Ухвала суду № 78835945, 19.12.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/67688/17-к

Провадження № 1-кп/761/1054/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Мєлєшак О.В. за участю секретаря Ворошило Я.І., прокурора Закаряна Б.Н., потерпілого ОСОБА_1, обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 120 161 000 600 051 64 щодо обвинуваченого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тульчин Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Нестерварка, Тульчинського району Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2;

обох у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.356 та ч.1 ст.28 ч.1 ст.129 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчинені злочинів, передбачених ст.356 та ч.1 ст.28 ч.1 ст.129 КК України, а саме у тому, що .02.08.2016 року приблизно о 24 год. 00 хв. ОСОБА_1 на автомобілі марки «JEEP Grand Cherokee», д.н.з. НОМЕР_2 разом із своїми знайомими ОСОБА_2, який був за кермом даного автомобіля та ОСОБА_3, а також не встановленою особою на ім'я «ОСОБА_8», прибули до недобудованого приміщення будівлі, що по вул. Звіринецькій, 1 у м. Києві та припаркували вказаний автомобіль вздовж огородженої території, де проводилось будівництво. При цьому ключі від автомобіля ОСОБА_2 залишив в салоні. Перебуваючи у середині приміщення за вищевказаною адресою, під час розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_4 та не встановленою особою на ім'я «ОСОБА_8» - з іншого боку виник словесний конфлікт з приводу професійної діяльності ОСОБА_1 На ґрунті раптово виниклих неприязних відносин ОСОБА_2, ОСОБА_4 та не встановлена особа на ім'я "ОСОБА_8» без попередньої змови між собою, почали усно погрожувати застосуванням насильства відносно ОСОБА_5, та залякувати його, висловлюючи погрози позбавленням його життя. В результаті конфлікту ОСОБА_5 сприйнявши реальність погрози та побоюючись за своє життя та здоров'я, не помітно для ОСОБА_2, ОСОБА_4 та не встановленої особи на ім'я «ОСОБА_8» покинув приміщення даної будівлі, при цьому залишив автомобіль з ключами до нього.

Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4, вважаючи, що мають право на користування даним автомобілем, у зв'язку з тим, що даний транспортний засіб час від часу перебував у користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вилучили зазначене авто НОМЕР_1 з місця, де його залишив потерпілий та самовільно розпорядились ввіреним їм майном на власний розсуд, спричинивщи матеріальної щкоди потерпілому ОСОБА_6 у розмірі 689 000 грн.

Отже ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються в залякуванні потерпілого позбавленням його життя, без попередньої змови групою осіб, тобто у вчиненні кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст.28, ч.1. ст. 129 КК України та у самоправстві, тобто самовільному, у супереч установленому законом порядку дії, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, з заподіянням значної шкоди інтересам власника, тобто у вчиненні злочину, передбаченого от. 356 КК України.

У судовому засіданні обвинуваченні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кожен окремо, звернулися до суду із клопотанням про закриття даного кримінального провадження на підставі ст..46 КК України у зв'язку з їх примиренням із потерпілим та відшкодуванням спричиненої матеріальної шкоди.

Захисник підтримав клопотання про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст..46 КК України.

Потерпілий ОСОБА_1 підтвердив суду, що примирився із обвинуваченими та просив звільнити їх від кримінальної відповідальності при цьому зазначив, що збитки спричиненні йому в наслідок неправомірних дій повністю відшкодована.

Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження з цих підстав.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку, що вказане клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приписами частини 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Зокрема, ст.46 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Як встановлено судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 примирилися з потерпілим ОСОБА_1, відшкодували йому збитки у повному обсязі про що сторони особисто підтвердили у судовому засіданні.

За класифікацією злочинів у відповідності до вимог п.2 ст.12 КК України кримінальні правопорушення за ч.1 ст.129, ст. 356 КК України у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відноситься до злочинів невеликої тяжкості, останній є особою, що раніше не судимі.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що існують законні підстави для закриття кримінального провадження та звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.129 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим, тобто на підставі ст.46 КК України.

Суд також уважає необхідним звільнити обвинувачених від кримінальної відповідальності по обвинуваченню у вчиненні злочину за ст.356 КК України з підстав, визначених ст.49 КК України, так як з моменту вчинення особами даного злочину пройшло більш ніж два роки.

На підставі ч. 2 ст. 12, ст. 46, 49 КК України, керуючись підпунктом 1 п. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обох у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129 - закрити, звільнивши їх від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням у відповідності до вимог ст.46 КК України.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обох у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.356 КК України - закрити, звільнивши їх від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності у відповідності до вимог ст.49 КК України.

Після набрання ухвали законної сили заставу внесену ОСОБА_7 20.10.2017 у сумі 160 000 гривень 00 копійок, внесену за ОСОБА_2 на депозитний рахунок ТУ ДСА в м. Києві за наступними реквізитами: одержувач - ТУ ДСА в м. Києві України банк одержувач - УДКС м. Києва, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, рахунок №373 318 005 112 089 - повернути заставодавцю ОСОБА_7

На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: