Рішення № 78819181, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2018 року № 826/5632/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Консул-Партнер»

до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

Приватне підприємство «Консул-Партнер» (далі - ПП «Консул-Партнер») звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент земельних ресурсів) та просить суд визнати протиправними дії головного спеціаліста Департаменту земельних ресурсів Ваньчука Я.Б. щодо складення Акту обстеження земельної ділянки №17-0348-02 від 15 березня 2017 року..

Позов обґрунтовано зокрема тим, що 15 березня 2017 року головним спеціалістом Департаменту земельних ресурсів Ваньчуком Я.Б. складено Акт №17-0348-02 з приводу нерухомого майна, що належить ПП «Консул-Партнер», відповідно до якого на земельній ділянці орієнтовною площею 0,1 га, за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, розміщено капітальну будівлю, в якій функціонує заклад громадського харчування (піцерія). Водночас, згідно бази даних міського земельного кадастру зазначена ділянка обліковується як земля, що не надана у власність або користування (код ділянки:90:007:0074, у зв'язку з чим констатовано порушення вимог земельного законодавства.

На думку позивача, представник відповідача діяв з перевищенням повноважень, складаючи зазначений Акт, оскільки компетентним органом, уповноваженим державою на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій, зокрема на предмет виявлення фактів самовільного зайняття та використання земельних ділянок, є Держсільгоспінспекція України, повноваження якої неправомірно реалізує відповідач, грубо порушуючи законодавство.

Ухвалою суду від 24 травня 2017 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні.

В судовому засіданні 06 липня 2017 року представником відповідача подані письмові заперечення проти позову, в яких зазначається, що здійснення контролю за використанням і охороною земель у м. Києві відноситься до виключної компетенції та повноважень Київської міської ради як колегіального органу, а Департамент земельних ресурсів забезпечує виконання повноважень Київської міської ради у сфері земельних відносин відповідно до Положення від 19 грудня 2002 року № 182/342. Посадові особи Департаменту мають право обстежувати земельні ділянки, у тому числі й ті, що перебувають у користуванні та у власності юридичних та фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання земель та їх охорони. При цьому, відповідач стверджує, що позивач не відрізняє обстеження земельної ділянки від перевірки дотримання вимог земельного законодавства у межах самоврядного контролю. У задоволенні позову відповідач просить відмовити повністю.

У зв'язку з неявкою представника позивача, розгляд справи 06 липня 2017 року було відкладено, а крім того оголошувалася перерва 07 вересня 2017 року за клопотанням позивача, 26 жовтня 2017 року - через перебування судді у відпустці.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та викладено його у новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України у новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи відкладався 25 січня 2018 року через зміни у графіку засідань.

В судовому засіданні 01 березня 2018 року, участь у якому брав лише представник відповідача, заслухано його пояснення, суд перейшов до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши пояснення представника відповідача сторін, наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснення контролю за використанням і охороною земель міста Києва відповідно до статті 9 Земельного кодексу України відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Згідно статті 189 Земельного кодексу України та статті 20 Закону України «Про охорону земель» самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Департамент земельних ресурсів забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення № 182/342).

Відповідно до пункту 3.4 пункту 3 Положення № 182/342 Департамент земельних ресурсів здійснює самоврядний контроль за додержанням земельного законодавства землевласниками та землекористувачами, встановленого режиму використання земель усіх форм власності відповідно до їх цільового призначення та умов надання, відповідно до повноважень, делегованих Київською міською радою.

Самоврядний контроль за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель в м. Києві здійснюється відповідно до рішення Київської міської ради від 29 вересня 2003 року № 16/890 «Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві» (далі - Порядок № 16/890) та покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно змісту підпункту 3.2 пункту 3 Порядку № 16/890 посадові особи Департаменту земельних ресурсів мають право обстежувати земельні ділянки, у тому числі й ті, що перебувають у власності та користуванні юридичних чи фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.

