Рішення № 78819341, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2018 року № 826/8345/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України

третя особа без самостійних вимог: Державна фіскальна служба України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» (22445, Вінницька область, Калинівський район, село Корделівка, вулиця Київська, 1, код ЄДРПОУ: 37018799) (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ: 39440996) (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Державна фіскальна служба України (04053, місто Київ, площа Львівська, 8, код ЄДРПОУ: 39292197) (далі - третя особа) та просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 03 березня 2018 року № 0000661409;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 03 березня 2018 року № 0000651409.

В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що контролюючим органом було проведено у період з 29 по 31 січня 2018 року невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» з питань правильності класифікації згідно із УКТЗЕД товару за товарною підкатегорією 2304.00.00.00, щодо якого проведено митне оформлення за митною декларацією від 06 грудня 2017 року № UA401010/2017/043689. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено 12 лютого 2018 року акт № н6/18/28-10-14-09/0037018799 в якому відображено виявлені позивачем порушення. Вказані порушення стали підставою для винесення 03 березня контролюючим органом податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з висновками перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішення, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 04 червня 2018 року відкрито провадження у справі №826/8345/18, з розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати до суду письмові пояснення щодо позову (відзив) та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача, а також докази скерування відзиву позивачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Повідомлено відповідача про можливість у п'ятиденний строк подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

13 серпня 2018 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи, та з якого вбачається, що рішення контролюючого органу є цілком законним і обґрунтованим, прийнято на підстав, в межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією і законами України, а тому жодних підстав для його скасування не вбачається.

Згідно зі статтею 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Обставини встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» є підприємством із 100% іноземними інвестиціями та одним із лідерів виробництва комбікормової продукції на ринку України із власними виробничими потужностями та значним штатом працівників, яким забезпечуються робочі місця із конкурентною заробітною платою.

На підставі контракту від 11 вересня 2017 року № 11092017.НР з Hamlet pritein A/S (юридична особа за законодавством Данії), товариство придбає товари згідно з визначеним переліком для здійснення власної безпосередньої діяльності - виготовлення комбікормової продукції. Серед придбаних товарів присутній і такий товар під назвою НР 310-соєвого протеїну концентрат, який являє собою сушений, дрібно помелений, очищений, знежирений та не текстурований соєвий шрот (а.с. - 26-32 т. 1).

22 листопада 2017 року представниками митного органу були відібрані зразки товару для дослідження у митній лабораторії, а сам товар було випущено у вільний обіг по тимчасовій декларації № UA401010/2017/041786 за кодом УКТЗЕД 230400000, ставка мита - 0%.

06 грудня 2017 року представники митного органу ознайомили брокера позивача з висновком митної лабораторії від 05 грудня 2017 року № 142005801-0289 щодо якісних характеристик товару, відповідно до якого, опис товару, який було зазначено в тимчасовій декларації не суперечить проведеним дослідженням. При цьому митним органом не було прийнято рішення щодо зміни коду товару згідно із УКТЗЕД а тому брокером позивача було подано до митного оформлення постійну декларацію під час оформлення якої у представників митного органу жодних зауважень не виникло (а.с. - 45-48 т.1).

Разом з тим, контролюючим органом у період з 29 по 31 січня 2018 року проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» з питань правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товару за товарною підкатегорією 2304000000 щодо якого проведено митне оформлення за митною декларацією від 06 грудня 2017 року № UA401010/2017/043689.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом 12 лютого 2018 року складено акт перевірки № н6/18/28-10-14-09/0037018799 (а.с. - 51-63 т.1).

Документальною невиїзною перевіркою товариства з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» з питань правильності класифікації згідно із УКТЗЕД товару за товарною підкатегорією 2304000000, щодо якого проведено митне оформлення за митною декларацією від 06 грудня 2017 року № UA401010/2017/043689, встановлено порушення вимог:

Закону України від 19 лютого 2013 року № 584-VII «Про митний тариф України», підпункту г) пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України щодо невірної класифікації товарів (замість товарної підкатегорії 2309 90 96 90 - ставка ввізного мита - 7,5% для країн Європейського Союзу в 2017 році, застосована товарна підкатегорія 2304 00 00 00 - ставка ввізного мита - 0%), що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита на суму 46 190,24 гривень;

Пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму мита у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 9 238,05 гривень.

В результаті вищевказаних порушень та відповідно до пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, статті 278, пункту 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» було занижено податкові зобов'язання на загальну суму - 55428,29 гривень, з них:

по ввізному миту на суму 46190,24 гривень;

по ПДВ на суму 9238,05 гривень.

Не погодившись з актом перевірки товариством подано 22 лютого 2018 року заперечення на акт перевірки (а.с. - 64-69 т. 1).

Рішенням відповідача від 01 березня 2018 року № 9506/10/28-10-14-09-13 позивача було повідомлено про відхилення поданих заперечень та залишення висновків акту перевірки без змін (а.с. - 74-77 т. 1).

03 березня 2018 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000661409 яким донараховано податкові зобов'язання зі сплати мита у розмірі 46 190,24 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 11 547,56 гривень (а.с. - 87-88 т. 1);

№ 0000651409, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 9 238,05 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 309,52 гривень (а.с. - 85-86 т. 1).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями подав 15 березня 2018 року скаргу до контролюючого органу вищого рівня, а саме до Державної фіскальної служби України (а.с. - 89-98 т. 1).

Рішеннями Державної фіскальної служби України від 02 квітня 2018 року № 11635/6/99-99-11-03-03-25 та № 11634/6/99-99-11-03-03-25 продовжено строк розгляду скарг позивача та призначено розгляд на 18 квітня 2018 року (а.с. - 105-106).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 14 травня 2018 року № 16270/6/99-99-11-03-03-25 у задоволенні скарги позивача відмовлено (а.с. - 111-120 т. 1).

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та зазначає про те, що висновки спеціалізованої лабораторії з питань дослідження харчової продукції від 05 грудня 2017 року № 142005801-0289 підтверджують наданий позивачем опис товару при його декларуванні, що свідчить про відчутність в діях товариства порушення статті 472 Митного кодексу України та свідчить про відповідність показників товару НР 310 показникам, встановленим для соєвого шроту кормових згідно з ДСТУ 4230:2003.

Головним державним ветеринарним дослідним органом України - Державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок досліджувалось питання віднесення товару НР 310 до готових кормів, комбікормів та преміксів для сільськогосподарських тварин та зроблено висновок про те, що зазначений товар не відноситься до готових кормів, комбікормів та преміксів для сільськогосподарських тварин та може відноситися до моно-продуктів переробки сої та соєвого шроту.

Згідно з вимогами УКТЗЕД до товарної позиції 2304 відноситься «макуха та інші тверді відходи і залишки одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані. Тоді як згідно з вимогами УКТЗЕД до товарної позиції 2309 відносяться «продукти, що використовуються для годівлі тварин».

Відповідно до ДСТУ 4230:2003 «Шрот соєвий кормовий. Загальні технічні умови» соєвий шрот кормовий отримують за схемами форм пресування-екстрагування чи прямого екстрагування з попередньо обробленого насіння сої (вологотеплова обробка) - тостування і збагачення (чи без збагачення) ліпідами (гліцеридами, жирними кислотами, натрієвими солями жирних кислот, фосфатидами, токоферолами та іншими супутніми жирам речовинами). Залежно від способу виробництва та показників якості шрот соєвий кормовий виготовляють тостований, збагачений ліпідами; у формі гранульованого і негранульованого продукту. Шрот соєвий кормовий призначений для кормових цілей безпосереднім уведенням в раціон тварин, а також для виробництва комбікормової продукції. Вміст сирого протеїну в перерахунку на абсолютно суху речовину у шроті соєвому кормовому становить не менше 42,0-45,0%. Таким чином, процес біоконверсії, який застосовується при виробництві продукту НР 310 та його призначення повністю узгоджується з нормами ДСТУ 4230:2003. Вказане повністю узгоджується з якісними характеристиками продукту НР 310 (вміст соєвого протеїну 56,81% у продукті).

Окрім того, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі № 815/2045/17, яку залишено в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року, встановлено факт законності визначення коду УКТЗЕД 2304000000 саме для продукту НР 310 (а.с. - 78-84 т. 1).

Окрім того, відповідач не наділений повноваження на прийняття рішення про визначення коду товару.

Відповідачем у акті не наведено жодної підстави та не вказано доказів на підтвердження існування підстав для проведення документальної невиїзної перевірки.

Окрім того, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті начальником відповідача ОСОБА_1, тоді як під час розгляду скарг позивача вказана особа була відсутня.

При цьому, розгляд скарг позивача було здійснено не уповноваженою особою, а саме працівником Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Державної фіскальної служби України, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач вважає, що документальне підтвердження правомірності рішення про продовження розгляду скарг були відсутні.

Вказані обставини, на думку позивача, є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Митна справа в Україні регулюється Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів» Україна приєдналась до вказаної системи.

Згідно з пунктом «а» статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів (дата підписання: 14 червня 1983 року), що є частиною національного законодавства, Договірна Сторона Конвенції зобов'язується, що її митно-статистичні номенклатури будуть знаходиться відповідно до Гармонізованої системи з моменту набуття чинності справжньої Конвенції по відношенню до цієї Сторони. Тим самим вона зобов'язується по відношенню до своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури: використовувати всі товарні позиції і субпозиції Гармонізованої системи, а також цифрові коди, що відносяться до них, без яких-небудь доповнень або змін; застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також всі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати об'єм розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи; дотримуватись порядку кодування, прийнятий в Гармонізованій системі.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД наказом Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року № 401 затверджено Пояснення до УКТ ЗЕД, які побудовано на основі пояснень ГС версії 2012 року та розроблені з метою реалізації статті 68 МК України і опубліковані на сайті Державної фіскальної служби України.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584- VIІ, класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Таким чином, класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України і затверджено Законом України «Про Митний тариф України», Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з урахуванням Пояснень до Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, приміток до розділів і груп та характеристик товарів. Для юридичних цілей класифікація товарів відповідно до УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з текстів товарних позицій і відповідних приміток до розділів груп, тобто відповідно до Основного правила інтерпретації (далі - ОПІ) 1, і, якщо такими текстами не передбачено інше, відповідно до положень ОПІ 2-6 УКТ ЗЕД.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів частини третьої статті 318 МК України митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина перша статті 264 МК України).

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій (частина шоста статті 264 МК України).

В силу положень частин третьої-п'ятої статті 69 МК України товари на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Статтею 336 МК України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема у формі:

Проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Статтею 345 МК України визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до статті 266 МК України декларант зобов'язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковий кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

У випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, декларант має право вимагати від органу доходів і зборів випуску товарів, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу.

У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Окрім того, Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року № 1372/21684, визначено графи митної декларації, які заповнюються декларантом самостійно. Зокрема графа 33 митної декларації, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД та графа 47 митної декларації, в якій наводяться відомості про нарахування митних платежів, заповнюється декларантом.

Таким чином, з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення декларант несе юридичну відповідальність за достовірність зазначених у ній відомостей та розміру належних до сплати податків.

Пунктом 2 статті 293 МК України встановлено, що особою, на яку покладається обов'язок зі сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов'язання визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Таким чином, у випадку виникнення у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару суперечностей щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» та компанією Hamlet prоtein A/S (Данія) 11 вересня 2017 року укладено контракт № 11092017.НР на закупівлю товарів згідно з визначеним переліком для здійснення власної безпосередньої діяльності - виготовлення комбікормової продукції.

Серед закупованих товарів присутній і такий товар під назвою НР 310-соєвого протеїну концентрат, який являє собою сушений, дрібно помелений, очищений, знежирений та не текстурований соєвий шрот (а.с. - 26-32 т. 1).

22 листопада 2017 року представниками митного органу були відібрані зразки товару для дослідження у митній лабораторії, а сам товар було випущено у вільний обіг по тимчасовій декларації № UA401010/2017/041786 за кодом УКТЗЕД 230400000, ставка мита - 0% (а.с. - 43-44 т. 1).

06 грудня 2017 року представники митного органу ознайомили брокера позивача з висновком митної лабораторії від 05 грудня 2017 року № 142005801-0289 щодо якісних характеристик товару, відповідно до якого, опис товару, який було зазначено в тимчасовій декларації не суперечить проведеним дослідженням. При цьому митним органом не було прийнято рішення щодо зміни коду товару згідно із УКТЗЕД а тому брокером позивача було подано до митного оформлення постійну декларацію під час оформлення якої у представників митного органу жодних зауважень не виникло (а.с. - 45-50 т. 1, 79-87 т. 2).

Разом з тим, з урахуванням висновків, викладених у висновку від 05 грудня 2017 року № 142005801-0289 Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України виконаного на запит про проведення дослідження (аналізу, експертизи) на замовлення Вінницької митниці Державної фіскальної служби України, Вінницька митниця Державної фіскальної служби України листом від 11 грудня 2017 року № 5591/8/02-80-19-02 на виконання підпункту 2.1.4 наказу Державної фіскальної служби України від 12 жовтня 2016 року № 856 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи» звернулась до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України з наданням матеріалів перевірок правильності класифікації товарів митне оформлення яких завершено та з метою вжиття контрольно-перевірочних заходів із забезпечення надходжень митних платежів у повному обсязі (а.с. - 88-89 т. 2).

Контролюючим органом у період з 29 по 31 січня 2018 року проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» з питань правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товару за товарною підкатегорією 2304000000 щодо якого проведено митне оформлення за митною декларацією від 06 грудня 2017 року № UA401010/2017/043689.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом 12 лютого 2018 року складено акт перевірки № н6/18/28-10-14-09/0037018799 (а.с. - 51-63 т. 1).

З акту вбачається, що при перевірці правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення, перевірено митну декларацію від 06 грудня 2017 року № UA401010/2017/043689 та встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» здійснило оформлення товару «Соєвого протеїну концентрат, являє собою сушений, дрібно помелений, очищений, знежирений та не текстурований соєвий шрот, у вигляді порошкоподібної речовини світло-коричневого кольору, без вмісту інших доданих речовин. Використовується як базовий кормовий матеріал для тварин. Якісні характеристики: соєвий протеїн 56,81%, сира зола 6,59%, волога 7,95%, сирий жир 1,31%, без ГМО. Тип НР-310. Торгівельна марка Hamlet prоtein. Виробник Hamlet prоtein A/S (Данія). Країна виробництва: DK.», який задекларовано за кодом 2304 00 00 00 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита - 0%).

Згідно з вимогами УКТЗЕД до товарної позиції 2304 відноситься «макуха та інші тверді відходи і залишки одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані», тобто включаються макуха та інші тверді відходи і залишки, що залишаються після добування олії із сої за допомогою розчинників, олійницького преса або роторного експелера. Такі відходи і залишки є цінним кормом для тварин.

До цієї товарної позиції включається також не текстуроване знежирене соєве борошно, придатне для споживання людиною.

В Поясненнях до товарної позиції 2304 вказано, що білкові концентрати, одержувані шляхом видалення деяких компонентів знежиреного соєвого борошна (використовувані як добавки в харчові продукти), та текстуроване соєве борошно до цієї товарної позиції не включаються (товарна позиція 2106).

За текстовим описом до товарної позиції 2309 відносяться «продукти, що використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.

В ході перевірки контролюючим органом досліджено умови Контракту № 11092017.НР від 11 вересня 2017 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» та компанією «Hamlet prоtein A/S» (Данія), доповнення до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 12 жовтня 2017 року, рахунок-фактуру (інвойс) № 533906 від 10 листопада 2017 року, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 00821 від 10 листопада 2017 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 936/17 від 15 листопада 2017 року, сертифікат якості фірми-виробника № б/н від 09 листопада 2017 року.

Згідно контракту № 11092017.НР від 11 вересня 2017 року ( з урахуванням умов доповнення до нього) виробником товару є компанія «Hamlet prоtein A/S» (Данія).

При перевірці технології виробництва продукту НР-310 торговельної марки «Hamlet», виробництва компанії «Hamlet prоtein A/S» (Данія) контролюючим органом, виходячи з інформації, представленої на сайті фірми-виробника товару, встановлено, що білкові продукти Hamlet prоtein виробляються за запатентованим процесом біоконверсії, який мінімізує природні анти поживні фактори (речовини), що присутні в сої (а.с. - 93 т. 2).

Біоконверсія - це біологічний процес трансформації бактеріями та грибами (мікро-та мароміцетами) високомолекулярних вуглецевих споруд.

Ферментований соєвий шрот - це кормовий продукт, одержаний шляхом ферментування звичайного соєвого шроту з використанням низки грибкових та бактеріальних штампів.

Відповідно до ДСТУ 4230:2003 «Шрот соєвий кормовий. Загальні технічні умови» вміст сирого протеїну в перерахунку на абсолютну суху речовину у шроті соєвому кормовому становить не менше 42,0-45,0%.

За результатами ферментування поліпшується якість соєвого шроту, знижується кількість антипоживних речовин (зокрема трипсину, олігосахаридів), підвищується вміст білку та його засвоюваність тваринами. Вміст сирого протеїну у кормовому соєвому шроті складає 42-50%, у ферментованому кормовому соєвому шроті 57,5%.

Продукти фірми Hamlet prоtein отримують мікробіологічною/ензімною обробкою соєвого шроту з метою очищення шроту та отримання продуктів з підвищеним вмістом білків (до 53-27,5%) у порівнянні зі звичайним соєвим шротом (40-48% білків) та зменшеним вмістом антипоживних факторів (антигенів, олігосахаридів, фітінової кислоти, інгібіторів трипсину).

Так, компанією Hamlet Protein A/S (Данія) було зареєстровано патент (номер публікації US 8153174 В2) на виробництво Fermented protein product (ферменторваний білковий продукт), який містить перелік операцій (стадій) технологічного процесу, зокрема, змішування живих дріжджів з білковими частинами бобових, ферментацію дріжджів, інкубацію ферментированої суміші та інше.

Таким чином, зазначена вище інформація щодо технології виробництва товару "соєвого протеїну концентрат, являє собою сушений, дрібно помелений, очищений, знежирений та нетекстурований соєвий шрот, у вигляді порошкоподібної речовини світло-коричневого кольору, без вмісту інших доданих речовин. Використовується як базовий кормовий матеріал для тварин. Якісні характеристики: соєвий протеїн 56,81%, сира зола 0.59%, волога 7.95%. сирий жир 1,31%. без ГМО. Тип: НР310 -21250кг/850 паперові мішки по 25кг. Термін придатності: 24 місяців. Дата виробництва: згідно маркування. Торгівельна марка: "HAMLET PROTEIN". Виробник: "Hamlet Protein A/S. Країна виробник Данія не у згоджується з поясненнями до товарної позиції 2304 згідно УКТ ЗЕД.

Відповідно до ДСТУ 4230:2003 "Шрот соєвий кормовий. Загальні технічні умови» соєвий шрот кормовий от римують за схемами форм пресування-екстрагування чи прямого екстрагування з попередньо обробленого насіння сої (вологотеплова обробка) тостування і збагачення (чи без збагачення) ліпідами (гліцеридами, жирними кислотами, натрієвими солями жирних кислот, фосфатидами, токоферолами та іншими супутніми жирам речовинами). Залежно від способу виробництва показників якості шрот соєвий кормовий виготовляють тостований, збагачений ліпідами у формі гранульованого і негранульованого продукту. Шрот соєвий кормовий призначенй для кормових цілей безпосереднім уведенням в раціон тварин, а також для виробництва комбікормової продукції.

Отже, кормовий шрот, що включається до товарної позиції 2304 УКТ ЗЕД відповідає ДСТУ 4230:2003, це продукт переробки (відходи) сої, отриманий рахунок простих технологічних операцій (пресування, екстрагування, тостуваня, гранулювання).

Товар «НР-310» є спеціально розробленим ферментованим високо протеїновим продуктом на базі соєвого шроту, з якого вилучено крохмаль (анти поживний фактор). Використовується цей продукт в комбінованих кормах для їх збалансування за рівнем білка.

Таким чином, з урахуванням інформації, розміщеної на сайті виробника, схеми процесу виробництва та якості кінцевого продукту (зменшений вміст антипожтвних факторів) товар «НР-310» не може вважатися соєвим кормовим шротом товарної позиції 2304 згідно УКТЗЕД та повинен класифікуватися в межах товарної позиції 2309.

Окрім того, у висновку 05 грудня 2017 року № 142005801-0289 Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речовин Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України щодо проведеного дослідження (аналізу експертизи) продукту "Соєвого протеїну концентрат... НР 310...Торгівельна марка. «HAMLET PROTEIN». Виробник: "Hamlet Protein A/S" (наданого до митної декларації позивача від 06 грудня 2017 року №UA401010/2017/043689 та надісланого на адресу Офісу ВПП листом Вінницької митниці ДФС від 11 грудня 2017 року № 5591/8/02-80-19-02) зазначено що: «Згідно наданого сертифікату аналізу від 09 листопада 2017 року на продукт НР-310 фірми "Hamlet Protein A/S", встановлено що він характеризується наступними показниками: вологість - 8.4%, протеїн - 57.%, протеїн в перерахунку на суму речовину - 62,2% (а.с. - 80-87 т. 2).

Згідно зі специфікацією на продукт «HP 310 non-GM» фірми «HAMLET PROTEIN A/S» встановлено, що він є протеїновим продуктом із дрібно подробленої сої, застосовується у виробництві кормів для поросят, домашніх тварин, птахів, аквакультур. Характеризується наступними типовими показниками: вологість - 8,0%, - 1,0%, протеїн (N*6.25) - 56.0+/-1,5%, сира зола - 7.0%. сира клітковина - 3.5%. сирий жир - 1,9%.

Згідно наданого опису та схеми виробництва продукт "HP 310" є продуктом переробки соєвого штору при виробництві якого застосовуються наступні стадії: приймання соєвого шроту; просіювання та очистка від домішок: біоконверсія (денатурація антипоживних речовин); інактивація ензимів і стерилізація паром: сушка повітрям, розмелювання, просіювання; фасування готового продукту. Готовий продукт характеризується наступними показниками: вологість - 8 +/-2,0%, сирий протеїн - 56+1-5%, жири - 1.9%." (а.с. - 93 т. 2).

У вказаному висновку відсутня інформація щодо віднесення продукту «НР-310» до тієї чи іншої конкретної товарної позиції.

Проте, контролюючим органом прийнято рішення, що товар "Соєвого протеїну концентрат, являє собою сушений, дрібно помелений, очищений, знежирений та нетекстурований соєвий шрот, у вигляді порошкоподібної речовини світло-коричневого кольору, без вмісту інших доданих речовин. Використовується як базовий кормовий матеріал для тварин. Якісні характеристики соєвий протеїн 56,81%, сира зола 6.59%. волога 7.95%. сирий жир 1.31%. без ГМО. Тип: НР310 -21250кг/850 паперові мішки по 25кг. Термін придатності: 24 місяців. Дата виробництва: згідно маркування. Торгівельна марка: "HAMLET PROТЕIN". Виробник: "Hamlet Protein A/S". Країна виробництва: DK", заявлений TOB «Трау нутришин Україна» до митного оформлення за митною декларацією від 06 грудня 2017 року №UA401010/2017/043689, згідно правил 1. 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД повинний класифікуватися в товарній підкатегорії 2309909690 згідно з УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 10 %. для країн Європейського Союзу в 2017 році - 7,5 %) та мати наступний опис: "Соєвий продукт, що використовується для годівлі тварин, у вигляді порошкоподібної речовини світло-коричневого кольору, без вмісту інших доданих речовин. Використовується як базовий кореневий матеріал для тварин. Якісні характеристики: соєвий протеїн 56.81%, сира зола 6,59%, волога 7,95%, сирий жир 1.3 І %. без ГМО. Тип: НРЗ10 - 21250кг/850 паперові мішки по 25кг. Термін придатності: 24 місяців. Дата виробництва: згідно маркування. Торгівельна марка: "HAMLET PROТЕIN ". Виробник: "Hamlet Protein A/S". Країна виробництва: DK".

Позиція відповідача щодо класифікації товару: "Соєвого протеїну концентрат ... НР- 310..." у товарній позиції 2309 згідно з УКТ ЗЕД узгоджується з позицією Державної фіскальної служби України, яку викладено у листі від 31 березня 2017 року № 6737/6/99-99-19-03-03-15 « Про класифікацію товару згідно з УКТ ЗЕД», наданого листом Вінницької митниці Державної фіскальної служби України від 11 грудня 2017 року № 591/8/02-80-19-02 (а.с. - 90-92 т.2).

За таких обставин, судом встановлено, що документальною невиїзною перевіркою товариства з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» з питань правильності класифікації згідно із УКТЗЕД товару за товарною підкатегорією 2304000000, щодо якого проведено митне оформлення за митною декларацією від 06 грудня 2017 року № UA401010/2017/043689, правомірно встановлено порушення вимог:

закону України від 19 лютого 2013 року № 584-VII «Про митний тариф України», підпункту г) пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України щодо невірної класифікації товарів (замість товарної підкатегорії 2309 90 96 90 - ставка ввізного мита - 7,5% для країн Європейського Союзу в 2017 році, застосована товарна підкатегорія 2304 00 00 00 - ставка ввізного мита - 0%), що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита на суму 46 190,24 гривень;

пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податку на додану вартість на суму мита у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 9 238,05 гривень, що в результаті вищевказаних порушень та відповідно до пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, статті 278, пункту 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України призвело до заниження товариством з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» податкових зобов'язання на загальну суму - 55428,29 гривень, з них:

по ввізному миту на суму 46190,24 гривень;

по ПДВ на суму 9238,05 гривень.

Встановлені судом обставини підтверджують, як наслідок, правомірність винесення 03 березня 2018 року контролюючим органом податкових повідомлень-рішень:

№ 0000661409 яким донараховано податкові зобов'язання зі сплати мита у розмірі 46 190,24 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 11 547,56 гривень;

№ 0000651409, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 9 238,05 гривень та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 309,52 гривень.

Із системного аналізу викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач під час проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправним та скасування винесених рішень, відсутні.

Судом також встановлено, що позивачем наразі при ввезенні товару «НР-310»и самостійно застосовується категорія 2309 90 96 90, яку було визначено відповідачем під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Разом з тим, посилання позивача на наявність висновку Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок від 06 лютого 2017 року № 664-Л/06 та роз'яснення від 13 березня 2017 року № 722-Л/06 судом до уваги не приймається, оскільки вказаний експертний висновок стосується тільки продукції, зразки якої піддані випробуванням. Продукт НР-310, що ввозився позивачем не піддавався випробуванням в Державному науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок.

Що стосується посилання позивача на наявність рішення суду Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2017 року у справі № 815/2045/17, яке залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2018 року щодо встановлено факт законності визначення коду УКТЗЕД 2304000000 саме для продукту НР 310, то судом зазначається, що вказане рішення стосувалось торгового дому «Пальміра», та не стосується ввезення товару позивачем за контрактом від 11 вересня 2017 року № 11092017.НТ.

Позивачем під час судового розгляду не було надано належних та допустимих доказів в частині процедурних порушень під час розгляду скарг та прийняття рішень, та вказані обґрунтування спростовано відповідачем з долученням до матеріалів справи достатніх доказів. Окрім того, вказані обґрунтування були предметом розгляду контролюючого органу вищого рівня на що позивачу було надано належним чином обґрунтовану відповідь.

З урахуванням викладеного, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованість та відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження їх правомірності.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-262 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Трау нутришин Україна» (22445, Вінницька область, Калинівський район, село Корделівка, вулиця Київська, 1, код ЄДРПОУ: 37018799) до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 11Г, код ЄДРПОУ: 39440996), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Державна фіскальна служба України (04053, місто Київ, площа Львівська, 8, код ЄДРПОУ: 39292197) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда