Рішення № 78832734, 07.12.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12311/16-ц

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 грудня 2018 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н. М. ,

при секретарі судового засідання Мариненко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Київська міська рада, Подільська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до районного суду з позовною заявою, в якій просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. Мотивує позов тим, що 11.04.1991 року позивач та відповідачка уклали між собою шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського міського управління юстиції Київської області, № 159 від 11.04.1991 року. Від шлюбу мають повнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначає, що станом на день подачі позовної заяви до суду жодної інформації про місце перебування відповідачки позивачу не відомо, контактні дані також не відомі, спільних знайомих, які б могди повідомити позивачу про місце перебування відповідачки також не має. З 2001 року позивач та відповідачка жодних стосунків не підтримують. Вважає, що відповідачка втратила право користування житловим приміщенням як така, що не користується ним більш 6 місяців без поважних причин.

На підставі протоколу автоматичного розподілу від 15.11.2017 року справу передано на розгляд судді Ларіоновій Н.М.

В судове засідання позивач не з»явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідачка, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, не подала письмові заперечення (відзив на позовну заяву), в зв'язку з чим відповідно до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України розгляд даної справи проведений в заочному порядку.

Третя особа ОСОБА_3, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином в судове засідання не з»явилась, про причину неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи Київської міської ради в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надійшла заява, в якій просить розглядати справу за відсутності представника та ухвалити рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Представник третьої особи Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є наймачем та власником особового рахунку неприватизованого житлового приміщення за адресою : АДРЕСА_1, що у Подільському районі м.Києва, на підставі ордеру № 8572 серія «Б» від 28.12.1990 року, що був виданий на підставі рішення Подільської районної Ради народних депутатів міста Києва від 24.12.1990 року № 1061.

Вищевказана квартира відноситься до державного житлового фонду.

З довідки форми № 3, виданої КК "Центр комунального сервісу" від 21.09.2016 р., вбачається, що в спірному житловому приміщенні зареєстровані: позивачОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, власник особового рахунку - з 05.02.1991 р., третя особа: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 07.04.1992 року та відповідачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 07.04.1992 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є дружиною ОСОБА_1

Спірні правовідносини регулюються нормами ЖК України.

За змістом ст. 64 ЖК України члени сім'ї та такі, що перестали бути членами сім'ї наймача житлового приміщення, користуються рівними правами по користуванню житлом.

Відповіднодо ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ним зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно роз'яснень, викладених в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року (з наступними змінами) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК України) необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановленістроки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні; у осіб, які потребують догляду; внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Статтею 72 ЖК України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Актом, складеним житловим органом 10.01.2017 року, який також підписаний сусідами сторін у справі - мешканцями будинку АДРЕСА_1, підтверджено що відповідачка ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі протягом 16 років.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач мала об'єктивну можливість користуватися спірним житловим приміщенням, перешкод її позивач не чинив, майно та речі відповідача в квартирі відсутні.

На спростування доводів позивача відповідач всупереч вимогам ст. 13 ч.1, 81 ч.1 ЦПК України не надала суду доказів, котрі б підтверджували факт її проживання у спірній квартирі або поважність причин непроживання у цій квартирі.

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що відповідач не мешкає в спірній квартирі з 2001 р., тобто більш 6 місяців, без поважних причин, а тому остання втратили право користування житловим приміщенням, в зв'язку з чим підлягає визнанню такою в судовому порядку.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки засновані на законі, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Статтею ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що однією з підстав зняття з реєстрації місця проживання фізичної особи є рішення суду про позбавлення особи права користування житловим приміщенням.

А відтак, дане рішення є підставою для зняття відповідача з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою.

На підставі викладеного, ст.ст.64, 71, 72 ЖК України, керуючись п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.), ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-82, 141, 258-259, 263, 264-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Київська міська рада, Подільська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити в повномуобсязі.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір в розмірі 551,21 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Подільським районним судом м.Києва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачемдо Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його нескасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.