Рішення № 78819411, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2018 року № 826/9212/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки Стелс»до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування наказу

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Стелс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 27.04.2018 №7779 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СБС" (код 300636236).

Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою для проведення перевірки і прийняття оскаржуваного наказу відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України слугувало надходження ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, винесеної за клопотанням слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Сьомічева А.А., прокурора відділу прокуратури міста Києва Сибірякова О.О., в межах кримінального провадження від 08.12.2015 №120150000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Положеннями підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції Закону №4652-VI від 13.04.2012 із змінами, внесеними Законом №1797-VIII від 21.12.2016) передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону. В той же час, слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ухвалою від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к надав дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №120150000000000630 документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України, зокрема, ТОВ "СБС" (код ЄДРПОУ 30636236).

В системному взаємозв'язку положень підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, резолютивної частини судового рішення та оскаржуваного наказу вбачається, що оскаржуваний наказ є безпідставним, оскільки судом не призначено перевірку відповідно до закону, а наданий судом дозвіл на проведення перевірки не є визначеною законом підставою для її проведення.

Окрім того, судовим рішенням організація проведення перевірки покладена на Державну фіскальну службу України, проте у оскаржуваному наказі розпорядчий акт ДФС України про доручення перевірки ГУ ДФС у м. Києві - не вказано (відсутній).

З урахуванням викладених підстав, позивач вважає його права порушені оскаржуваним наказом, а тому звернувся до суду за їх захистом.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Так, представник відповідача зауважив, що Додатком 1 пункту 1.2.3 підпункту 1.2.3.1 наказу Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 №22 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків" визначено, що наказ про проведення перевірки, що здійснюється відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, видається на підставі рішення суду (слідчого судді) про призначення такої перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної фіскальної служби України або територіального органу ДФС (з урахуванням передбачених статтею 19-1 Кодексу функцій та Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236). В той же час, рішення судів є обов'язковими до виконання, а органи виконавчої влади не наділені повноваженнями оцінювати законність судового рішення та перевіряти правовий зміст судових рішень.

Крім того, представник податкового органу наголосив на тому, що позивачем було допущено працівників ГУ ДФС до перевірки. За наслідками перевірки складено Акт та винесені податкові повідомлення-рішення. Відтак, наказ є реалізованим.

Суд, у визначений законодавством спосіб, розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, доводи та заперечення сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи начальником Головного управління ДФС у м. Києві Демченко Л.Д. прийнято наказ №7779 від 27.04.2018 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СБС" (код 30636236), відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, у зв'язку з надходженням ухвали Солом'янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, винесеної за клопотанням слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області Сьомічева А.А., прокурора відділу прокуратури міста Києва Сибірякова О.О., в межах кримінального провадження від 08.12.2015 №120150000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Наказом №7779 від 27.04.2018 зобов'язано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "СБС" (код 30636236) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з рядом підприємством, зазначених в даному наказі.

Таким чином, підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СБС" ("Служба безпеки Стелс") слугувала ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, якою задоволено клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Трофімова Б.В., погоджене із заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Сьомічем А.А., про дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, та надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №120150000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України ряду підприємств, в тому числі і ТОВ "СБС".

У мотивувальній частині даної ухвали слідчого судді вказано, на що звернув увагу позивач, що проведення такої перевірки слід доручити Державній фіскальній службі України.

На підставі наказу №7779 від 27.04.2018, направлень від 07.05.2018 №452/26-15-14-07-01-18, №453/26-15-14-07-01-18, виданих Головним управлінням у м. Києві, головним державним ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління по взаємодії з правоохоронними та іншими органами ГУ ДФС у м. Києві, інспектором податкової та митної справи 1 рангу ОСОБА_5 та головним державним ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління по взаємодії з правоохоронними та іншими органами Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві, радником податкової та митної справи II рангу ОСОБА_6 проведена позапланова документальна виїзна перевірки ТОВ "СБС", про результати якої складено Акт від 21.05.2018 №112/26-15-14-07-01-10/30636236.

За наслідками перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 08.06.2018 №2692615147, №2702615147, №2712615147.

Не погоджуючись із винесеним начальником Головного управління ДФС у м. Києві наказом №7779 від 27.04.2018, позивач 14.06.2018 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про його скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Функції контролюючих органів визначені статтею 19-1 Податкового кодексу України.

Законом України від 21.12.2016 N 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 1 січня 2017 року та яким внесено зміни до Податкового кодексу України, що стосуються контрольно-перевірочної роботи, пунктом 8 розділу I даного Закону доповнено ПК України статтею 19-3 та викладено в новій редакції підпункт 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, з 01.01.2017 організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за їх результатами) лише зазначеними вище органами.

Також, відповідно до пункту 1.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, затверджених Наказом ДФС від 12.10.2016 №856 визначено, що проведення перевірок здійснюють посадові особи відповідних структурних підрозділів ДФС, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС, до функцій яких належить проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, про що зазначено у Листі Державної фіскальної служби України від 17.01.2017 N 1005/7/99-99-14-03-03-17.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права контролюючих органів.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 20.4 цієї статті керівник контролюючого органу має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 61.2 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування (пункт 61.3 статті 61 Кодексу).

У відповідності з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Зокрема, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: 78.1.11 отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону (пункт 78.1 статті 78 Кодексу).

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Так, відповідно до пункту 1.2.1 Методичних рекомендацій рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4, статті 78, пункту 79.2 статті 79, пункту 80.2 статті 80 та пункту 81.1 статті 81 Кодексу оформлюється наказом, який підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДФС. У такому наказі зазначається дата видачі, найменування органу ДФС, який його видав та органу ДФС, який буде проводити таку перевірку (у випадках призначення такої перевірки органом ДФС вищого рівня відповідно до підпунктів 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Кодексу), найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова виїзна/невиїзна або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС та скріплення відповідною печаткою цього органу.

Зразок оформлення наказу на проведення документальної перевірки наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій.

Відповідно до визначених статтею 19-1 Кодексу повноважень щодо здійснення заходів адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків, рішення про проведення перевірки може бути оформлено наказом головних управлінь ДФС в областях, місті Києві, Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Офісу великих платників податків ДФС (далі - територіальні органи ДФС) та/або наказом Державної фіскальної служби України, зокрема, наказом: - Державної фіскальної служби України - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників Державної фіскальної служби України та/або територіальних органів ДФС; - територіальних органів ДФС - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників відповідного територіального органу ДФС, а за письмовим дорученням (погодженням) керівників відповідних структурних підрозділів Державної фіскальної служби України - із залученням також працівників Державної фіскальної служби України та інших територіальних органів ДФС. За письмовим дорученням (погодженням) керівника (його заступника або уповноваженої особи) територіального органу ДФС, погодженим Державною фіскальною службою України, працівники цього органу можуть залучатися до проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок, що проводяться іншими територіальними органами ДФС.

Пунктом 1.2.3 Методичних рекомендацій визначені особливості призначення позапланових документальних перевірок з окремих підстав.

Відповідно до підпункту 1.2.3.1. Методичних рекомендацій наказ про проведення перевірки, що здійснюється відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, видається на підставі рішення суду (слідчого судді) про призначення такої перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) Державної фіскальної служби України або територіального органу ДФС (з урахуванням передбачених статтею 19-1 Кодексу функцій та Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236).

З наведено слідує, що в разі призначення рішенням суду (слідчого судді) перевірки відповідна перевірка може бути проведена з підстав, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

В той же час, як слушно звернув увагу представник позивача, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к саме надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №120150000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України ряду підприємств, в тому числі і ТОВ "СБС", а не призначено таку перевірку.

Отже, цим рішенням суду не було призначено перевірку платника податків, як це передбачено нормами підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а було лише надано дозвіл на її проведення відповідним податковим органом.

Поняття "надати дозвіл на проведення перевірки" податковим органом, про що й клопотав слідчий перед судом і, що було судом задоволено, не є тотожним поняттю "призначити перевірку" судом.

Таким чином, за відсутності рішення суду (слідчого судді) саме про призначення перевірки, призначення її наказом керівника контролюючого органу відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є безпідставним, оскільки його норма однозначно регламентує обставини, за яких може бути здійснена перевірка, а саме таку перевірку перш за все повинен призначити суд, постановивши відповідне рішення про призначення перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 19.04.2017 у справі №813/1007/16, від 17.05.2017 у справі №818/545/16, постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2018 у справі №826/5021/17.

Разом з цим, суд вважає за доцільне звернути увагу на наступне.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто ефективний захист порушених прав має призвести до їх відновлення.

Пунктом 78.5 Податкового кодексу України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Сторонами не заперечується, що уповноважені особи контролюючого органу здійснили документальну позапланову виїзну перевірку, про що було складено Акт перевірки від 21.05.2018 №112/26-15-14-07-01-10/30636236, на підставі якого, в свою чергу, винесені податкові повідомлення-рішення від 08.06.2018 №2692615147, №2702615147, №2712615147.

При цьому, звернення до суду з позовом про оскарження наказу №7779 від 27.04.2018 мало місце 14.06.2018.

Верховний Суд у своїй постанові від 13.03.2018 у справі №К/9901/19326/18 зауважив, що "...між тим, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки".

Таким чином, позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав ТОВ «Служба безпеки Стелс», оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень від 08.06.2018 №2692615147, №2702615147, №2712615147.

При цьому позивач не позбавлений права оскаржити вказані податкові повідомлення-рішення з підстав їх невідповідності закону чи компетенції контролюючого органу.

Отже, правові наслідки оскаржуваного наказу в даній адміністративній справі вичерпали свою дію, і скасування наказу №7779 від 27.04.2018 не призведе до відновлення порушеного права позивача.

Згідно норм статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням всього вище викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки Стелс".

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба безпеки Стелс» відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко