 19-1.1.2. п. 19-1.1. ст. 19 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ) контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПКУ контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, ст. 94 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 ПКУ, у відповідності до п. 76.1. якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Камеральною перевіркою, у розумінні приписів підпункту 75.1.1. пункту 75.1. ст. 75 ПКУ (в редакції, яка діяла на момент проведення відповідачем перевірки), вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно п. 109.1. ст. 109 ПКУ, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктами а, б п. 185.1. статті 185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів п. 187.1. статті 187 ПКУ, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1. ст. 188 ПКУ).

Пунктом 201.10. статті 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

У відповідності до п. 120-1.1. ст. 120-1 ПКУ, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, діючим законодавством чітко встановлено обов'язок платника податків, яким є позивач, щодо своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних і передбачена відповідальність за порушення цього обов'язку. Податкова накладна не є документом податкової звітності (податковою декларацією), а є документом, що засвідчує факт здійснення певної господарської діяльності та підставою виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту та/або обов'язку визначення ним грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Діючим законодавством позивача не звільнено від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі і з зазначених ним підстав.

Стосовно доводів позивача щодо звільнення його від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитероричтисної операції», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р та від 30.10.2014 №1053-р, а м. Маріуполь, де позивача взято на облік як платника податків, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 31 грудня 2014 року за № 6859/05-4 Торгово-промисловою палатою України ТОВ «ПБП «Азовінтекс» надано Сертифікат (висновок) № 2436 про настання обставин непереборної сили, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 20.06.2014 року ТОВ «ПБП «Азовінтекс» при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій.

Крім того, 14 січня 2016 року Торгово-промисловою палатою України надані ТОВ «ПБП «Азовінтекс» Сертифікати про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 5693, № 5694, № 5695, № 5696, якими засвідчуються форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема дії органів державної влади щодо зобов'язань: щодо використання земельної ділянки відповідно до мети та цільового призначення: для діяльності у сфері архітектури, інженерної та технічної діяльності, пов'язаної з будівництвом (експлуатація промислової бази); щодо дотримання порложень законодавства у галузі захисту навколишнього середовища, дотримання режиму використання щемель за договором оренди земельної ділянки № 121 від 25.01.52006 року, затвердженого ММВ ДРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 04.06.162.00458, укладеного з Маріупольською міською радою (а.с. 9, 10, 11, 12).

На думку суду, вони жодним чином не можуть бути підставою для звільнення позивача від обов'язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки ними засвідчено факти настання обставин непереборної сили з 20.06.2014 для позивача при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України для продовження граничного строку подачі податкових декларацій і дотриманні законодавчих актів України, які стосуються оправлення та сплати податків та обов'язкових платежів, а також щодо використання земельних ділянок та дотримання законодавства у галузі захисту навколишнього середовища.

Також, суд вважає, за доцільне зазначити, що пунктом 38 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

У цьому пункті терміни вживаються в такому значенні:

тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України;

територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України;

інша територія України - територія України, крім тимчасово окупованої території та території населених пунктів на лінії зіткнення.

Терміни "період проведення антитерористичної операції" та "територія проведення антитерористичної операції" вживаються у цьому пункті у значенні, наведеному в Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (пп. 38.1 п. 38 підрозділу 10 ПК України).

Пунктом 38.2 розділу 10 Перехідних положено Податкового кодексу України на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно зазначеного розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р м. Маріуполь, на території яких розташовані земельні ділянки позивача, не входять до зазначеного переліку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні доведено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задовленні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно - будівельне підприємство "Азовінтекс" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0062314603 від 12 червня 2018 року про сплату грошового зобов'язання у вигляді штрафу в сумі 455797,33 грн.

Щодо судового збору суд зазначає, що відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно - будівельне підприємство "Азовінтекс" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0062314603 від 12 червня 2018 року про сплату грошового зобов'язання у вигляді штрафу в сумі 455797,33 грн. - відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошена у судовому засіданні 11 грудня 2018 року в присутності представників сторін.

Повний текст рішення складено та підписано 21 грудня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.