Ухвала суду № 78819378, 22.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

22 грудня 2018 року м. Київ № 640/21455/18

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Шевченко Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» про забезпечення позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-Інжиніринг», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-Інжиніринг», у якому просить:

- визнати протиправними дії Державної архітектурно - будівельної інспекції України (Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві) щодо проведення перевірки та складання акту № б/н за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 03.12.2018;

- скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 03.12.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Разом із позовною заявою від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:

- зупинити дії припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 03.12.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- до набрання чинності рішення у даній справі заборонити Державній архітектурно - будівельній інспекції України вчиняти дії направлені на скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 27.04.2016 року IY 115161180403 щодо «Будівництва житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі, спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом у пров. Кленовому, 7, 7А, 7Б, на вул. Кіквідзе, 41-А, 41-43 у Печерському районі м. Києва».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання про забезпечення позову, позивач зазначає наступне.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві Подкіним Б.Л. проведена перевірка об'єкта: «Будівництво житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі, спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом у пров. Кленовому, 7, 7А, 7Б, вул. Кіквідзе, 41-А, 41-43 у Печерському районі м. Києва».

03.12.2018 складаний акт № б/н за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Заявник повідомляє, що на підставі складеного акту перевірки, винесено припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 03.12.2018 з вимогою зупинити будівельні роботи з 03.12.2018.

Так, заявником звернено увагу на наявні порушення з боку контролюючого органу при проведенні перевірки, а саме:

- у акті перевірки дані про останній проведений захід державного нагляду (контролю) зазначені невірно;

- у акті перевірки вказано, що замовником порушено вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.04.2018, проте, на думку заявника, на момент перевірки та складання припису від 03.12.2018, попередній припис від 05.04.2018 був виконаний і на підтвердження цього посилається на акт б/н позапланової перевірки від 08.06.2018, у якому зазначено про відсутність порушень;

- у приписі від 03.12.2018 вказані виявлені порушення без чіткого визначення та деталізації;

- при здійсненні перевірки посадовою особою надана оцінка проектній документації, а саме її невідповідності містобудівній документації та діючим нормативам, проте, на думку заявника, це не відповідає дійсності, оскільки вся проектна документація була розроблена відповідно до вимог законодавства, а Державною архітектурно-будівельною інспекцією був виданий відповідний дозвіл на виконання будівельних робіт на зазначеному об'єкті.

На переконання заявника, вищевказаний припис винесений протиправно, а тому несе небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі, оскільки виникає загроза на позбавлення позивача права щодо ведення господарської діяльності.

Крім того, зазначено, що внаслідок дії оскаржуваного припису строки будівництва та введення об'єкта будівництва в експлуатацію відтерміновуються на невизначений період, що призведе у майбутньому порушення прав та законних інтересів інвесторів будівництва, підрядних організацій щодо вчасного отримання житла та коштів за виконані роботи.

З огляду на вищезазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» звернулось до суду з заявою про забезпечення позову.

Суд вважає, що у даному випадку необхідно забезпечити позов частково, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Варто зазначити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Насамперед, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Таким чином, ураховуючи обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову дійсно може призвести до значного відтермінування строків будівництва та введення об'єкта будівництва в експлуатацію, що може призвести до порушення прав та законних інтересів інвесторів будівництва, підрядних організацій, щодо вчасного отримання житла та коштів за виконані роботи, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Важливо наголосити, що застосовуючи у даній справі заходи забезпечення позову важливо запобігти настанню ще більших негативних для позивача наслідків та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, не порушуючи при цьому, прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів або будь-яких осіб.

Проте за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

Необхідно акцентувати увагу на тому, що заходи забезпечення адміністративного позову мають бути співмірними заявленим позовним вимогам. У даному випадку співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тож, на переконання суду, задоволення заяви у частині зупинення дії припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт щодо «Будівництва житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі, спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом у пров. Кленовому, 7, 7А, 7Б, на вул. Кіквідзе, 41-А, 41-43 у Печерському районі м. Києва» є співмірним заявленим позовним вимогам. У даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, суд погоджується з твердженнями заявника про те, що у зв'язку з дією припису від 03.12.2018 такими діями щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт є ризик реального ускладнення досягнення поставленої ним господарської мети на об'єкті будівництва, порушення строків виконання робіт та інших цивільно-господарських зобов'язань, які, на думку суду, також пов'язані з участю третіх осіб в інвестуванні будівництва зазначеного об'єкту.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У частині вимоги заявника про заборону Державній архітектурно - будівельній інспекції України до набрання чинності рішення у даній справі вчиняти дії направлені на скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 27.04.2016 року IY 115161180403 щодо «Будівництва житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі, спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом у пров. Кленовому, 7, 7А, 7Б, на вул. Кіквідзе, 41-А, 41-43 у Печерському районі м. Києва», суд зазначає таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У свою чергу, захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо. Натомість, захист прав здійснюється виключно у разі їх порушення.

Таким чином, суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, а позивачу при зверненні до суду із позовом до суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства слід довести попереднє виникнення між сторонами у справі публічно-правових відносин та порушення своїх прав.

Водночас, в даному випадку судом не встановлено наявності будь-якого рішення компетентного суб'єкта владних повноважень про скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 27.04.2016 року IY 115161180403, однак вважаючи, що такі обмеження будуть застосовані в майбутньому, заявник наголошує на необхідності забезпечення в цій частині також.

Суд наголошує на тому, що передчасне задоволення таких вимог суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення у жодному разі не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про їх обґрунтованість на даному етапі та про наявність підстав для її задоволення частково.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що забезпеченням позову не висловлює думку щодо законності чи правомірності оскаржуваного припису, вжиття таких заходів жодним чином не має визначального впливу на рішення, яке згодом може бути прийнятим за результатом розгляду адміністративної справи.

Керуючись статтями 150 - 154, 241, 243, 256, 293 - 297 КАС України,

У Х В А Л И В :

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» про забезпечення позову в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК-Інжиніринг», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

2.Зупинити дії припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 03.12.2018 про зупинення підготовчих та будівельних робіт щодо «Будівництва житлово-офісного комплексу з центром дозвілля та торгівлі, спортивно-оздоровчими приміщеннями та паркінгом у пров. Кленовому, 7, 7А, 7Б, на вул. Кіквідзе, 41-А, 41-43 у Печерському районі м. Києва».

3.У іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

4.Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

6.Дана ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд ЛУОЛ» (ЄДРПОУ 32109850, вул. Прорізна, 12-а, м. Київ, 01001).

Боржник: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ЄДРПОУ 37471912, бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133)

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.М. Шевченко