Рішення № 78841008, 13.12.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5142/18

Провадження № 2/210/2136/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"13" грудня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Реви К.В.,

позивача: ОСОБА_2,

представника позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення юридичного факту сумісного проживання, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаною позовною заявою, котру в подальшому 30 листопада 2018 року було уточнено, та вмотивовано тим, що 02 листопада 2017 року помер її чоловік ОСОБА_5, з котрим вона проживала однією сім’єю без укладення шлюбу з серпня 2014 року до 15 серпня 2017 року за однією адресою, а саме в квартирі АДРЕСА_1 (до перейменування, - Орджонікідзе) у м. Кривому Розі Дніпропетровської області. 15 серпня 2017 року вони з ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, та вели з ним спільне господарство за вказаною вище адресою. Вона з 21 жовтня 2011 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кв.№9, а її чоловік ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, кв.№11, однак фактично в період часу з 15 серпня 2017 року по день смерті чоловіка ОСОБА_5, вони проживали разом за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд.№47, кв.№11 однією сім'єю по день його смерті, тобто по 02 листопада 2017 року. Проживаючи однією сім’єю з чоловіком за вищевказаною адресою його офіційної реєстрації, вони вели спільне господарство, вона була членом його сім’ї, вони мали спільний бюджет, який складався з пенсії чоловіка, яку він отримав в УПФУ Металургійного району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. На спільні кошти вони купували продукти харчування, предмети домашнього побуту і вжитку, сплачували комунальні послуги тощо. При цьому, при зверненні до відповідача для призначення пенсії по втраті годувальника, їй було відмовлено, у зв’язку зі перебуванням її та померлого чоловіка на реєстраційному обліку за різними адресами.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_2 просить суд задовольнити уточнені позовні вимоги, та винести рішення, котрим встановити юридичний факт сумісного її проживання з чоловіком ОСОБА_5, котрий помер 02 листопада 2017 року, починаючи з 15 серпня 2017 року по день смерті останнього, тобто по 02 листопада 2017 року, за однією адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд.№47, кв.№11.

Присутні у судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, кожна окремо надали пояснення по суті справи, уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених в уточненій позовній заяві, просили суд її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, при розгляді справи присутнім не був, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності, або про відкладення розгляду справи до суду не надходило. 29 жовтня 2018 року представником відповідача до суду надано відзив на першочергову позовну заяву, посилаючись на те, що дана справа не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, та у зв’язку із пред’явленням позову до неналежного відповідача, у зв’язку із чим 30 листопада 2018 року позивачем ОСОБА_2 було уточнено позовну заяву, на котру відповідачем відзив надано не було.

Допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, кожна окремо надали ідентичні за своїм змістом покази, підтвердили обставини, викладені в уточненій позовній заяві, та вказували на те, що ОСОБА_2 дійсно проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5, котрий помер 02 листопада 2017 року, починаючи з 15 серпня 2017 року по день смерті останнього, 02 листопада 2017 року за однією адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд.№47, кв.№11, мали спільний бюджет, вели спільне господарство.

Так, відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Положеннями ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

ОСОБА_8 до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_8 до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ОСОБА_8 до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Таким чином, позивач належними і допустимими доказами повинна була довести факт її проживання з померлим чоловіком за певною адресою.

Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, допитавши свідків, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_5 15 серпня 2017 року зареєстрували шлюб в Металургійному районному у місті ОСОБА_1 відділі державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_4 територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб від 15 серпня 2017 року, серії І-КИ №380359 (а.с.8).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-КИ №762541, 02 листопада 2017 року помер ОСОБА_5 (а.с.9).

В судовому засіданні встановлено, та підтверджено наявною в матеріалах справи копією паспорту громадянина України позивача (а.с.7), що позивач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (до перейменування, - Орджонікідзе), буд.№47, кв.№9. За життя ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (до перейменування, - Орджонікідзе), буд.№47, кв.№11.

ОСОБА_8 сумісного проживання, посвідченого начальником дільниці №4 ТОВ «СІТІ-СЕРВІС-КР», померлий ОСОБА_5 проживав разом із позивачем ОСОБА_2 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі (до перейменування, - Орджонікідзе), буд.№47, кв.№11, у період з серпня 2014 року по 02 листопада 2017 року, вели спільне господарство (а.с.16).

Позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, однак їй було відмовлено, у зв’язку зі перебуванням її та померлого чоловіка на реєстраційному обліку за різними адресами (а.с.17-18).

В силу ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У відповідності до вимог ст.315 ЦПК України суд встановлює факти, що мають юридичне значення, зокрема, перебування фізичної особи на утриманні.

Факт перебування фізичної особи на утриманні встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

У відповідності до вимог ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно до вимог ст.1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» дія цього Закону поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

ОСОБА_6 2 вищевказаного Закону передбачає, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, винятком обмежень, які встановлені законом.

У відповідності до ч.4 вказаного Закону законодавство про свободу пересування та вільний вибір місця проживання складається з Конституції України, цього Закону, інших Законів та міжнародних договорів України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що містяться в цьому Законі, застосовуються норми міждународного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

ОСОБА_8 до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п.2 ст.273 ЦПК України), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.

З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 проживала однією сім'єю разом з чоловіком ОСОБА_5 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд.№47, кв.№11, починаючи з 15 серпня 2017 року по день смерті останнього, тобто по 02 листопада 2017 року.

Таким чином, суд вважає, що уточнену позовну заяву ОСОБА_2 слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259, 263, 273, 293, 315 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення юридичного факту сумісного проживання, - задовольнити.

Встановити юридичний факт сумісного проживання ОСОБА_2 з чоловіком ОСОБА_5, котрий помер 02 листопада 2017 року, починаючи з 15 серпня 2017 року по день смерті останнього, тобто по 02 листопада 2017 року, за однією адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд.№47, кв.№11.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 21 грудня 2018 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації та проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, кв.№9;

- відповідач: ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд.№26.

Суддя: Н. Ю. Вікторович