Рішення № 78827484, 12.11.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7383/17

Провадження № 2/369/653/18

РІШЕННЯ

Іменем України

12.11.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Головатюк В.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,про усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач з 2014 року без погодження з позивачем та без дозволу (повідомлення) уповноважених органів влади здійснює з порушенням будівельних норм самочинне переобладнання та перепланування жилого будинку, що знаходиться у спільній частковій власності позивача і відповідача. Внаслідок неправомірних дій відповідача руйнується приміщення, які використовуються Позивачем (потріскалися стіни і стеля, вкрилися цвіллю, обвалилась штукатурка, відійшли шпалери на стінах), що створює перешкоди позивачу в нормальному користуванні приміщеннями та завдає йому майнової та моральної шкоди.

Позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги шляхом викладення позовної заяви в новій редакції. В остаточній редакції позовної заяви позивач просив: усунути перешкоди в користуванні власністю та зобов'язати відповідача привести у попередній стан покрівлю, дах та конструкції житлового будинку (літ. А) за адресою: АДРЕСА_1, розташовані над приміщенням №2-6 площею 10,9 кв.м., та частиною приміщення №2-5 площею 15,7 кв.м., шляхом: демонтування встановлених на перекритті газоблоків; демонтування влаштованого монолітного перекриття; влаштування дерев'яного перекриття на даху, відновлення частини покрівлі і даху; стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 6 944,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 28899 ,00 грн., в тому числі судовий збір 640,00 грн., витрати на проведення експертизи 16259,00 грн., витрати на правову допомогу 12 000,00 грн.

Відповідач у відзиві та в письмових запереченнях не погоджується з позовними вимогами. Вказав, що він не зобов'язаний погоджувати з позивачем переобладнання та перепланування жилого будинку і що здійснювані відповідачем будівельні роботи не є причиною пошкодження приміщень, які використовуються позивачем. Крім того, відповідач стверджує, що сплатив позивачу у 2016 році 1500,00 грн. в якості матеріального відшкодування. Просила позовні вимоги задовольнити частково, а саме про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 2904,00 грн. та судового збору в розмірі 267,65 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 11.07.2017 року головуючим у справі визначено суддю ОСОБА_4.

17 липня 2017 року ухвалою суду відкрито провадження та призначено судове засідання на 07.11.2017 року.

07 листопада 2017 року у судове засідання з'явились позивач та його представник. Відповідач в судове засідання не з'явилась, надіслала до суду письмове заперечення з клопотання про розгляд справи без її участі. Судове засідання було відкладено на 08.12.2017 року для надання можливості представнику позивача ознайомитися з письмовими запереченнями відповідача.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 08 грудня 2017 року сторін та їх представників розгляд справи відкладено на 29.01.2018 року.

29 січня 2018 року у судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У судовому засіданні суд задовольнив клопотання представника позивача про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про долучення до матеріалів справи уточненої позовної заяви з уточненням кола осіб, про витребування номера облікової картки платника податків відповідача. Судове засідання було відкладено на 27.03.2018 року для виклику третьої особи та надіслання уточненого позову сторонам, витребування доказів.

27 березня 2018 року у судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання не з'явилась, надіслала до суду відзив на позовну заяву в новій редакції, просила розглядати справу без її участі. У судовому засіданні суд задовольнив клопотання представника позивача про призначення будівельно-технічної експертизи та зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.

23 липня 2018 року до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

02 серпня 2018 року за Розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку з відстороненням судді ОСОБА_4. від здійснення правосуддя. Головуючим суддею у справі визначено Пінкевич Н.С.

02 серпня 2018 року Ухвалою судді Пінкевич Н.С. відновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.09.2018 року.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 05.09.2018 року всіх осіб, які беруть участь у справі, судове засідання було призначено на 04.10.2018 року.

04 жовтня 2018 року у судове засідання з'явився позивач та його представник. Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, до суду надіслала письмові заперечення на уточнену позовну заяву в новій редакції. В судовому засіданні представник позивача подав письмове клопотання про покладення судових витрат на відповідача та докази понесених витрат. Клопотання представника позивача долучено до матеріалів справи.

04 жовтня 2018 року Ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.11.2018 року.

12 листопада 2018 року у судове засідання з'явився позивач та його представник. Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, до суду надіслала клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку з її хворобою.

Зважаючи на строк розгляду справи по суті, а також ненадання відповідачем доказів неможливості прибути в судове засідання, заслухавши думку представника позивача, суд ухвалив продовжити розгляд справи за відсутності відповідача з врахуванням поданого відзиву з доказами.

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку площею 148,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 є власником 7/25 частин житлового будинку, що підтверджується Договором купівлі-продажу від 05 грудня 1989 року, посвідченим приватним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Сподіним І.Л. за № 10220, зареєстрованим в Київському міжміському БТІ 08.12.1989 р. за № 68.

Відповідач ОСОБА_3 є власником 18/25 частин житлового будинку, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 15 лютого 1989 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори за реєстровим № 1216, зареєстрованим в БТІ 28.03.1989 р. під реєстраційним № 68.

Належний сторонам житловий будинок фактично є одним цілим, що підтверджується технічним паспортом, виданим Києво-Святошинським БТІ 04.03.2007 року та Довідкою КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" № 1453 від 01.09.2017 року.

Виділ (поділ) в натурі будинку не здійснено, сторони фактично користуються частинами будинку - квартирами №1 та №2 із самостійними виходами, відповідно до порядку, що склався роками.

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 05 грудня 1989 року, позивач використовує у вказаному будинку коридор №1-1 площею 1,90 кв.м., житлову кімнату №1-2 площею 15,30 кв.м., кухню №1- 3 площею 6,10 кв.м., тамбур №1 площею 6,4 кв.м.

У 2014 році відповідач розпочав роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку, що знаходиться у спільній частковій власності позивача і відповідача. Зокрема, було демонтовано частину покрівлі і даху, що були спільними для обох частин будинку; було демонтовано дерев'яне покриття над приміщеннями і замість нього влаштовані залізобетонне перекриття по профільних листах, на перекритті влаштовано два ряди стін з газоблоків; розпочато добудову другого поверху будинку; роботи по будівництву добудови не завершені і не законсервовані належним чином, тобто не влаштовані ні покрівля над даною конструкцією, ні гідроізоляція даних елементів. Вказані обставини визнаються обома сторонами та підтверджуються Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 9106 від 17.07.2018 року.

Будівельні роботи проводяться відповідачем без погодження з позивачем та без документів дозвільного (декларативного) характеру від уповноважених державних органів. Вказана обставина визнається сторонами та підтверджується Довідкою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 10/10-9/1708/02 від 17.08.2017 року.

Внаслідок проведених відповідачем будівельних робіт житлова кімната №1-2, яка використовується позивачем, зазнала пошкоджень: на стелі - відставання касетонів, відставання штукатурки, руйнування штукатурки під впливом цвілі; на стінах і перегородці - відставання шпалер, жовті плями різних відтінків, розміру і характеру, відставання шпаклівки і штукатурки під впливом, що підтверджується Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 9106 від 17.07.2018 року.

Причиною пошкоджень житлової кімнати №1-2, яка використовується позивачем, є залиття атмосферними опадами через зруйновану конструкцію даху та покрівлі, а також просочування вологи крізь конструкції перекриття через відсутність виконаної належним чином гідроізоляції. Вказана обставина підтверджується Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 9106 від 17.07.2018 року.

Вартість відновлювального ремонту житлової кімнати №1-2, який необхідно провести для ліквідації наслідків залиття і замокання, становить 6944,00 грн., що визначено Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 9106 від 17.07.2018 року.

Судом визначено, що між сторонами виник спір щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної неправомірною перебудовою спільного будинку, та з приводу усунення перешкод у користуванні власністю.

Статтею 386 ЦК України, передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. (ч. 2 ст. 386). Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. (ч. 3 ст. 386).

Статтями 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК) встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, при наявності яких у особи настає відповідальність за її заподіяння.

Так, виходячи із змісту статті 1166 ЦК загальними підставами для відповідальності за завдану майнову шкоду є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

У даній справі наявність майнової шкоди та її розмір в 6944,00 грн. підтверджено Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 9106 від 17.07.2018 року. При цьому твердження відповідача про сплату позивачу 27.05.2016 року коштів 1500,00 грн. в якості матеріального відшкодування шкоди не береться судом до уваги, оскільки воно не підтверджене належними і допустимими доказами. Згідно із статтями 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За оцінкою суду в даній справі також мала місце протиправна поведінка відповідача, яка проявилась у здійсненні переобладнання та надбудови будинку без погодження з позивачем та уповноваженими органами влади.

Статтею ст. 41 Конституції передбачено право кожної особи володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та встановлено заборону використовувати власність на шкоду правам свободам та гідності громадян.

Згідно ч. 1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Суд вважає, що відповідач мав погодити з позивачем будівельні роботи з переобладнання і надбудови спільного будинку, оскільки такі роботи безпосередньо вливають на стан приміщень, які використовуються позивачем, та відповідно, зачіпають права та інтереси позивача. За таких умов вказана відповідачем норма права (ч. 4 ст. 357 ЦК) не підлягає застосуванню, оскільки, вона дозволяє співвласнику житлового будинку зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.

Крім того, статтею 152 Житлового кодексу Української РСР в редакції чинній момент здійснення відповідачем будівельних робіт (2014 р.) було передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Згідно ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, надається замовнику чи підряднику після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (ч. 1 ст. 36). Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється (ч. 2 ст. 36). Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт. (ч. 7 ст. 36). Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (ч. 8 ст. 36).

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Стосовно вини Суд зазначає, що частина друга статті 1166ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

У ній справі наявність вини відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та шкідливими наслідками підтверджена Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 9106 від 17.07.2018 року і не спростована відповідачем.

Аналіз доказів наданих учасниками справи дає Суду підстави стверджувати, що в даній ситуації заподіяна шкода сталася внаслідок протиправних дій відповідача, за наявності його вини, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкідливими наслідками, які були заподіяні позивачу, при цьому, протиправними діями відповідача дійсно завдані втрати майнового характеру.

Відповідно до положень статті 1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, майнова шкода в розмірі 6944,00 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу в повному обсязі.

Посилання відповідача, що збитки завдані позивачем собі самостійно, зокрема через недостатність опалення, суд до уваги не бере, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження такого заперечення. Відповідач, знаючи про розгляд справи, протягом тривалого часу, жодних клопотань не заявив, не витребував відповідні докази, не повідомив суд про причини неможливості подання таких доказів, а обмежився лише власними припущеннями.

Стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди Суд зазначає, що згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлена неправомірність дій відповідача та його вина. Заявлений розмір моральної шкоди позивач обґрунтовує довго тривалістю конфлікту, необхідністю постійно захищати та відстоювати свої права, необхідністю постійно ремонтувати приміщення житлової кімнати - шпаклювати, підклеювати шпалери, погіршенням стану його здоров'я від вологості та плісняви у жилому приміщенні.

Однак не на всі свої твердження позивач надав суду докази, зокрема, стосовно, погіршенням стану його здоров'я від вологості та плісняви у жилому приміщенні; стосовно постійного проведення ним ремонтних робіт у приміщенні. Згідно із статтями 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вказані обставини Суд вважає виправданим частково задовольнити вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн.

Стосовно вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні власністю та зобов'язання відповідача привести у попередній стан покрівлю, дах та конструкції житлового будинку суд зазначає про таке.

Статтею ст. 41 Конституції передбачено право кожної особи володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та встановлено заборону використовувати власність на шкоду правам свободам та гідності громадян.

Статтею 391 Цивільного кодексу України (далі ЦК) передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що неправомірними діями відповідача жила кімната №1-2 приведена у стан, не придатний для її використання за призначенням. Підвищена вологість, пліснява на стінах і стелі, обсипання штукатурки у житловому приміщенні суперечить санітарно-гігієнічним вимогам до такого приміщення.

Здійснення відновлювального ремонту приміщення не вирішить проблему на майбутнє, оскільки, відбувається подальше залиття приміщення атмосферними опадами через зруйновану конструкцію даху та покрівлі, а також просочування вологи крізь конструкції перекриття через відсутність виконаної належним чином гідроізоляції.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 9106 від 17.07.2018 року визначено технічну можливість приведення у попередній стан покрівлі, даху та конструкції житлового будинку шляхом: демонтування встановлених на перекритті газоблоків; демонтування влаштованого монолітного перекриття; влаштування дерев'яного перекриття на даху, відновлення частини покрівлі і даху.

За таких умов суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є правомірним та ефективним, а тому позовна вимога про усунення перешкод в користуванні власністю та зобов'язання відповідача привести у попередній стан покрівлю, дах та конструкції житлового будинку підлягає задоволенню.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення;відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані із проведенням експертизи .

За змістом статті 141 ЦПК судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат на правову допомогу Позивачем надано Суду договір з Адвокатським об'єднанням «Романцова, Бончева і партнери» від 22.06.2017 р. з додатковими угодами № 1 і № 2 від 22.06.2017 р., Звіт про надання правової допомоги за договором від 22.06.2017 р., квитанції КБ «Приватбанк» про переказ на банківський рахунок Адвокатського об'єднання «Романцова, Бончева і партнери» коштів на суму 6400,00 грн. (квитанція від 05.07.2017 р. на 5000,00 грн., квитанція від 28.07.2017 р. на 1400,00 грн.). Довідка АО "Романцова, Бончева і партнери» від 03.10.2018 року про сплату позивачем 12 000,00 грн. винагороди за надання правової допомоги не береться судом до уваги, оскільки не є належним і допустимим доказом здійснення розрахунків з юридичною особою.

Крім того, позивачем було оплачено 16259,00 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи, що підтверджується квитанцією КБ "Приватбанк" від 24.04.2018 року.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені на 74,88% (8944,00 грн. х 100% : 11944,00 грн.). Відповідно, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 17 446,29 грн., в тому числі: 479,23 грн. судового збору (640,00 грн. х 74,88% : 100%); 4792,32 грн. витрат на правову допомогу (6400,00 грн. х 74,88% : 100%); 12174,74 грн. витрат на проведення експертизи (640,016259,00 грн. х 74,88% : 100%).

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вирішив справу на підставі вищевикладених норм матеріального права, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 19, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, Цивільно-процесуального кодексу України.

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області,про усунення перешкод в користуванні власністю, стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_1 та привести у попередній стан покрівлю, дах та конструкції житлового будинку (літ. А) за адресою: АДРЕСА_1, розташовані над приміщенням №2-6 площею 10,9 кв.м., та частиною приміщення №2-5 площею 15,7 кв.м., шляхом: демонтування встановлених на перекритті газоблоків; демонтування влаштованого монолітного перекриття; влаштування дерев'яного перекриття на даху, відновлення частини покрівлі і даху.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6944,00 грн. (шість тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 00 копійок) матеріальної шкоди, 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок) моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 17446,29 грн. (сімнадцять тисяч чотириста сорок шість гривень 29 копійок) судових витрат, в тому числі 479,23 грн. судовий збір, 4792,32 грн. витрати на правову допомогу, 12174,74 грн. витрати на проведення експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Києво-Святошинський районний суд Київської області (пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) протягом 30 (тридцяти днів) з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

місце проживання: АДРЕСА_1

ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3

місце проживання: АДРЕСА_1

паспорт НОМЕР_2, виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області.

Третя особа:

Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області

місцезнаходження: 08140, Київська область, Києво-Святошинський район, вул. Володимирська, 33

Повний текст рішення виготовлений 12 листопада 2018 року.

Суддя Пінкевич Н.С.