Рішення № 78829327, 27.12.2018, Зарічненський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

іменем України

смт Зарічне

27 грудня 2018 року Справа № 561/1125/18

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі судового засідання Расевич Г. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 грудня 2018 року звернувся до суду з вказаною позовною заявою. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина до складу якої, зокрема, входять земельні ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2 від 14 січня 2004 року, а саме земельна ділянка площею 1,7058 га кадастровий номер НОМЕР_3 та земельна ділянка площею 1,9819 га кадастровий номер НОМЕР_4, що знаходять на території Кутинської сільської ради Зарічненського району Рівненської області (далі по тексту Земельні ділянки), які належали матері ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, спадщину після якої фактично прийняла її дочка ОСОБА_2, оскільки постійно проживала разом з ОСОБА_3 за однією адресою до дня смерті та в подальшому, до сповнення шестимісячного строку з дня смерті матері взяла на збереження речі домашнього вжитку, та протягом шести місяців з дня її смерті не відмовилася від належної їй частки спадщини, проте юридично не оформила.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 не залишила заповіту, спадкування відбувається за законом.

Як син спадкодавиці позивач подав приватному нотаріусу Зарічненського районного нотаріального округу Рівненської області Перуніній І. П. заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину та вона видала йому свідоцтва про право на спадщину за законом на частину майна померлої ОСОБА_2

Водночас, 20 листопада 2018 року нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Земельні ділянки, зважаючи на те, що державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_2 від 14 січня 2004 року виданий після смерті ОСОБА_3

У зв'язку з наведеним з метою оформлення права власності на спадкове майно позивач звернувся до суду та просить визнати за ним право власності на земельні ділянки.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_5 подав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності та просив задоаолити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - сільський голова Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області подав на адресу суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та просив розглядати справу без представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, виданим Кутинською сільською радою Зарічненського району Рівненської області від 08 квітня 1998 року підтверджується факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3, про що зроблено актовий запис № 8. А свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, виданим виконкомом Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області 25 липня 2016 року підтверджується факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, про що зроблено актовий запис № 09.

Свідоцтвом про народження старого зразка серії НОМЕР_7, виданим Локницької сільською радою Зарічненського району Рівненської області 26 вересня 1971 року підтверджено факт народження ОСОБА_1, матір'ю якого є ОСОБА_2.

У довідці Кутинської сільської ради Зарічненського району Рівненської області № 619 від 11 травня 2004 року вказано, що ОСОБА_2, 1939 р. н., після смерті своєї матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично прийняла спадщину, а довідкою № 618 від 11 травня 2004 року підтверджено, що ОСОБА_3 до дня смерті (ІНФОРМАЦІЯ_2) проживала в с. Кутин Зарічненськогорайону Рівненської області зі своєю дочкою ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_1 Крім того згідно довідки цієї ж сільської ради № 1620 від 09 жовтня 2017 року ОСОБА_3 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1, а також на цій житловій площі проживали та були зареєстровані ОСОБА_2 її донька та ОСОБА_1 - онук.

Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2004 року у справі № 2-63-2004 встановлено факт родинних відносин, зокрема те, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_2.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 листопада 2018 року приватного нотаріуса Зарічненського районного нотаріального округу Рівненської області Перуніної І. П. зазначено про звернення ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та вказано про заведення 27 вересня 2016 року і реєстрації спадкової справи №19/2016 (номер у спадковому реєстрі 59563415), проте відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав того, що Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_2 від 14 січня 2004 року оформлений, зареєстрований та виданий на ім'я ОСОБА_3 після її смерті.

Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_8 від 14 січня 2004 року підтверджує право приватної власності на земельну ділянку (складається з двух частин) ОСОБА_3. Загальна площа земельної ділянки 3,6877 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № НОМЕР_3 на земельну ділянку площею 1,7058 га та кадастровий № НОМЕР_4 на земельну ділянку площею 1,9819 га.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зазначаючи норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як син ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_3 позивач наділений правом на спадкування за законом та бажає оформити спадщину, що свідчить подана ним заява до приватного нотаріуса та заведена нею спадкова справа.

На запит суду за клопотанням позивача у приватного нотаріуса Зарічненського районного нотаріального округу Рівненської області Перуніної І. П. отримано відповідь № 137/01-16 від 29 листопада 2018 року, про те, що у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заповіту ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після її смерті заведена спадкова справа № 19/2016, номер у спадковому реєстрі 45228047, із заявами про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1, а чоловік спадкодавиці ОСОБА_6 подав заяву про неприйняття спадщини в установлені законом строки. Після смерті ОСОБА_2 були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я її сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3. - позивача по справі.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Згідно ст. 328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

У відповідності до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частинами першою, другою статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

З врахуванням того, що представник відповідача позов визнав, заявивши про це у своїй заяві, поданій на адресу суду, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також те, що позивач має право на спадкування майна, в тому числі земельної ділянки, після смерті його матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та, яка в свою чергу успадкувала його після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за законом, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є доведеними та підлягають до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 16, 328, 386, 392, 1222, 1223, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, статтею 549 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 2, 4, 5, 11, 13, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. (адреса проживання АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Локницької сільської ради Зарічненського району Рівненської області (місцезнаходження вул. Центральна, 55, с. Локниця, Зарічненського району, Рівненської області, 34030), ЄДРПОУ 04385681 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3., право власності на земельні ділянки згідно державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2 від 14 січня 2004 року, а саме на земельну ділянку площею 1,7058 га кадастровий номер НОМЕР_3 та земельну ділянку площею 1,9819 га кадастровий номер НОМЕР_4, що знаходять на території Кутинської сільської ради Зарічненського району Рівненської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Зарічненський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду Рівненської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А. В. Дідик