Постанова № 7882931, 05.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-47468/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Саченко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської областідо приватного підприємця ОСОБА_1про стягнення боргу по сплаті страхових внесків в сумі 718,74 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської областізвернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 718,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на наявність у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 718,74 грн. Вказану суму заборгованості підтвердив даними карток особового рахунку страхувальника-відповідача.

Позивач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча у справі наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про що маються докази в матеріалах справи. За таких обставин, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі та зібраних судом доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Оцінивши надані та зібрані судом докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, як того вимагають приписи статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, та керуючись принципом законності відповідно до статей 7, 9 цього Кодексу, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на дату судового розгляду справи відповідач включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та має правовий статус платника внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 статті 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи..

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 цього Закону страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Порядок подачі такої звітності встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція).

Пунктом 11.11 Інструкції встановлено, що платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати статтю 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, так як положеннями цієї статті закону унормовані правовідносини з приводу сплати страхових внесків, а саме: встановлено, що страхові внески повинні сплачуватись не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, а в разі, коли до настання зазначеної дати відбувається одержання (перерахування) коштів на оплату праці (виплати доходу), то одночасно з таким одержанням (перерахуванням); страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як зясовано судом на підставі даних карток особового рахунку відповідача та листа позивача від 04.11.2009 № 2557/07, СПД-ФО ОСОБА_1 обовязку по сплаті самостійно нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.11.2008 по 01.10.2009 не виконав.

Крім суми заборгованості по оплаті страхових внесків спірна сума заборгованості складається також із суми заборгованості по оплаті штрафу та пені згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 10.12.2008 № 391.

Штраф та пеня накладені на відповідача на підставі частини 2 та пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону, діючій до 11.06.2009.

Згідно з цими нормами суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій /частина 2/; за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу /пункт 2 частини 9 зазначеної статті/.

Вказаним рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені встановлено, що штраф і пеня мали бути оплачені відповідачем в десятиденний термін від дня отримання рішення. Матеріали справи містять докази отримання відповідачем зазначеного рішення 13.12.2008.

Судовим розглядом встановлено, що строки оплати спірної суми заборгованості закінчились. Разом з тим, відповідач не надав суду жодних доказів про виконання ним вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що існування у відповідача заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області в сумі 718,74 грн доведено матеріалами справи, а тому вимога про стягнення цієї суми визнається судом обґрунтованою і задовольняється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків в сумі 718,74 грн задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі (вул. Перемоги, 15, м. Лохвиця, Полтавська область, р/р 25609301286 в ОПЕРВ Полтавського облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 331467, код 22532217) заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 718 (сімсот вісімнадцять) грн 74 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк