Ухвала суду № 78819469, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративної справи

за позовом Приватного позашкільного навчального закладу "Український сувенір"

до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

третя особа Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватний позашкільний навчальний заклад "Український сувенір" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 05.06.2018 представником відповідача подано клопотання про закриття провадження у справі з огляду на те, що позовні вимоги вкладені в пункті 1 прохальної частини позовної заяви вже були предметом розгляду суду та є рішення суду, яке набрало законної сили та те, що правовідносини щодо яких подано позов регламентовано нормами Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.06.2018 суд ухвалив перейти до розгляду адміністративної справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент подання даної позовної заяви) справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в реакції чинній з 15.12.2017) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в реакції чинній з 15.12.2017) встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в реакції чинній з 15.12.2017) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду) визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в реакції чинній з 15.12.2017) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Позивач заявляючи позовні вимоги до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації просить суд: скасувати протиправне розпорядження №57 від 13.02.2015, визнати протиправними дії відповідача щодо необґрунтованої та несправедливої відмови в продовженні оренди, та неможливості отримати в оренду інші комунальні приміщення в ДНЗ №791 на які Дарницька РДА об'явила конкурс, зобов'язати відповідача вжити заходів захищаючих права дітей та батьків отримувати дошкільне виховання та навчання в орендованих приміщеннях дитячого садочку №242 на рівні з дітьми цієї державної установи та укласти договори продовження оренди приміщень, які позивач орендував з 1994, і за цей час витратив багато коштів на ремонти та придбання обладнання для всього дитячого садочку №242, стягнути з відповідача кошти на відшкодування матеріальних збитків, які були заподіяні протиправними діями та рішеннями.

Відповідно до комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2016 у справі №826/22391/15 за позовом Приватного позашкільного навчального закладу «Український сувенір» до Дарницької районної у місті Києві районної державної адміністрації про визнання протиправним та не чинним рішення позов задоволено повністю, визнано протиправним та нечинним розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації від 13.02.2015 № 57 «Про визнання таким, що втратило чинність Розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 455 від 06.08.2014 «Про продовження строку дії договору оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у Дарницькому районі».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2016 у справі №826/22391/15 та закрито провадження у справі.

В зазначеній ухвалі судом вказано наступне: "Відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання про передачу в оренду, об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, вирішуються відповідними радами виключно на пленарних засіданнях.

В даному випадку, при здійсненні повноважень, як особа якій передано управління комунальною власністю громади, відповідач не є суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п.1 ч.1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, зокрема у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, підвідомчі господарським судам.

На підставі наведеного, враховуючи характер спірних правовідносин, вважаємо, що даний спір не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а тому порядок вирішення заявленого спору регламентовано нормами Господарського процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду справи в порядку адміністративного судочинства."

Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній станом на 25.10.2016) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином є ухвала суду, яка набрала законної сили, про закриття провадження у справі між тими самими сторонами щодо оскарження розпорядження від 13.02.2015 № 57, якою встановлено, що при здійсненні повноважень, як особа якій передано управління комунальною власністю громади, відповідач не є суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у Кодексі адміністративного судочинства України та вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

З аналізу заявлених позивачем позовних вимог з урахуванням позиції викладеної в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі №826/22391/15 судом встановлено, що у даному випадку спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки позовні вимоги спрямовані на захист прав позивача, як орендаря в ДНЗ № 791 та дитячому садочку № 242 та відповідач в даних правовідносинах виконує не публічно-владні управлінські функції, а виступає як особа орендодавець відповідних приміщень.

Таким чином спірні відносини вирізняються наявністю майнового особистого інтересу учасників та позовні вимоги спрямовані на захист майнових прав позивача від їх порушення іншою особою, а саме орендодавцем приміщень в яких позивачем здійснюється господарська діяльність.

Отже, даний спір, враховуючи його суб'єктивний склад, є господарсько - правовим та має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 та 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав

Враховуючи викладене, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі за позовом Приватного позашкільного навчального закладу "Український сувенір" до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

2. Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов