Рішення № 78840982, 20.12.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3341/18

Провадження № 2/175/1046/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Новік Л.М.

за участю секретаря – Єльшиної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Виконавчий комітет Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Виконавчий комітет Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона є власником будинку, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район в с. Степове по вул. Молодіжній, 39. Даний факт підтверджується свідоцтвом про право власності на житло серії ААБ№1056 від 15.03.2007 р. В даному будинку раніше вона проживала зі своїм чоловіком і дітьми – відповідачами, які були зареєстровані в ньому. Але з плином часу діти стали повнолітніми та покинули домівку. На сьогоднішній день у будинку зареєстровано троє дітей, вони всі мають сім'ї, мешкають окремо.

Починаючи з 2003 р. діти почали облаштовувати своє життя окремо, та досить рідко навідувались. Вона фактично лишилась у будинку проживати сама. Вона неодноразово прохала їх знятись з реєстрації, але вони стверджують, що не мають на ці дрібниці часу. А з плином кількох років діти взагалі перестали спілкуватись з нею, провідувати її, цікавитись самопочуттям. Особисті чи будь-які речі, що належали б відповідачам, у будинку відсутні. Крім того, відповідачі не допомагають їй як фінансово, так і в інший спосіб утримувати будинок в належному стані, участі в поточних косметичних ремонтах будинку не приймають, комунальні витрати покладені повністю на неї. Складність в їх реєстрації за вищевказаною адресою викликана ще й тим, що вона пенсіонер, пенсія за віком доволі не значна, а вартість комунальних послуг досить велика, що є значним тягарем для неї однієї, адже вона сплачує деякі комунальні послуги відповідно кількості зареєстрованих осіб за фактичною адресою. На сьогодні, відповідно до Постанови КМУ "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування в оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового палива" зазначено, що субсидія розраховується виходячи з зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, яким нараховується житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу. Розрахунок сукупного доходу для призначення субсидії провадиться відповідно до обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України. Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного бюджету України у справах сім'ї та молоді Державного комітету статистики України від 18 червня 1999 р. № 102/154/64/61/204 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16 липня 1999 року за № 470/3763. Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається на основі середньомісячного, a для придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - на основі річного сукупного доходу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за попередній календарний рік з урахуванням коефіцієнта зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки.

Але вона не має відомостей, щодо будь-яких доходів відповідачів, надати відповідно довідки для спроби оформлення їй субсидії не бажають. А отже, вона не має змоги виконати вимоги, згідно яких буде надано субсидію. Крім того, вона має досить слабке здоров'я. Так починаючи з 2010 р. різко погіршився її стан самопочуття, такі хвороби як кардіосклероз атеросклеротичний, гіпертонічна хвороба III ст., ішемічна хвороба серця, серцева недостатність постійну турбують її. Час від часу вона вимушена проходити лікування для хоча б якоїсь нормалізації стану самопочуття, що в свою чергу теж вимагає значних витрат, які вона сплачує з єдиного джерела прибутку - пенсійного забезпечення, що є зовсім незначним.

Просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район с.Степове вул. Молодіжна, буд.39, що є підставою зняття їх з реєстрації.

До початку відкритого судового засідання позивач надала заяву в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі не заперечувала проти заочного розгляду справи, просила справу розглянути без її участі.

У відкрите судове засідання відповідачі не з’явилися з невідомої суду причини, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.

У зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на що, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Суд, вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: вул. Молодіжна, 39, с. Степове, Дніпровського району, Дніпропетровської області, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.03.2007 року серія ААБ №1056 виданого Степовою сільською радою. Що також підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13987462 від 22.03.2007 р.

В матеріалах справи є довідка №462 від 22.06.2018 р. видана виконавчим комітетом Степової сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, з якої вбачається, що за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район с.Степове вул. Молодіжна, буд.39, син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично не проживає з 2005 року; син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично не проживає з 2006 року; донька – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично не проживає з 2007 року.

Статтею 405 ЦК України передбачено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 319 ЦК України власник майна володіє, користується, розпоряджається своїм майнам на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, а частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Приписами ч.1 ст. 321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ст.163 ЖК України у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Згідно ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Як встановлено в судовому засіданні з 2005, 2006, 2007 року відповідачі не проживають за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район с.Степове вул. Молодіжна, буд.39, не беруть будь-якої участі в утриманні житла, не сплачують за комунальні послуги та втратили будь-який інтерес до даного житла.

У відповідності до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Конституція України є нормами прямої дії,які мають найвищу силу.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що реєстрацією відповідачів в належному позивачу на праві власності житловому будинку порушуються законні права та інтереси позивача, тому зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 64, 72, 156 ЖК України, ст.317, 319,405 ЦК України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. ст. 141, 206, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район с.Степове вул. Молодіжна, буд.39.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М. Новік