Постанова № 7882849, 04.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-44395/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

представника прокуратури - Черновська О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспортідо суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2про стягнення фінансових санкцій в розмірі 340,00 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Полтавський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспортізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2про зобов'язання відповідача сплатити фінансові санкції в розмірі 340,00 грн.

11.11.2009 представник позивача надав в судовому засіданні заяву про зміну позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, фінансові санкції в розмірі 340,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що за порушення законодавства в галузі автомобільних перевезень до відповідача постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області від 26.03.2007 № 000491 застосовано фінансові санкції в розмірі 340,00 грн. Станом на 02.04.2009 зазначена сума штрафу відповідачем до Державного бюджету України не перерахована, що стало підставою для звернення Полтавського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до суду з позовом про стягнення з відповідача фінансових санкцій в розмірі 340,00 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надавши суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач, будучи повідомленим про те, що на розгляді в Полтавському окружному адміністративному суді перебуває справа за вказаним позовом, заперечень на позов суду не надав, в судове засідання не з'явився. За таких обставин, суд приходить до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі та зібраних судом доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються, а відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Згідно зі статтею 2 цього Закону законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, видані в межах його компетенції, обов'язкові до виконання на території України.

У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює, зокрема, державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень /стаття 6 зазначеного Закону/.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004, № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). У своїй діяльності Головавтотрансінспекція керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінтрансзв'язку.

Територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року N 1190, мають печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України /пункт 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 14.12.2005 № 888 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 за № 1573/11853/.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок; рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху здійснюються не частіше одного разу на квартал.

Пунктом 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, встановлено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону, а пунктом 15 - що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, в тому числі, додержання водієм режиму праці та відпочинку.

Судовим розглядом встановлено, що 22 лютого 2007 року о 18 год. 30 хв. проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки ГАЗ 32213, номерний знак НОМЕР_2, належного суб'єкту господарювання ОСОБА_2, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №007729. Із зазначеним актом ознайомлено водія транспортного засобу ОСОБА_3, про що свідчить його особистий підпис в акті перевірки.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Пунктом 2.4 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 17.01.2002 № 18 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2002 за № 97/6385, встановлено, що для водіїв, у яких встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи (зміни) у середньому не може перевищувати 8 годин, а для водіїв, яким установлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, - 7 годин.

Згідно дорожнього листа, що був наданий водієм під час перевірки на 18 год. 30 хв., виїзд за маршрутом "Огнівка-Інститут зв'язку" був здійснений водієм о 6 год. 30 хв., тобто фактично мало місце порушення водієм встановленого режиму праці та відпочинку.

Відповідальність за вказане порушення встановлена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" і полягає у накладенні на автомобільного перевізника штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. При цьому за визначенням статті 29 зазначеного Закону автомобільним перевізником є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ним на законних підставах.

Статтею 60 вказаного Закону також встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

На виконання наведених норм та з врахуванням того, що ОСОБА_2 згідно свідоцтва про державну реєстрацію її як суб'єкта підприємницької діяльності- фізичну особу від 06.09.2002 та ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України від 09.09.2005 зі строком дії до 09.09.2010 на такий вид діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування відповідала статусу автомобільного перевізника, начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області ОСОБА_4 прийнята постанова про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 340,00 грн від 26.03.2007.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначену постанову відповідач отримав 29.03.2007, однак, на дату судового розгляду справи визначену в ній суму фінансових санкцій так і не сплатив.

Оскільки положеннями статті 41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд приходить до висновку, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів, що охоплюється вимогою про стягнення, згідно зі статтею 124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позовній заяві мотиви представництва інтересів держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті узгоджуються зі статтею 121 Конституції України, статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 340,00 грн задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 31115106700002 в УДК у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області, місце знаходження: м. Полтава, МФО 831019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106) фінансові санкції в розмірі 340 (триста сорок) грн 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09 лютого 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк