Ухвала суду № 78818950, 28.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

28 листопада 2018 року справа №640/19782/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши клопотання Приватного підприємства "АВТОСЕРВІС "АВТОЛІДЕР" про забезпечення адміністративного позову у справі

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "АВТОСЕРВІС "АВТОЛІДЕР" (далі по тексту - позивач, ПП "АВТОСЕРВІС "АВТОЛІДЕР"), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного сервісного центру МВС (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправними та скасувати висновки Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області про результати моніторингу інформації результатів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів проведених Приватним підприємством "АВТОСЕРВІС "АВТОЛІДЕР" та визнання недійсним протоколів, а саме, висновку від 10 серпня 2018 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00382-18 від 02 серпня 2018 року), висновок від 10 серпня 2018 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00354-18 від 20 липня 2018 року), висновок від 19 липня 2017 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00305-17 від 06 липня 2017 року), висновок від 19 липня 2017 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00304-17 від 06 липня 2017 року), висновок від 19 липня 2017 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00307-17 від 06 липня 2017 року), висновок від 18 липня 2017 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00258-17 від 30 червня 2017 року), висновок від 18 липня 2017 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00275-17 від 03 липня 2017 року); 2) зобов'язати Головний сервісний центр МВС внести інформацію про визнання дійсність протоколів до Загальнодержавної бази результатів проведеного обов'язкового технічного контролю, а саме протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00382-18 від 02 серпня 2018 року, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00354-18 від 20 липня 2018 року), протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00305-17 від 06 липня 2017 року, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422- 00304-17 від 06 липня 2017 р., протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00307-17 від 06 липня 2017 року, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00258-17 від 30 червня 2017 року, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00275-17 від 03 липня 2017 року.

Разом із позовної заявою позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному сервісному центру МВС та/або Регіональному сервісному центру МВС в Хмельницькій області направляти повідомлення до Міністерства інфраструктури України про визнання недійсними протоколів, а саме: а саме, висновку від 10 серпня 2018 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00382-18 від 02 серпня 2018 року), висновок від 10 серпня 2018 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00354-18 від 20 липня 2018 року), висновок від 19 липня 2017 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00305-17 від 06 липня 2017 року), висновок від 19 липня 2017 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00304-17 від 06 липня 2017 року), висновок від 19 липня 2017 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00307-17 від 06 липня 2017 року), висновок від 18 липня 2017 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00258-17 від 30 червня 2017 року), висновок від 18 липня 2017 року (протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00422-00275-17 від 03 липня 2017 року).

Згідно частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено відсутність об'єктивних доказів та пояснень, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів, істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без вжиття таких заходів.

З урахуванням зазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмовити Приватному підприємству "АВТОСЕРВІС "АВТОЛІДЕР" у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному підприємству "АВТОСЕРВІС "АВТОЛІДЕР" у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко