Рішення № 78819566, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2018 року № 826/12204/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Пенсійного фонду України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Пенсійного фонду України (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, що полягає у неналежному розгляді скарги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України від 12 червня 2018 року №13562/К-11 та відсутністю роз'яснення про порядок оскарження листа Пенсійного фонду України від 24 липня 2018 року №14078/К-11;

- визнати протиправною інформацію Пенсійного фонду України про одержання ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як таке, що суперечить судовому рішенню Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року по справі №361/8299/15-а провадження №а-ар/361/5/17 (арк. 11-13 заяви);

- визнати протиправним заключення Пенсійного фонду України, прийняте у листі від 24 липня 2018 року №14078/К-11 про виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області судове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року по справі №361/8288/15-а, як таке, що суперечить постановам від 18 жовтня 2017 року, від 04 червня 2018 року Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про накладення штрафу за невиконання рішення суду; судовому рішенню Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року по справі №361/8299/15-а провадження 2-ар/361/5/17; поданню Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про притягнення посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення і винесено у період вчинення дій примусового виконання вказаного судового рішення у виконавчому провадженні, яке не закінчене;

- зобов'язати Пенсійний фонд України розглянути звернення ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України від 12 червня 2018 року №13562/К-11, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про інформацію».

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що 12 червня 2018 року він звернувся до Голови правління Пенсійного фонду України зі скаргою щодо протиправного перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області його пенсії. Позивач стверджує, що перерахунок пенсії здійснено пенсійним органом із сум заробітку, що враховується для обчислення пенсії, у чотири рази меншої від суми його заробітку, який офіційно визначений.

18 липня 2018 року позивачем у процесі розгляду його скарги головному спеціалісту відділу спеціальних пенсійних програм Пенсійного фонду України викладені аргументи протиправності перерахунку пенсії.

Проте, на думку позивача, відповідь, яка надана на його скаргу відповідачем, не відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про інформацію».

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо надання відповіді позивачу, оскільки ОСОБА_1 на особистому прийомі роз'яснено механізм проведення на виконання рішення суду перерахунку його пенсії, а листом Пенсійного фонду України від 24 липня 2018 року повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України судове рішення виконано.

У відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 зазначив, що його твердження та аргументи щодо суті позовних вимог відповідач у відзиві не спростував. На думку позивача, протиправна бездіяльність Пенсійного фонду України полягає у наданні ним відповіді на скаргу позивача від 12 червня 2018 року не в повному обсязі. Вказав, що у відзиві відповідача нічого не зазначено про відсутність роз'яснення порядку оскарження прийнятого, внаслідок розгляду його скарги, рішення.

Також позивач наголосив, що відповідачем у відзиві жодним чином не спростовано його аргументи щодо протиправності наданої інформації про виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області судового рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі № 361/8288/15-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі № 361/8288/15-а Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зобов'язано здійснити з 27 жовтня 2015 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в населених пунктах зони відчуження м. Прип'ять, м. Чорнобиль з 26 по 30 квітня 1986 року, згідно з довідкою № 270, виданої 27 жовтня 2015 року ГУ ДСНС України в Київській області, та виплатити недоплачені суми з урахуванням уже проведених виплат.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року вищенаведене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення. Роз'яснено постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі № 361/8288/15-а в частині нормативно-правового акту, який підлягає застосуванню при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 Зазначено, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі вказаного рішення підлягають застосуванню положення статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У іншій частині заяви - відмовлено.

18 жовтня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову у виконавчому провадженні № 50614950, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області накладено штраф за невиконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі № 361/8288/15-а.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у справі № 361/6661/17 відмовлено у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування постанови від 18 жовтня 2017 року про накладення штрафу на боржника у виконавчому провадженні № 50614950.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення від 25 грудня 2015 року у справі № 361/8288/15-а, зроблений у 2016 році Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області, не є належним виконанням судового рішення, оскільки перерахунок позивачу здійснено не на підставі Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому сума перерахунку є меншою, ніж передбачена судовим рішенням.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у справі № 361/6661/17 набрало законної сили 02 квітня 2018 року.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04 квітня 2018 року у виконавчому провадженні № 50614950 на Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області накладено штраф за повторне невиконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі № 361/8288/15-а.

12 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Голови правління Пенсійного фонду України зі скаргою на дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо протиправного здійснення перерахунку пенсії.

Вказав, що судовим рішенням зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки про заробітну плату № 270, в якій розмір заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, визначено 668, 40 грн. Але всупереч вказаної довідки Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області 30 березня 2018 року здійснило розрахунок пенсії позивача із сум заробітку 168, 46 грн.

З урахуванням зазначеного, позивач у своїй скарзі просив:

- здійснити контроль за перерахунком пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області, здійсненим 30 березня 2018 рок, виходячи із заробітної плати відповідно до довідки № 270 від 27 жовтня 2015 року;

- відновити його право на отримання пенсії, обчисленої із сум заробітку згідно з довідкою Головного управління ДСНС України в Київській області від 27 жовтня 2015 року № 270 та відповідно до судового рішення у справі № 361/8288/15-а;

- перевірити та надати інформацію щодо довідки, за якою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1, внаслідок якого розмір пенсії зменшено в чотири рази;

- надати правову оцінку та вияснити, з яких причин Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області не виконується судове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі № 361/8288/15-а в межах покладених на Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зобов'язань, не зважаючи на вже дві постанови Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві про накладення штрафів за невиконання судового рішення від 18 жовтня 2017 року та від 04 квітня 2018 року.

