Рішення № 78840669, 27.12.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа: № 200/16496/18

№ 2/200/3991/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого – судді Томаш В.І.,

при секретарі – Кубрак К.В.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи: комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, ОСОБА_4 «про визнання права на приватизацію житлового приміщення в гуртожитку та визнання права власності на житлове приміщення в гуртожитку», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи: комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, ОСОБА_4 «про визнання права на приватизацію житлового приміщення в гуртожитку та визнання права власності на житлове приміщення в гуртожитку». Просила визнати за ОСОБА_3 право на приватизацію кімнати № 721 в гуртожитку в будинку № 106 по проспекту Слобожанському в м. Дніпрі. Визнати за ОСОБА_3 право власності на кімнату № 721 в гуртожитку в будинку № 106 по проспекту Слобожанському в м. Дніпрі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 червня 1982 року ОСОБА_3 Дніпропетровським домобудівним комбінатом РБЄУ «Наш дім» було видано ордер для вселення в кімнату № 721 в будинку № 106 по проспекту ім. газети «Правда» в м. Дніпропетровську.

Згодом гуртожиток було передано в комунальну власність.

20 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою та пакетом відповідних документів щодо приватизації зазначеної кімнати в гуртожитку.

04 вересня 2018 року листом № 3/9-4281 ОСОБА_3 було відмовлено в задоволенні заяви щодо приватизації зазначеної кімнати в гуртожитку з підстав того, що вона має на праві власності житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгородне, вулиця Шосейна, 28.

Позивач не погодившись з відмовою департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради звернулася до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову.

Інші сторони по справі в судове засідання не з’явилися, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача та представника відповідача, суд приходить до наступного.

В ході розгляду справи встановлено, що 25 червня 1982 року ОСОБА_3 Дніпропетровським домобудівним комбінатом РБЄУ «Наш дім» було видано ордер для вселення в кімнату № 721 в будинку № 106 по проспекту ім. газети «Правда» в м. Дніпропетровську.

Згодом гуртожиток було передано в комунальну власність. 20 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради із заявою та пакетом відповідних документів щодо приватизації зазначеної кімнати в гуртожитку.

04 вересня 2018 року листом № 3/9-4281 ОСОБА_3 було відмовлено в задоволенні заяви щодо приватизації зазначеної кімнати в гуртожитку з підстав того, що вона має на праві власності житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, місто Підгородне, вулиця Шосейна, 28.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_3 дійсно має у власності житловий будинок № 28 у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області.

24 березня 2008 року на підставі договору купівлі – продажу земельної ділянки, ОСОБА_3 продала, а третя особа – ОСОБА_4 купив земельну ділянку площею 0,095 гектарів у межах згідно з планом, розташовану на території Підгородненської міської ради будинку № 28 по вул. Шосейній у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області.

Згідно діючого на той час законодавством та умовами договору купівлі – продажу будинку, ОСОБА_4, як покупець мав здійснити державну реєстрацію цього договору та державну реєстрацію права власності на будинок, але не зробив цього, і житловий будинок залишився у володінні ОСОБА_3

Згідно норм ст.ст. 316-319 ЦПК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону . При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.

Відповідно до ст.ст. 328, 331 ЦПК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Виходячи з вищевказаних норм Закону, можна дійти висновку, що оскільки ОСОБА_4 не виконав умов договору купівлі – продажу, що зазначені у п.п. 14-16 де вказано, що право власності на домоволодіння виникає у покупця з моменту державної реєстрації договору та не зареєстрував на себе придбане ним домоволодіння, то ОСОБА_3 до сих пір має право власності на будинок № 28 по вул. Шосейній у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, а тому не має права на приватизацію, згідно Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», який поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Сфера дії закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» поширюється на громадян України та членів їх сімей, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах вселені у гуртожитки та фактично проживають у них протягом тривалого часу.

Як зазначено вище, позивач по справі має у власності житловий будинок, оформлений саме на її ім’я, що позбавляє її права на приватизацію кімнати у гуртожитку та визнання за нею права власності у встановленому законом порядку.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи: комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, ОСОБА_4 «про визнання права на приватизацію житлового приміщення в гуртожитку та визнання права власності на житлове приміщення в гуртожитку» підлягають відмові у задоволенні.

Судові витрати, згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України віднести за рахунок позивача.

Керуючись законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ст. ст. 13, 76, 81, 259 – 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, треті особи: комунальне підприємство «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, ОСОБА_4 «про визнання права на приватизацію житлового приміщення в гуртожитку та визнання права власності на житлове приміщення в гуртожитку».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 – днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Бабушкінського

районного суду ОСОБА_5