Рішення № 78822511, 13.11.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 13.11.2018

Справа № 334/5123/17

Провадження № 2/334/954/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року позивач звернувся з позовом до Запорізької міської ради, який в подальшому уточнив, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, в обґрунтування якого зазначив, що 25.11.2012 у м. Севастополі АР Крим померла його рідна мати – ОСОБА_2, якій на час смерті на праві власності належало майно у вигляді 43/100 частини квартири №7 по проїзду Піонерському, 2 в м. Запоріжжі, яка складається з кімнати №4, площею19,85 кв.м, балкону площею 1,16 кв.м. В загальному користуванні з іншими власниками вказаної квартири знаходяться коридори №1 та №8, кухня №5, ванна кімната №6 та туалет №7.

16.10.2004 ОСОБА_2 в Першій Запорізькій державній нотаріальній конторі склала заповіт, згідно якого належну їй частину вищевказаної квартири вона заповідала своєму синові – позивачу по справі, а внески з відсотками, що знаходяться на зберіганні в філії Орджонікідзевського відділення Ощадбанку №7717/0143 м. Запоріжжя, рахунок № 91551/022, рахунок № 91551/763 та внески з відсотками, що знаходяться на зберіганні в філії Заводського відділення Ощадбанку № 7993-055 м. Запоріжжя, рахунок №04916 рахунок №05499 – ОСОБА_3.

Додатково 28.10.2004 року ОСОБА_2 в Першій Запорізькій державній нотаріальній конторі склала заповіт, згідно якого внесок з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на зберіганні в філії Заводського відділення ощадбанку №7993-055 м. Запоріжжя, рахунок №07700051 та внесок з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходиться на зберіганні в філії Орджонікідзевського відділення Ощадбанку №7717/0143 м. Запоріжжя, рахунок № 9155/1359 остання заповідала ОСОБА_4. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до нотаріальних контор не звертались, у зв’язку з чим пропустили визначений законом строк для прийняття спадщини.

Позивач після смерті матері в належний строк звернувся до П’ятої Севастопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, у зв’язку з чим 18.04.2013 року було відкрито спадкову справу.

Для оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5. Листом нотаріуса №1147/01-16 від 31.07.2017 року ОСОБА_1 було роз’яснено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкоємця. Спадкова справа відкривається за заявою спадкоємців, які бажають оформити своє право на спадщину, та заводиться нотаріусом на підставі першої поданої заяви. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження факту такої справи іншим нотаріусом – відмовляє спадкоємцю (заявнику) у прийнятті заяви.

На підставі вищевказаного, позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутись до суду для вирішення цього питання. ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до суду, в я кому просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після померлої 25.11.2012 року ОСОБА_2 паво власності на 43/100 частини квартири АДРЕСА_1, а саме кімнату №4, площею19,85 кв.м та балкону, площею 1,16 кв.м.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити. Представник позивача – адвокат ОСОБА_6 додатково зазначила, що позивач на підставі абзацу 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є внутрішньо переміщеною особою, а спадщина - це майно, яке переходить в порядку спадкування. Згідно з підпунктом 1.1. пункту 1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч.3 ст.9 ЗУ України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», не визнає документи, видані окупаційною владою в Криму та на територіях, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану. У разі неможливості пред’явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

Мати позивача померла 25.11.2012, тому свідоцтво про смерть видано відділом державної РАЦС Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополі, отже, даний документ не потребує додаткового підтвердження.

Згідно з підпунктом 1.7. пункту 1 глави 10 розділу II Порядку часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. За загальним правилом місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця - померлого. В разі, коли спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Враховуючи вказане, пунктом 1.13. глави 10 розділу II Порядку передбачено, що місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою.

Документи, які підтверджують спадкування: якщо по заповіту - копія заповіту, а якщо спадкування відбуватиметься по закону - копії документів, які підтверджують родинні відносини з померлим чи інші, які дають право на спадкування по закону.

Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування» та статті 11-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та статті 9-1 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія (АР Крим) або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України (зона АТО), місцем відкриття спадщини місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Для вчинення нотаріальних дій витребовуються документи, необхідні для їх вчинення. Заяву про прийняття спадщини спадкоємці, які на момент смерті проживали з померлим і це підтверджується відповідними документами, можуть не подавати.

Так, пунктом 3.21. глави 10 розділу II Порядку передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Таким чином, якщо спадщина знаходиться на території України, а спадкодавець знаходився в АРК, у даному випадку спадкоємець не матиме можливості розпоряджатись цим майном без належного оформлення спадкових прав. Однак це не позбавляє його права звернутись до суду про визнання за ним права власності на це майно у порядку спадкування.

Враховуючи наведене, адвокат в повному обсязі підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог, просив суд розглянути справу з врахуванням вимог чинного законодавства.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши надані суду письмові матеріали, оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цією статтею.

Згідно ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У ст. 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Судом встановлено, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Вільнянка Вільнянського району Запорізької області, 04.03.1962 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8, про що у Відділі реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Запоріжжя зроблено актовий запис № 448.

Від вказаного шлюбу у подружжя 05.12.1962 року народився син – позивач у справі ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 20.02.1990 року Орджонікідзевським відділом ЗАГС м. Запоріжжя, вищевказаний шлюб 17.08.1964 року було розірвано, після розірвання шлюбу жінка залишила дівоче дошлюбне прізвище «Дідковська».

02.02.1967 року ОСОБА_7 уклала шлюб з ОСОБА_9, який було зареєстровано у Орджонікідзевському райбюро ЗАГС м. Запоріжжя, що підтверджується копією відповідного свідоцтва.

Вказаний шлюб 06.03.1984 року було розірвано Орджонікідзевським відділом ЗАГС м. Запоріжжя, що підтверджується відповідним свідоцтвом, виданим 15.10.1985 року. Після розірвання шлюбу жінка залишила шлюбне прізвище «Воловоденко».

11.07.1986 року ОСОБА_10 уклала шлюб з ОСОБА_11, що підтверджується копією відповідного свідоцтва, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 02.03.1989 року Відділом ЗАГС Білоцерківського міськвиконкому, вищевказаний шлюб було розірвано 02.03.1989 року. Після розірвання шлюбу жінка залишила прізвище «Шиндіровська».

На підставі свідоцтва про право власності на житло №3962 від 13.12.1995 року, виданого Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 43/100 частини квартири №7 по проїзду Піонерському, 2 в м. Запоріжжя, до яких входить кімната №4, площею 19,85 кв.м. та балкон площею 1,16 кв.м. В загальному користуванні з іншими власниками вказаної квартири знаходяться коридори №1 та №8, кухня №5, ванна кімната №6 та туалет №7.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло №203, виданого у січні 2009 року Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради, 57/100 частини квартири спільного заселення, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на праві спільної сумісної власності належить: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15. В спільну власність вказаних осіб перейшли кімната №2, площею 11,17 кв.м, кімната №3, площею 17,9 кв.м. Підсобні приміщення: коридор №1, площею 6,58 кв.м, кухня №5, площею 11,18 кв.м, ванна кімната №6, площею 3,09 кв.м, туалет №7, площею 1,46 кв.м, коридор №8, площею 1,45 кв.м – залишились у спільному користуванні.

За життя ОСОБА_2 склала два заповіти, посвідчені у Першій Запорізькій державній нотаріальній конторі, що підтверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).

Перший заповіт, зареєстрований в реєстрі за №3-1159 від 16.10.2004, згідно якого остання заповідала належні їй 43/100 частини квартири №7 по проїзду Піонерському, 2 в м. Запоріжжі своєму сину ОСОБА_1, а внески з відсотками, що знаходяться на зберіганні в філії Орджонікідзевського відділення Ощадбанку №7717/0143 м. Запоріжжя, рахунок № 91551/022, рахунок № 91551/763 та внески з відсотками, що знаходяться на зберіганні в філії Заводського відділення Ощадбанку № 7993-055 м. Запоріжжя, рахунок №04916 рахунок №05499 – ОСОБА_3.

Другий заповіт було зареєстровано в реєстрі за № 3-1218 від 28.10.2004 року, згідно нього ОСОБА_2 заповідала належні їй внесок з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на зберіганні в філії Заводського відділення ощадбанку №7993-055 м. Запоріжжя, рахунок №07700051 та внесок з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходиться на зберіганні в філії Орджонікідзевського відділення Ощадбанку №7717/0143 м. Запоріжжя, рахунок № 9155/1359 - ОСОБА_4.

ОСОБА_2 померла 25.11.2012 року у м. Севастополь, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 27.11.2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Балаклавського районного управління юстиції у м. Севастополь.

На час своєї смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та мешкала разом зі своїм сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується копією Довідки № 368 від 15.02.2013 року, виданої КП «Ремонтно-експлуатаційного підприємства №12» Севастопольської міської ради.

На момент смерті ОСОБА_2 спадкоємці, передбачені ст. 1241 ЦК України були відсутні.

Позивач після смерті матері в належний строк звернувся до П’ятої Севастопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, у зв’язку з чим 18.04.2013 було відкрито спадкову справу 79/2013, що підтверджується копією Витягу №33810656 про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Згідно супровідного листа №7105 від 23.07.2013 на запит П’ятої Севастопольської державної нотаріальної контори від 20.06.2013 року Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації направило копію правовстановлюючих документів на квартиру №7 в будинку №2 по проїзду Піонерському в м. Запоріжжі та інші необхідні для заведення спадкової справи документи.

Згідно ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», починаючи з 20.02.2014 внаслідок збройної агресії Російської ОСОБА_16 Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованою територією України, а тому на вказаній території встановлений особливий правовий режим, який визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 вищевказаного Закону, тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

На теперішній час, як вбачається з наданої суду Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000199171 від 05.05.2017 року, позивач ОСОБА_1 має статус, встановлений відповідно до абз.1 ст.1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно якого внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Задля оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Відповідно до глави 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Листом нотаріуса №1147/01-16 від 31.07.2017 року позивачу було відмовлено у оформленні права на спадщину у зв’язку з тим, що при заведенні спадкової справи нотаріус за даними спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи і у разі підтвердження факту заведення такої справи іншим нотаріусом – відмовляє спадкоємцю (заявнику) у прийнятті заяви.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз’яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до вмотивованого висновку, що позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в позасудовому порядку, а тому наявними в матеріалах справи доказами позивачем доведено, що він прийняв спадщину відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки він є спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину після смерті матері шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до П’ятої Севастопольської державної нотаріальної контори, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та законними, у зв’язку із чим підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 78, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою:м. Севастополь, АДРЕСА_4, мешкає за адресою: м. Запоріжжя вул. Єрмака, 41, право власності на 43/100 частини квартири №7 в буд. №2 по проїзду Піонерському в м. Запоріжжі, до яких входить кімната №4 площею 19,85 кв.м. та балкон площею 1,16 кв.м., після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 25.11.2012 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Турбіна Т. Ф.