Ухвала суду № 78822329, 14.12.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1870/18

Провадження № 1-кп/456/276/2018

УХВАЛА

судового засідання

14 грудня 2018 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

при секретарі Сунак Н.М.

прокурора Бежик А.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Іванус М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий матеріали кримінального провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017140130001616 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження щодо обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк два місяці, оскільки 16.12.2018р. строк застосованого запобіжного заходу закінчується. Зазначив, що окрім ризиків передбачених ст. 177 КПК України, на даний час у провадженні Стрийського міськрайонногго суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 263 КК України, що також свідчить про можливість вчинення ОСОБА_1 інших злочинів, а також переховування від суду.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Іванус М.І. заперечили щодо продовження їй строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотали про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, пославшись на те, що прокурором не наведено жодних обґрунтованих доказів щодо підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 щодо вчинених злочинів, а навпаки свідки що допитані у ході судового розгляду заперечили факт придбання у ОСОБА_1 наркотичних засобів, що також свідчить про її невинуватість.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку суду, обставини кримінального провадження з часу обрання запобіжного заходу не змінились, ризики, які були підставою обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченої більш мякого запобіжного заходу, оскільки такі не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Свідки, які стосуються епізоду злочинної діяльності за ч. 2 ст. 307 КК України, ще не допитані, що, з врахуванням принципу безпосередності дослідження показань, не виключає можливості впливу на них обвинуваченої в разі обрання їй запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді тримання під вартою на строк до десяти років.

Як особа ОСОБА_1 являє собою підвищену соціальну небезпеку, оскільки раніше неодноразово притягалася до кримінальної відповідальності. Прокурор навів дані обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих злочинів. Це дає переконливі підстави тримання обвинуваченої під вартою.

Окрім того, суд звертає увагу, що обраний стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді триимання під вартою не є безальтернативним, обвинувачена вправі внести заставу в розмірі 105 720 грн., що буде підставою для звільнення її з-під варти.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1, строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім того, відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Також, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 199 цього Кодексу обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з»явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність вказаних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, наявність таких ризиків доведено прокурором.

Суд вважає, що є всі розумні підстави вважати про те, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі бажатиме ухилення від відповідальності і переховуватиметься від суду, а також перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на свідків, які ще не допитувались, та з врахуванням принципу безпосередності дослідження показань, не виключає можливості впливу на них обвинуваченої в разі обрання їй запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою,шляхом їх залякування тощо, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом залишення місця проживання, затягуванням судового розслідування. Крім того, ОСОБА_1, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, до затримання не працювала, не має постійного джерела доходів, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за злочини пов»язані з незаконним обігом наркотичних засобів, що свідчить про відсутність у неї соціально - стримуючих факторів, а тому з метою запобігання спробам обвинуваченій вчиняти вказані дії та враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченої, запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на два місяці, а також залишити без змін раніше визначений судом розмір застави.

Керуючись ст. 176-178, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки в АДРЕСА_1 зареєстрованій в АДРЕСА_2 українки, громадянки України, згідно ст. 89 КК України раніше не судимої -запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін, та вважати продовженим терміном на шістдесят днів, а саме до 11 лютого 2019 року включно.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_1 заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 105 720 гривень.

Роз'яснити ОСОБА_1, її право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №373315022000757, Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА в Львівській області.

У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_1 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_1 покладаються такі обов'язки:

1) прибувати до, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування із свідками, потерпілими та іншим підозрюваним по даному кримінальному провадженні, за винятком необхідності викликаної проведенням слідчої дії чи судового розгляду

6) носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій ОСОБА_1, та скерувати для відома начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП у Львівській області.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій ОСОБА_1, та скерувати для відома та виконання начальнику ЛСІ УДДУ з ПВП у Львівській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н. М. Янів