Постанова № 7882799, 02.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-47565/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Шевякова І.С.,

при секретарі –Мушук В.В.,

за участю:

представника позивача - Фищук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Приватного підприємства "Фірма "Панолек"про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідівзвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Фірма "Панолек"про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5644,44 грн. та пені у розмірі 368,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, на яких інвалідів працює менше, ніж встановлено нормативом, зобов‘язані щорічно відраховувати відділенню Фонду соціального захисту інвалідів грошові кошти на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів і на здійснення заходів по їх соціально-трудовій реабілітації в розмірі середньорічної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. На підприємстві відповідача норматив складає 1 робоче місце. Фактично у 2008 році на підприємстві-відповідачі інваліди не працювали. Отже, за 1 незайняте місце відповідач повинен був сплатити 9644,44 грн. Вказана сума була сплачена відповідачем частково в сумі 4000 грн., у зв'язку із чим на даний час за відповідачем рахується заборгованість в сумі 5644,44 грн. Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати. Оскільки відповідач у визначений Законом термін, не сплатив штрафні санкції, позивачем нарахована пеня в сумі 368,93 грн.

В судовому засідання представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з’явився. Ухвали та повістки суду направлені відповідачу на адресу: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Пролетарська, 22/13, повернулись до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до матеріалів справи відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого знаходження державному реєстратору не надавав.

Згідно із частиною восьмою статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, суд виконав свій обов’язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з 01.08.2001 року для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ГУ) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі. організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до частини другої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

На підприємстві-відповідачі дана чисельність складає 18 місць, тобто норматив складає 1 робоче місце. Фактично у 2008 році на підприємстві інваліди не працювали. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у сумі 9644,44 грн.

Відповідачем частково сплачені адміністративно господарські санкції в розмірі 4000 грн., однак на даний час за ним рахується заборгованість в сумі 5644,44 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, наявним у матеріалах справи.

В зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну, позивачем відповідно до частини другої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" було нараховано пеню у розмірі 368,93 грн.

Оскільки вказані суми так і не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини п'ятої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" дані суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Згідно із частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач заперечень проти позову, доказів в спростування вищевикладеного чи доказів сплати боргу суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. .

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства "Фірма Панолек" (код ЄДРПОУ 21068657) на користь Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у сумі 5 644,44 (п"ять тисяч шістсот сорок чотири гривні сорок чотири копійки) та пеню в сумі 368,93 грн. (триста шістдесят вісім гривень дев"яносто три копійки).

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                І.С. Шевяков