Відповідно до пунктів 6.1 та 6.2 Порядку № 16/890 під час проведення перевірки передбачається підписання складеного акта особою, яка вчинила порушення, надання відповідних пояснень. Водночас, зазначених вимог не передбачено для складення актів обстеження земельних ділянок.

Таким чином, процедура обстеження земельної ділянки відрізняється від перевірки дотримання вимог земельного законодавства в межах самоврядного контролю.

Крім того, посадова інструкція головного спеціаліста Департаменту земельних ресурсів передбачає право безперешкодного обстеження в установленому законодавством порядку земельні ділянки та складати акти обстеження.

Отже, судом встановлено, що на підставі вищевказаних нормативно-правових актів та інших документів, головний спеціаліст Департаменту земельних ресурсів має право складати акти обстеження земельних ділянок.

Відповідно до пункту 2.6 Порядку № 16/890 позапланова перевірка - це перевірка, не передбачена планами роботи Департаменту земельних ресурсів. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних чи фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежений термін на її проведення тощо) перевірка проводиться без попереднього повідомлення за наявності таких обставин:

- за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без право установчих документів;

- при поданні юридичними чи фізичними особами письмової заяви до Департаменту земельних ресурсів про бажання проведення позапланової перевірки;

- за ініціативи Департаменту земельних ресурсів, якщо ним виявлені факти, що свідчать про порушення земельного законодавства.

Як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, відповідно до пункту 10 рішення Київської міської ради від 02 квітня 2015 року № 317/1182 «Про забезпечення недопущення самочинного будівництва та самовільного зайняття земельних ділянок» у разі виявлення факту самочинного будівництва без відповідних дозвільних документів або виданих з порушенням законодавства чи самовільного зайняття земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, Департаменту містобудування та архітектури, відповідній районній у місті Києві державній адміністрації доручено забезпечити складення акта про виявлені порушення.

Як встановлено судом під час розгляду справи, на підставі запиту прокуратури міста Києва від 02 березня 2017 року № 05/2/3-72вих-17 проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, у Дарницькому районі м. Києва та складено Акт обстеження земельної ділянки від 15 березня 2017 року № 17/0348-02, відповідно до якого встановлено порушення вимог земельного законодавства, а саме самовільного зайняття земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладені положення та норми Законів та інших підзаконних нормативних актів, під час проведення обстеження земельної ділянки посадова особа Департаменту земельних ресурсів діяла у межах наданих повноважень.

Суд підкреслює, що не оскаржуючи самих висновків Акту від 15 березня 2017 року № 17-0348-02, свої вимоги позивач обґрунтовує відсутністю компетенції та повноважень у Департаменту земельних ресурсів на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій, зокрема на предмет виявлення фактів самовільного зайняття та використання земельних ділянок. При цьому на його думку, повноваженим органом на здійснення такого контролю є Держсільгоспінспекція України.

Водночас, такі твердження позивача є помилковими та спростовуються вищенаведеними нормами чинного законодавства, якими чітко визначено обсяг повноважень відповідача у сфері контролю за додержанням земельного законодавства.

Обставин виходу представником відповідача під час проведення обстеження земельної ділянки за межі своїх повноважень, визначених законом, та предмету перевірки, судом не встановлено.

Розглянувши позовні вимоги на предмет дотримання відповідачем положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що представник Департаменту земельних ресурсів діяв відповідності до вимог чинного законодавства, у межах своєї компетенції та наданих повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає за необхідне зазначити також, що, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі відповідачем доведено правомірність своїх дій, наявність відповідних повноважень та компетенції на обстеження земельних ділянок та складення відповідних актів за їх результатами, у зв'язку з чим суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову, через що підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Консул-Партнер» до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій - відмовити.

Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Приватне підприємство «Консул-Партнер», адреса: 02068, м. Київ, вул. Тростянецька, 4/2, код ЄДРПОУ 35792700.

Відповідач: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), адреса: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 32-А, код ЄДРПОУ 26199097, тел.+3800442795872.

Суддя В.І. Келеберда