Постанова № 78822784, 19.11.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2892/18

Провадження № 2-а/456/108/2018

РІШЕННЯ

іменем України

19 листопада 2018 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Саса С. С.

при секретарі Карпин О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та просить визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 232562 від 02.06.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 02.06.2018 року на автодорозі М-06 Київ-Чоп працівниками Управління патрульної поліції у Львівській області на позивача складено постанову про накладання адміністративного стягнення за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП у розмірі 425 грн. Позивач вважає дії працівників патрульної поліції Львівської області протиправними, а оскаржувану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступних підстав. Викладені інспектором патрульної поліції відомості у постанові є неправдивими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Підставою накладення на позивача адміністративного стягнення слугувала та обставина, що на переконання працівника поліції позивач 02.06.2018 року о 21.50 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 на автодорозі Київ - Чоп 610 км. + 200 м не увімкнув фари ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.п.19.1 ПДР України. Проте такий висновок працівника поліцій є неприйнятним, оскільки позивач являється водієм зі стажем водіння більш як десять років та завжди дотримується ПДР України, в тому числі в день накладення адміністративного стягнення керуючи автомобілем в темну пору доби позивач увімкнув фари ближнього світла. На основі чого працівник поліції дійшов протилежного висновку, видається взагалі незрозумілим. Позивач просив поліцейського роз’яснити позивачу, чим підтверджується те, що він не увімкнув ближнє світло фар, однак таке прохання позивача залишилось без відповіді. Також оскаржувана постанова оформлена у спосіб, що унеможливлює її читабельність. Зокрема із її змісту не можливо ідентифікувати особу працівника поліції, який оформляв матеріали справи про адміністративне правопорушення, що свідчить про порушення працівником поліції вимог п.6 розділу II Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції».

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просять позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

З’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 02.06.2018 року поліцейським УПП у Львівській області ОСОБА_3 винесено постанову серії ВР №232562 по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

З вищевказаної постанови вбачається, що 02.06.2018 року о 21:30 год. на автодорозі Київ - Чоп 610 км + 200 м водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_2 не увімкнув фари ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.19.1 ПДР України.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. З вищенаведеного вбачається, що при провадженні справи не були дотримані такі завдання як всебічність, повнота і об'єктивність з'ясування обставин справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

За таких обставин усі сумніви трактуються на користь позивача та свідчать про те, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, що є підставою для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 242 - 246 КАС України, суд

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 232562 від 02.06.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.