Рішення № 78825312, 21.12.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11746/18

Категорія 45

2/295/2891/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи позов тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 24.12.1999 року позивачі є співвласниками вказаної квартири, у якій також зареєстрований відповідач, який є їхнім родичем та за вказаною адресою не проживає з 2005 року, у квартирі відсутні речі відповідача, відповідач не приймає участі в оплаті комунальних послуг, добровільно знятися з місця реєстрації відповідач відмовляється, а реєстрація відповідача за місцем проживання у квартирі, яка належить на праві власності позивачам, порушує права позивачів як співвласників квартири, оскільки перешкоджає вільному розпорядженню власністю.

Відповідач відзив не подав, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомлено, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі та у заяві вказали, що позов підтримують та просять його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та у заяві вказав, що прт вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивачі послалися як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копіями свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 24.12.1999 року (а.с. 11).

Зі змісту довідки № 1730 від 04.09.2018 року, яка видана ПП «КВЖРЕП № 8» вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований, зокрема, відповідач ОСОБА_4, 1961 р.н. (а.с. 12).

Згідно акту, який складений 04.09.2018 року комісією ПП «КВЖРЕП № 8» та у присутності сусідів ОСОБА_5, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 та ОСОБА_7, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, відповідач ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, не проживає 3 2005 року (а.с. 13).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підтвердитли, що відповідач понад 10 років за спірною адресою не проживає.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Статтею 156 ЖК України передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно з положеннями ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, коли права власників порушені, власники майна мають право вимагати усунення перешкод у здійсненні ними права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивачі правомірно вимагають усунення будь-яких порушень їх прав, в даному випадку шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, оскільки, як доведено в суді, відповідач не є співвласником квартири та не проживає в ній.

Відповідно до частини 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи обставини справи, які встановлені судом та підтверджені належними доказами, та керуючись нормами чинного законодавства, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 469,87 грн., та на користь держави судового збору у сумі 234,93 грн., оскільки про подачі позову позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст. 16, 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 82, 76-82, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 469,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у сумі 234,93 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м. Житомира.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, місце проживання: 10030 АДРЕСА_1.

Відповідач: ОСОБА_4, місце проживання: 10030 АДРЕСА_1.

Третя особа: Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, місце знаходження: 10014 м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2.

Повне судове рішення складено 22.12.2018 року.

Суддя Н.В. Ведмідь