Рішення № 78840371, 04.12.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/17029/17

Провадження № 2/200/1289/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

«04» грудня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Лежньова О.Р.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного договору про надання споживчого кредиту № 3/10/317/27-09-13/0040 від 05 лютого 2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 14826,03 грн. на термін до 04.02.2017 року, зі сплатою процентної ставки у розмірі 15% річних та щомісячної комісії по кредиту у розмірі 0,75% відсотка від первісної суми кредиту. Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та комісією відповідно до умов договору. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 07.08.2017 року має заборгованість - 51152,54 грн., яка складається з:

- 11060,49 грн. – заборгованість з повернення кредитних коштів;

- 4470,32 грн. – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами;

- 3558,40 грн. – заборгованість по сплаті комісії по кредиту;

- 18409,50 грн. – пеня за прострочення основної заборгованості;

- 6240,81 грн. – пеня за несплачені проценти;

- 7413,02 грн. – штраф.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 51152,54 грн. за кредитним договором № 3/10/317/27-09-13/0040 від 05 лютого 2014 року; та судові витрати.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 травня 2018 року.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 17 травня 2018 року вирішено здійснювати подальший розгляд цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з призначенням судового засідання на 18 червня 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2018 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступне.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 05 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ АКБ «Капітал» укладено договір про надання споживчого кредиту № 3/10/317/27-09-13/0040.

Згідно умов вказаного договору, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 14826,03 грн. на термін до 04.02.2017 року, зі сплатою процентної ставки у розмірі 15% річних та щомісячної комісії по кредиту у розмірі 0,75% відсотка від первісної суми кредиту, а позичальник зобов’язався сплачувати банку відповідні платежі в порядку, розмірі та в строки, визначені цим договором.

Відповідно до п.5.1 договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами банк має право вимагати від позичальника сплати пені у розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.5.2 договору у випадку порушення позичальником строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами банк має право вимагати від позичальника сплати штрафу у розмірі 50% від суми виданого кредиту.

Позивач стверджує, що свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі. Відповідач заперечень з приводу того, що кредитні кошти були ним отримані від позивача у розмірі, обумовленому договором, не надав.

У відповідності до ст.509 ЦК України - в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як - то: передати майно, сплатити гроші, виконати роботу, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 611 ЦК України У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач стверджує, що відповідач не виконував належним чином свої зобов’язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 07.08.2017 року має заборгованість - 51152,54 грн., яка складається з:

- 11060,49 грн. – заборгованість з повернення кредитних коштів;

- 4470,32 грн. – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами;

- 3558,40 грн. – заборгованість по сплаті комісії по кредиту;

- 18409,50 грн. – пеня за прострочення основної заборгованості;

- 6240,81 грн. – пеня за несплачені проценти;

- 7413,02 грн. – штраф.

Відповідачем не надано будь-яких заперечень або спростувань щодо розрахунку заборгованості, наданого позивачем, тому у суду відсутні підстави не приймати вказаний розрахунок.

З огляду на зазначене, суд вважає доведеними вимоги позивача щодо розміру заборгованості за тілом кредиту, процентами, комісією, та пенею.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

На думку суду, вимоги щодо стягнення штрафу є неправомірними, оскільки пеня і штраф відповідно до ст.549 ЦК України є різновидами неустойки, тобто одним і тим самим видом юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, отже, не можуть бути застосовані одночасно, оскільки це призведе до застосування подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме порушення договірного зобов’язання, що суперечить вимогам ст.61 Конституції України. Вказана правова позиція також викладена в рішенні Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу необхідно відмовити.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, тобто у сумі 11060,49 грн. (заборгованість з повернення кредитних коштів) + 4470,32 грн. (заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами) + 3558,40 грн. (заборгованість по сплаті комісії по кредиту) + 18409,50 грн. (пеня за прострочення основної заборгованості) + 6240,81 грн. ( пеня за несплачені проценти) = 43739,52 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову до суду позивач сплатив судовий збір на суму 1600,00 грн. Позовних вимог заявлено на суму 51152,54 грн., задоволено на суму 43739,52 грн., що складає 85,51%. Таким чином, з відповідача має бути стягнуто на користь позивача 85,51% сплаченого судового збору, що складає 1368 грн. 16 коп.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 3/10/317/27-09-13/0040 від 05 лютого 2014 року у розмірі – 43739,52 грн., яка складається з: 11060,49 грн. – заборгованість з повернення кредитних коштів; 4470,32 грн. – заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 3558,40 грн. – заборгованість по сплаті комісії по кредиту; 18409,50 грн. – пеня за прострочення основної заборгованості; 6240,81 грн. – пеня за несплачені проценти;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Капітал» судовий збір у розмірі 1368 грн. 16 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску