Ухвала суду № 78819327, 19.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., при секретарі судового засідання Кравченку Я.В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідачів - Кухаревська Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом ОСОБА_3

до 1) Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві,

2) Головного управління МВС України в м. Києві,

3) Головного управління Національної поліції у м. Києві

про зобов'язання вчинити дії та стягнення заробітку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправними дії Головного управління МВС України в м. Києві щодо звільнення ОСОБА_3;

- визнати протиправними дії Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо невидачі трудової книжки ОСОБА_3

- визнати недійсним наказ про звільнення ОСОБА_3;

- визнати недійсний внесений у трудову книжку запис про звільнення ОСОБА_3;

- зобов'язати Головне управління МВС України в м. Києві змінити дату звільнення ОСОБА_3, з 06.11.2015 на дату ухвалення рішення суду по даній справі;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в розмірі 70 000 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись 25.02.2016 з первісно заявленими вимогами позивач просив суд:

1. Винести постанову, якою зобов'язати вчинити певні дії Печерське РУ ГУМВС України у м.Києві, а саме: видати трудову книжку та воєнний квиток;

2. Зобов'язати Печерське РУ ГУМВС України у м. Києві змінити дату звільнення позивача з органів внутрішніх справ з дня видачі трудової книжки;

3. Визнати недійсним внесений у трудову книжку запис про звільнення;

4. Стягнути з Печерського РУ ГУМВС України у м. Києві на користь позивача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, а саме з 06.11.2015 по день видачі трудової книжки;

5. Стягнути з Печерського РУ ГУМВС України у м. Києві на користь позивача 85 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2016 адміністративний позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року скасовано в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо забов'язання вчинити дії Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві щодо видачі ОСОБА_3 трудової книжки та воєнного квитка. В іншій частині ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року залишено без змін.

Вказаною ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду встановлено правомірність висновків суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог про зобов'язання Печерське РУ ГУМВС України у м.Києві змінити дату звільнення позивача з органів внутрішніх справ з дня видачі трудової книжки; визнати недійсним внесений у трудову книжку запис про звільнення; стягнути з Печерського РУ ГУМВС України у м. Києві на користь позивача заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, а саме з 06.11.2015 по день видачі трудової книжки; стягнути з Печерського РУ ГУМВС України у м. Києві на користь позивача 85 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач міг звернутися до суду з даним адміністративним позовом до 30.11.2015, однак звернувся лише 25.02.2016.

При цьому, колегія суду, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, вказала, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи, а саме в частині позовних вимог ОСОБА_3, що стосуються зобов'язання вчинити дії Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві щодо видачі ОСОБА_3 трудової книжки та військового квитка, оскільки зазначені дії відповідача щодо невидачі позивачу трудової книжки та військового квитка відносяться до триваючих правопорушень, а тому строки на звернення до суду для поновлення порушеного права в цій частині є не пропущеними.

Таким чином, питання строків звернення до суду вирішено в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016.

При цьому, уточнені позовні вимоги ОСОБА_3 лише формально змінюють вимоги, проте за змістом є вимогами щодо оскарження звільнення позивача з органів внутрішніх справ.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені Київським апеляційним адміністративним судом обставини, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління МВС України в м. Києві щодо звільнення ОСОБА_3; визнання недійсним наказу про звільнення ОСОБА_3; визнання недійсним внесеного у трудову книжку запису про звільнення ОСОБА_3, зобов'язання Головне управління МВС України в м. Києві змінити дату звільнення ОСОБА_3 з 06.11.2015 на дату ухвалення рішення суду по даній справі; стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_3 завданої моральної шкоду в розмірі 70 000 грн.

При цьому суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до п. 46 рішення Європейського суду з прав людини справа "Устименко проти України" (заява №32053/13) (остаточне 29.01.2016) право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління МВС України в м. Києві щодо звільнення ОСОБА_3; визнання недійсним наказу про звільнення ОСОБА_3; визнання недійсним внесеного у трудову книжку запису про звільнення ОСОБА_3, зобов'язання Головне управління МВС України в м. Києві змінити дату звільнення ОСОБА_3 з 06.11.2015 на дату ухвалення рішення суду по даній справі; стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_3 завданої моральної шкоду в розмірі 70 000 грн.

Керуючись ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління МВС України в м. Києві щодо звільнення ОСОБА_3; визнання недійсним наказу про звільнення ОСОБА_3; визнання недійсним внесеного у трудову книжку запису про звільнення ОСОБА_3, зобов'язання Головне управління МВС України в м. Києві змінити дату звільнення ОСОБА_3 з 06.11.2015 на дату ухвалення рішення суду по даній справі; стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_3 завданої моральної шкоду в розмірі 70 000 грн.

Ухвала суду може бути оскаржена.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст ухвали складений 22 грудня 2018 року.