Рішення № 78819584, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2018 року № 826/9156/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діекс Група»

про стягнення штрафних санкцій

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві (далі також - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діекс Група» (далі також - відповідач) про стягнення штрафних санкцій.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діекс Група» виявлено порушення Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", що є підставою для застосування санкції, передбаченої пунктом 12 частиною першою статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"

Ухвалою суду від 19.06.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду була отримана ТОВ «Діекс Група», проте станом на момент прийняття рішення у справі відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

На адресу Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві надійшло звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Діекс Група» від 03.07.2017 року про здійснення перевірки (позаплановий захід) ТОВ «Діекс Група», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 84-В.

Відповідачем, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», видано наказ №1607 від 06.07.2017, відповідно до якого складено направлення на проведення заходу (позаплановий) №1652 від 06.07.2017 ТОВ «Діекс Група», що знаходиться за адресою: м.Київ, пр-т Перемоги, 84-В.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо додержання ТОВ «Діекс Група» гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами складено акт №305 від 11.07.2017, з яким виконуюча обов'язків директора ознайомилась та отримала його примірник 11.07.2017 під підпис.

На підставі акту №305 від 11.07.2017 провідним лікарем, ветеринарної медицини відділу безпечності харчових продуктів Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Чуяном М.А. та головним спеціалістом відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Данилюк В.М. був складений припис про усунення порушень вимог законодавства від 14.07.2017 про те, що за результатами позапланової перевірки встановлено порушення вимог статей 41, 42, 45, 46, 47, 48, 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та вказано термін усунення виявлених порушень до 11.08.2017. Уповноважена особа відповідача - виконуюча обов'язків директора Піменова Т.В., ознайомилася з даним приписом та отримала його примірник під підпис 14.07.2017.

Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» з метою перевірки виконання ТОВ «Діекс Група» припису Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 14.07.2017 був створений наказ №318 від 21.02.2018, відповідно до якого складено направлення на проведення заходу (позаплановий) №290 від 21.02.2018.

За результатами проведення позапланового заходу державного контролю стосовно ТОВ «Діекс Група», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 84-В, щодо виконання припису від 14.07.2017 був складений акт №000301 від 21.02.2018. В.О. директора Гусаков Д.О., ознайомився з даним актом та отримав його примірник 21.02.2018 під підпис.

Відповідно до ч.14 ст.12 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», якщо під час здійснення державного контролю буде виявлено порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, які не створюють безпосередню загрозу здоров'ю споживача, державний інспектор обмежується винесенням попередження оператору ринку про необхідність усунення виявлених порушень у технічно можливий термін, про що робить відповідний запис в акті державного контролю без оформлення протоколу про порушення. У разі не усунення оператором ринку виявлених порушень, як це зазначено в акті державного контролю, державний інспектор складає протокол про правопорушення відповідно до статті 65 цього Закону.

Оскільки ТОВ «Діекс Група» не усунено порушень вимог законодавства, вказаних у приписі від 14.07.2017, заступником Головного державного інспектора в місті Києві Овчаренком О.М. складено протокол про правопорушення від 28.02.2018, відповідно до ч.2. ст.65 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та за формою, затвердженою Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 354 від 11.09.2015, відповідно до ч.4 ст. ст.65 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Оскільки уповноважена особа та керівник ТОВ «Діекс Група» відмовилися ознайомлюватись з протоколом та отримати його примірник, Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві направило примірник протоколу про правопорушення від 28.02.2018 відповідачу поштою з рекомендованим листом та описом вкладення 02.03.2018.

Таким чином, відповідачем не виконані вимоги (рішення) посадових осіб компетентного органу щодо усунення порушень законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у строк, погоджений із компетентним органом, за що передбачена відповідальність встановлена пунктом 12 частиною першою статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Факти порушень відповідачем, встановлені у протоколі, передбачають таку відповідальність за порушення п.12 ч.1 ст. 64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» - накладення штрафу на юридичних осіб - у розмірі від п'яти до восьми мінімальних заробітних плат.

З 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата складає 3723 гривні, відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Відповідно до ч.2 ст.64 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», під час визначення розміру штрафу враховується категорія ризику щодо безпечності харчового продукту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 402 затверджені Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарному контролю та нагляду.

Відповідач зазначає, що ТОВ «Діекс Група» відноситься до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, таким чином до нього застосовується найвищі розміри штрафних санкцій, що дорівнює 29 784,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо застосування санкцій до відповідача та стягнення коштів.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку , що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль)- діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини восьмої та дев'ятої статті 65 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" розгляд справ про порушення законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів здійснюється у судовому порядку відповідно до закону. Заява про правопорушення, передбачені статтею 64 цього Закону, разом з іншими матеріалами надсилається до суду у 15-денний строк з моменту складення протоколу про правопорушення.

Звертаючись до суду, позивач просить застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діекс Група» адміністративно-господарську санкцію за порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, передбачену пунктом 12 частини першої статті 64 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" у вигляді штрафу у розмірі 29784,00 грн, та стягнути його на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37995466, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31117106700011, Код 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).

Тобто, позивач просить що б адміністративний суд наклав на відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 29 784,00 грн та одночасно стягнув з відповідача цю штрафну санкцію.

Водночас, згідно з частиною другою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

З аналізу вказаної статті слідує, що адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо накладення адміністративних стягнень.

На необхідність дотримання принципу "якості закону" неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання.

Положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14 червня 2007 року).

Якість закону пов'язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волохи проти України" від 2 листопада 2006 року).

У разі наявності прогалин у законодавстві, суд може шляхом розширеного тлумачення, або застосування аналогії права чи закону, вирішити спір у разі необхідності надання повного захисту правам, свободам та інтересам фізичних осіб, правам та інтересам юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Але, суд не може застосувати розширення тлумачення для застосування обмежувального заходу стосовно особи, для розширення повноваження суб'єкта владних повноважень та безпосередньо самого суду.

Застосування у цьому випадку аналогії чи розширеного тлумачення, призвело б до того, що суд самостійно наділив себе повноваженнями розгляду таких справ, хоча законодавцем це питання не було вирішено, що суперечить положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині розгляду справи не "судом встановленим законом" (п. 23, п. 24 Рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року).

Отже, вказане свідчить про помилковість обрання позивачем способу реалізації свого повноваження, передбаченого статтею 65 Закону.

Ухвалення адміністративним судом рішення про застосування штрафних санкцій, не лише відсутнє у переліку повноважень суду при вирішенні справи, що зазначені у статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а й взагалі суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства, визначеним у статтях 2 та 5 Кодексу.

Так, позивачем дотримано вимоги Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" щодо складання протоколу про правопорушення у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів щодо виявлення порушення ТОВ «Діекс Група» та направлення його до суду, проте, пред'явлення позивачем вимоги про застосування саме судом штрафних санкцій до правопорушника КАС України не передбачено.

Аналогічна позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/5257/18.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій