Рішення № 78819520, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2018 року № 826/5170/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській областіпровизнання протиправними та скасування приписівТретя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- ОСОБА_2;

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.02.2018 року за №С-0902/2 та №С-0902/3.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовувала тим, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення позапланової перевірки, за результатами якої останнім було винесено оскаржувані приписи, оскільки мало місце грубе порушення відповідачем норм законодавства та перевищення повноважень.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи проти позову заперечували, з мотивів, зокрема, викладених у відзивах на позовну заяву позивача.

Суд, враховуючи думку сторін та заявлене клопотання, ухвалив подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 08.09.2015 року №976, звернення гр. ОСОБА_2 від 28.11.2017 року №10/10-Б-2811/7 та направлення на проведення позапланового заходу від 19.12.2017 року №1059.17/01 уповноваженою особою відповідача було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2, де забудовником, зокрема згідно будівельного паспорта від 13.10.2017 року №1184, є позивач.

За результатами даної перевірки було встановлено, що замовником будівництва, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, розпочаті будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 11.05.2017 року №10/10-М-1105/73 без отримання будівельного паспорту. Будівельний НОМЕР_1 на забудову вищевказаної земельної ділянки виданий гр. ОСОБА_1 відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА 13.10.2017 року.

Гр. ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку з відхиленням від схеми забудови земельної ділянки будівельного паспорту від 13.10.2017 року №1184, а саме відстань до сусіднього житлового будинку, розташованого на суміжній земельній ділянці на захід, згідно вказаного будівельного паспорту має складати 8.2 м, а по факту ця відстань складає 6 м.

Будівельні роботи виконуються з порушенням протипожежних норм, що є порушенням п. 3.25 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень".

Виявлені порушення було відображено в акті перевірки від 09.02.2018 року №Т-0902/2, а також у відповідності до порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю відносно позивача винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.02.2018 року №С-0902/2 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 09.02.2018 року №С-0902/3.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 09.02.2018 року №Т-0902/2, а також з вимогами приписів від 09.02.2018 року №№С-0902/2, С-0902/3, ОСОБА_3 за дорученням позивача було направлено на ім'я заступника директора Департаменту ДАБІ у Київській обл. заперечення від 20.02.2018 року, де прохання вважати припис від 09.02.2018 року №С-0902/2 виконаним, а припис від 09.02.2018 року №С-0902/3 скасувати обґрунтовувалось зокрема тим, що згідно заяви позивача від 22.01.2018 року щодо внесення змін до будівельного паспорта від 13.10.2017 року №1184, яка була отримана 31.01.2018 року згідно підпису Начальника відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської РДА, було додано експертну оцінку філії "Київоблбудекспертизи" ДП "Київоблбудінвест" Київської ОДА від 19.01.2018 року №01-0009-18-ЕО-ЦЮ з позитивним висновком щодо не порушення протипожежних норм проекту будівництва позивача.

Попри це, станом на час подання позовної заяви відповіді на вказане вище заперечення позивачем отримано не було, а тому останній вирішив звернутись до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI).

Відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 4 Закону №3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно частини другої статті 4 Закону №3038-VI cуб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

За приписами частини першої статті 41 Закону №3038-VI Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки, відповідно до абзацу шостого частини першої цієї ж статті Закону №3038-VI є, у тому числі, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Аналогічне положення знайшло своє відображення й у пункті 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (надалі - Порядок №553).

Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки визначені частиною третьою статті 41 Закону №3038-VI, положення якої також кореспондуються з пунктом 11 Порядку №553, зокрема, передбачено право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Відповідно до пунктів 16, 17, 21 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У позовній заяві позивачем зауважено, що направлення на проведення позапланового заходу від 19.12.2017 року №1059.17/01 було вручено його представнику у приміщенні Департаменту ДАБІ у Київській обл. 31.01.2018 року, але водночас без повідомлення ким та коли буде здійснюватись виїзд на об'єкт будівництва позивача, що є порушенням пункту 9 Порядку №533, згідно якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, а також порушенням пункту 18 Порядку №553, згідно приписів якого акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Вказане, як зазначає позивач, унеможливило надання документів, пояснень в обсязі, який він вважає необхідним, довідок, відомостей, матеріалів з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що в свою чергу є обов'язком суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, передбаченим пунктом 14 Порядку №553.

Таким чином, позивач наголосив на тому, що факт проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 у присутності уповноваженого представника позивача, а також факт, що останній відмовився від підпису акта перевірки від 09.02.2018 року №Т-0902/2, який було складено за результатами даного позапланового заходу відповідача, не відповідає дійсності, оскільки уповноважений представник позивача не був присутній під час вказаної позапланової перевірки та, відповідно, не відмовлявся від підпису акта перевірки від 09.02.2018 року №Т-0902/2.

Разом з тим, як убачається зі звернення до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області третьої особи - гр. ОСОБА_2 від 28.11.2017 року №10/10-Б-2811/7, що слугувало підставою для винесення відповідачем направлення від 19.12.2017 року №1059.17/01 для проведення позапланового заходу у відношенні об'єкта будівництва позивача, остання просила провести перевірку дотримання вимог суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме розташування септика, водозабірної ями за адресою АДРЕСА_3

Однак, згідно акту перевірки від 09.02.2018 року №Т-0902/2 підстави, з приводу яких зверталась гр. ОСОБА_2 у своєму зверненні від 28.11.2017 року №10/10-Б-2811/7 не знайшли свого відображення в описі виявлених порушень відповідно до розділу VI даного акту, на відміну від опису зазначених уповноваженою особою відповідача порушень статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункту 3.25 ДБН-360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень".

Також, відповідним направленням на проведення позапланового заходу від 19.12.2017 року №1059.17/01 для здійснення позапланової перевірки об'єкта будівництва позивача було направлено головного інспектора будівельного нагляду Погребняка Б.М. та головного інспектора будівельного нагляду Крупко Р.О., однак вказаний захід, у відповідності до акта перевірки від 09.02.2018 року №Т-0902/2, та як зазначено, зокрема, відповідачем у своєму відзиві та позивачем у відповіді на пояснення третьої особи, було здійснено лише головним інспектором будівельного нагляду Погребняком Б.М.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно вимог абзацу одинадцятого пункту 7 Порядку №553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.05.2014 року №К/800/49912/13 (справа №367/2992/13-а) здійснення перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у відсутність позивача та не ознайомлення її з результатами проведення такої перевірки є порушенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 року №К/800/9647/13, Порядок №553 не містить норм про заборону проведення перевірки при невстановленні або відсутності суб'єкта містобудування або його представників та допускає здійснення перевірки у разі виявлення факту самочинного будівництва із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ (пункт 9 Порядку).

Таким чином, право на проведення перевірки відповідачем кореспондується з обов'язком надання копії направлення для проведення позапланового заходу, а також з пред'явленням його уповноваженими особами службового посвідчення, як того вимагають положення Порядку №553 та згідно яких суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право бути присутнім під час здійснення такого контролю.

Водночас, проведення перевірки за відсутності суб'єкта містобудування або його уповноваженого представника можливе, згідно абзацу другого пункту 9 Порядку №553, у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Підсумовуючи викладене вище убачається, що відповідачем було допущено порушення прав позивача, як суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, які унеможливили скористатись правами, передбаченими пунктом 13 Порядку №553, а саме права вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також виконати обов'язок, встановлений пунктом 14 даного Порядку - надати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як наслідок, порушення відповідачем вимог пункту 9 Порядку №553 щодо здійснення позапланової перевірки об'єкта будівництва за відсутності позивача або її уповноваженого представника дає підстави суду вважати, що оскаржувані у даній справі приписи Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.02.2018 року за №С-0902/2 та №С-0902/3 є протиправними та підлягають скасуванню з огляду на порушення прав позивача у зв'язку з невиконанням відповідачем процедурних вимог, встановлених Порядком №553. Вказані порушення мають безпосередній вплив на винесені відповідачем приписи.

За частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність винесених ним та оскаржуваних позивачем у даній справі приписів від 09.02.2018 року за №С-0902/2 та №С-0902/3.

У відповідності з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.02.2018 року за №С-0902/2.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.02.2018 року за №С-0902/3.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2, адреса: 03115, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26) судові витрати у сумі 1409,60 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Cуддя Т.І. Шейко