Ухвала суду № 78830323, 19.12.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10581/18

У Х В А Л А

14 грудня 2018 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., при секретарі Бузун Л.В, прокурора Луговського І.С., представників ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання прокурора відділу управління прокуратури Черкаської області І.С. Луговського, подане у кримінальному провадженні №12018251010006670 від 24 вересня 2018 року про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» (код ЄРДПОУ 34150627),-

встановив:

Прокурор відділу управління прокуратури Черкаської області І.С. Луговський звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» (код ЄРДПОУ 34150627) у кримінальному провадженні №12018251010006670 від 24 вересня 2018 року.

Клопотання обгрунтовує тим, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018251010006670 від 24.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 206-2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що до Черкаського відділу поліції надійшла заява ОСОБА_4 - представника ТОВ «Золото ланів 2017», засновником та керівником якого є ОСОБА_5, про те, що 23 вересня 2018 року, під час перевірки даних «Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» виявлено, що 14 вересня 2018 року державний реєстратор КП «Реєстраційний центр реєстрацій нерухомості та бізнесу» - ОСОБА_6 незаконно вніс зміни про власника та засновника вищевказаного підприємства, що може свідчити про спробу рейдерського захоплення корпоративних та майнових прав на ТОВ «Золото ланів 2017».

У ході допиту потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що останній є володільцем групи компаній під назвою ТОВ «Золото ланів» та з 2015 року він здійснював господарську діяльність, уклавши з жителями сіл Зелений Ріг та Бузівка договори оренди землі.

З 2015 року було створено ТОВ «Золото ланів 2015». З 2017 року послуги по обробітку земель ТОВ «Золото ланів 2015» надавало ТОВ «ВП ІМПУЛЬС ПЛЮС» код ЄРДПОУ 34150627 та між ним були партнерські відносини. У 2017 році він та ТОВ «ВП ІМПУЛЬС ПЛЮС» вирішили розподілити між своїми підприємствами земельні ділянки, які орендувались ТОВ «Золото ланів 2015» та протягом серпня 2017 року були підписані угоди про розірвання договорі оренди землі в Жашківському районі з ТОВ «Золото ланів 2015» з одночасним підписанням договорів оренди з ТОВ «Золото ланів 2017», де він являється єдиним засновником (учасником) ТОВ «Золото ланів 2017» код ЄДРПОУ 41199886.?

З вересня 2017 року будь-які відносини між ним та ТОВ «ВП ІМПУЛЬС ПЛЮС» фактично були припинені, проте йому стало відомо, що без його згоди директором ОСОБА_7 було укладено договір про спільну діяльність від 6 вересня 2017 року між ТОВ «Золото ланів 2015» та ТОВ ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС».

23 вересня 2018 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань стало відомо, що державний реєстратор КП «Реєстраційний центр реєстрацій нерухомості та бізнесу» ОСОБА_6 вчинив наступні реєстраційні дії: 14 вересня 2018 року -10031070003000966- зміна складу або інформація про засновників; 14 вересня 2018 року - 10031070004000966- зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів; 14 вересня 2018 року - 10031050005000966- інші зміни.

Внаслідок вказаних реєстраційних дій засновника ТОВ «Золото ланів 2017» ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_8, керівника ОСОБА_5 на ОСОБА_8, що з показів ОСОБА_5 свідчить про рейдерське захоплення сільськогосподарського підприємства, в оренді якого перебувають земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 470,00 га, де на той час перебував незібраний врожай кукурудзи та на його думку вказані реєстраційні дії були направлені на заволодіння врожаєм.

У ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було встановлено, що ТОВ «Золото ланів 2015» ТОВ «Золото ланів 2017» та ТОВ ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» пов'язані між собою спільною господарською діяльністю.

Так, 6 вересня 2017 року, перебуваючи в с. Зелений Ріг Жашківського району Черкаської області між ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ «ЗОЛОТО ЛАНІВ 2015» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір про спільну діяльність, за яким сторони шляхом об'єднання майна, коштів та зусиль домовилися спільно діяти у сфері сільськогосподарської діяльності для вирощування та продажу сільськогосподарських культур з метою отримання прибутку, терміном дії до 31 грудня 2027 року.

Відповідно до п. 6.1. вказаного договору ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» робить внесок у вигляді грошових коштів, особистої трудової діяльності, сільськогосподарської техніки, автотранспорту, насіння, мінеральних добрив та засобів захисту рослин на суму 51000000 грн, а ТОВ «ЗОЛОТО ЛАНІВ 2015» робить внесок у формі права користування земельними ділянками загальною площею 471,7690 га, що оцінено як внесок у спільну діяльність, в сумі 17000000 грн.

Згідно з п. 8.2 вказаного вище договору дохід від результатів спільної діяльності підлягає розподілу пропорційно: 75% отримує ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» та 25% отримує ТОВ «ЗОЛОТО ЛАНІВ 2015».

На виконання умов договору 6 вересня 2017 року між сторонами складено акт прийому- передачі, згідно з яким ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» прийняв, а ТОВ «Золото ланів 2015» передав 178 земельних ділянок загальною площею 471,7690 га, що розташовані в адміністративних межах Вузівської та Зеленорізської сільських рад Жашківського району Черкаської області.

Згідно показань ОСОБА_5, ОСОБА_8 є особою, яка пов'язана з представниками ТОВ ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС», метою яких було лише заволодіння урожаєм, що був посіяний на вказаних земельних ділянках.

Крім того, ОСОБА_5 подав у кримінальному провадженні цивільний позов д ОСОБА_8 про стягнення з останнього матеріальних збитків у розмірі 13160000 грн., оскільки ОСОБА_5 було позбавлено можливості отримати дохід від спільне господарської діяльності та здійснити погашення орендної плати перед власникам земельних ділянок.

З метою запобігання вчиненню подальших кримінальних правопорушень з можливим використанням підроблених документів, відчуження корпоративних прав ТОВ ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» код ЄРДПОУ 34150627 добросовісному набувачу, забезпечення відшкодування шкоди, завданої у наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди виникла необхідність у накладенні арешту на корпоративні права ТОВ ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС».

Оскільки ТОВ «ВП ІМПУЛЬС ПЛЮС» відповідно до ч.3 ст. 80 Господарського Кодексу України належить до господарських товариств, тому до прав особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації (корпоративних прав) відносяться ті, що зазначені в ч.ч. 1,2 ст. 88 ГК України, тобто права брати участь в управлінні справами товариства, брати участь в розподілі прибутку, одержувати його частку (дивіденди), одержувати інформацію про товариство, вийти з складу товариства, та інші права, передбачені ГК України.

Метою арешту корпоративних прав відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є їх збереження для запобігання спробам їх реалізації, вчинення подальших кримінальних правопорушень та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов).

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представники ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» в судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Частитною1 статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В клопотанні прокурор зазначає, що метою накладення арешту на корпоративні права ТОВ ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» є запобігання вчиненню подальших кримінальних правопорушень з можливим використанням підроблених документів, відчуження корпоративних прав ТОВ ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» добросовісному набувачу, забезпечення відшкодування шкоди, завданої у наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди виникла необхідність у.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При розгляді даного клопотання слідчий суддя також враховує і загальні положення ч.3 ст.132 КПК України про те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч.3 ст.132 КПК України). Також, згідно ч. 5 цієї статті, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. При цьому, обов'язок доказування обставин, які визначені в ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора (ч.1 ст. 92 КПК України). Згідно з положеннями Конституції України та Закону України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод учасником яких є Україна. Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує право приватної власності як основне і невідчужуване право людини. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод є міжнародним договором, який закріплює певний перелік найбільш важливих для людини суб'єктивних прав. Складовою цієї Конвенції є окремі протоколи, які доповнюють та розвивають її положення.

Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Втручання має бути законним, тобто здійснене на підставі закону. При цьому під «законом» Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути «доступним» (accessible) та «передбачуваним» (foreseeable). Також закон має відповідати всім вимогам нормативного акта. «Доступність закону» означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та в окремих осіб. «Передбачуваність» означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Зазначені міжнародні гарантії прав людини на недоторканість житла, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканість прав власності нормативно визначені в Конституції України та є, відповідно до положень ст. 7 КПК України, загальними засадами кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що метою арешту майна є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.6 цієї статті, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Як зазначено в п.6 розділу 2.6 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року, метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам'ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.

Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5, 25 вересня 2018 року у кримінальному провадженні №12018251010006670 від 24 вересня 2018 року звернувся з позовом до ОСОБА_8 про стягнення з нього матеріальних збитків у розмірі 13160000 грн.

З клопотання прокурора не вбачається що ОСОБА_8 має відношення до ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС», а ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» має нести відповідальність за завдану ним шкоду. Крім того, з позову ОСОБА_5 вбачається, що ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» не є цивільним відповідачем. Крім того, ОСОБА_8 не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що прокурор не надав доказів, що даний захід забезпечення кримінального провадження необхідний для досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 40, 113, 117, 131, 132, 170, 171, 309 КПК України, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання прокурора відділу управління прокуратури Черкаської області І.С. Луговського, подане у кримінальному провадженні №12018251010006670 від 24 вересня 2018 року про накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ВП «ІМПУЛЬС ПЛЮС» (код ЄРДПОУ 34150627) відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня оголошення її повного тексту.

Слідчий суддя : Р.В.Демчик

Повний текст ухвали слідчого судді оголошено 19 грудня 2018 року о 8.00. год.

Слідчий суддя: Р. В. Демчик