Також, посилаючись на Закон України «Про звернення громадян», ОСОБА_1 просив бути особисто присутнім при розгляді скарги та надати право особисто викласти аргументи особі, якій доручено перевірку скарги.

19 червня 2018 року Головний державний виконавець відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві звернувся до Подільського УП ГУНП України в місті Києві із поданням № 50614950/3, в якому просив вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області за умисне невиконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 361/8288/15-а, на підставі якого судом 22 березня 2016 року видано виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 27 жовтня 2015 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в населених пунктах зони відчуження м. Прип'ять, м. Чорнобиль з 26 по 30 квітня 1986 року згідно з довідкою № 270, виданої 27 жовтня 2015 року ГУ ДСНС України в Київській області, та виплатити недоплачені суми, враховуючи вже проведені виплати.

19 червня 2018 року на адресу Пенсійного фонду України надійшов лист Міністерства соціальної політики України від 14 червня 2018 року № 7361/0/52-18/216, яким надіслано для розгляду лист ОСОБА_1 щодо виконання рішення суду.

Листом Пенсійного фонду України від 11 липня 2018 року № 13562/К-11 позивача повідомлено, що оскільки порушені питання потребують додаткового вивчення, термін розгляду його звернення продовжено до 15 днів. Також вказаним листом ОСОБА_1 запрошено до громадської приймальні Пенсійного фонду України на 18 липня 2018 року на 10 год. 00 хв. з метою розгляду його заяви та надання роз'яснення по суті порушених питань.

На особистому прийомі ОСОБА_1 роз'яснено механізм проведеного на виконання рішення суду перерахунку.

Пенсійний фонд України 24 липня 2018 року листом № 141078/К-11 надав ОСОБА_1 відповідь на його скаргу від 12 червня 2018 року, яким повідомив, що його звернення від 12 червня 2018 року вх. № 13562/К-11 надійшло на адресу Пенсійного фонду України та від 19 червня 2018 року вх. № 14078/К-4, що надійшло з Міністерства соціальної політики України, розглянуті у присутності ОСОБА_1

У наданій відповіді відповідач вказав, що на виконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі № 361/8288/15-а Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснило перерахунок пенсії з 27 жовтня 2015 року на підставі довідки про заробітну плату від 27 жовтня 2015 року № 270, доплату пенсії на виконання судового рішення виплачено в квітні поточного року. Отже, рішення управлінням виконано в межах зобов'язань, покладених судом. Водночас, позивача повідомлено про здійснення перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». А тому розмір пенсійної виплати позивача з 01 січня 2018 року становить 9875,99 грн.

Не погодившись із відповіддю Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі по тексту - Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР в редакції від 01 січня 2016 року, що була чинною на момент звернення позивача до Пенсійного фонду України зі скаргою).

Статтею 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 16 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України зі скаргою на дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо невиконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі № 361/8288/15-а.

Статтею 19 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення ОСОБА_1до відповідача із вказаною скаргою є не здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до судового рішення. Дана обставина підтверджується постановами головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 18 жовтня 2017 року та від 04 квітня 2018 року у виконавчому провадженні № 50614950, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2018 року у справі № 361/6661/17, яким встановлено факт невиконання належного перерахунку пенсії позивача.

Однак, надаючи відповідь позивачу, Пенсійний фонд України вказав, що спірний перерахунок вже проведено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області, що не відповідає дійсності. При цьому відповідач не вказав у своєму листі жодної інформації щодо порушених прав ОСОБА_1, висвітлених ним у своїй скарзі, не зазначив порядок оскарження відповіді Пенсійного фонду України.

Таким чином, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності Пенсійного фонду України стосовно розгляду скарги позивач від 12 червня 2018 року, оскільки відповідач не надав відповіді на всі питання, що викладені позивачем у скарзі, тим самим не здійснивши обов'язку, що покладений на нього статтею 19 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР щодо здійснення всебічної перевірки скарги, не виявив та не усунув причини та умови, які сприяли порушенню прав ОСОБА_1 щодо невиконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 грудня 2015 року у справі № 361/8288/15-а, не забезпечив поновлення порушених прав позивача та не роз'яснив порядок оскарження наданої відповіді.

Враховуючи встановлення судом протиправної бездіяльності Пенсійного фонду України щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1, підлягає задоволенню також вимога щодо зобов'язання Пенсійного фонду України розглянути повторно скаргу позивача від 12 червня 2018 року, з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними інформації та заключення, що викладені у листі Пенсійного фонду України від 24 липня 2018 року №14078/К-11, суд приходить до висновку про їх необгрунтованість та відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Такого способу захисту порушених прав як визнання протиправною інформацію чи заключення Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позовна вимога ОСОБА_1 щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною фактично і є встановленням факту надання суб'єктом владних повноважень інформації, яка не відповідає дійсності.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування не виконано та не доведено правомірність своїх дій щодо розгляду скарги позивача з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Зважаючи, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257-263, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, що полягає у неналежному розгляді скарги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України від 12 червня 2018 року №13562/К-11 та відсутності роз'яснення про порядок оскарження листа Пенсійного фонду України від 24 липня 2018 року №14078/К-11.

3. Зобов'язати Пенсійний фонд України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України від 12 червня 2018 року №13562/К-11 відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» з урахуванням висновків суду у даній адміністративній справі.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко