Рішення № 78818711, 19.12.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 р. Справа № 480/4205/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4205/18

за позовом Приватного підприємства "Запорожець ОВ"

до Управління Держпраці у Сумській області

про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Запорожець ОВ" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області, в якій просить:

- скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області від 19.09.2018 р. №СМ1564/186/АВ/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 372300,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18.10.2018 р. позивачем отримана Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №СМ1564/186/АВ/НП/СПТД-ФС від 12.10.2018 р., винесена заступником начальника Управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_4.

Згідно Постанови заступник начальника Управління Держпраці у Сумській області, розглянувши справу про накладення штрафу, встановила, що позивачем було здійснено перешкоджання виконанню державним органом повноважень, передбачених статтею 259 КЗпП України, а саме з питань за додержанням законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками. Позивачем скоєні перешкоди у діяльності інспектора праці, а саме: не надані для ознайомлення документи такі як: табель обліку використання робочого часу за серпень 2018 року (п.1 Вимоги про надання документів), відомості нарахування та виплати заробітної плати за серпень 2018 р. (п.2 Вимоги про надання документів), графік роботи працівників (змінності) за серпень 2018 р. (п.3 Вимоги про надання документів). Та на підставі абз.7 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України вирішила накласти на ПП “Запорожець ОВ” штраф у розмірі 373300 грн.

Позивач не погоджується з постановою, оскільки вона прийнята всупереч чинного законодавства, враховуючи наступне.

18 вересня 2018 р. підприємством було отримано направлення №790/СМ1564 на проведення інспекційного відвідування суб’єкта господарювання, що було доручено головному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю Управління Держпраці в Сумській області ОСОБА_5. Згідно Направлення контролю підлягають питання щодо належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

За місяць до цього, 14.08.2018 р. підприємство відвідували з інспекційними відвідуванням, під час якого також перевіряли належність оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

ОСОБА_5 було повідомлено про проведення інспекційного відвідування лише у серпні місяці (місяць назад), однак, вона запевнила, що це не має ніякого значення. Вона вимагала перелік документів за поточний та минулі роки: з охорони праці, журнали реєстрації проходження технічного контролю транспортних засобів, журнали реєстрації проходження медика, табеля обліку робочого часу, відомості заробітної плати, - це крім наказів про прийняття та звільнення з роботи, заяв працівників та трудових книжок.

Потім вимагала робити копії всіх цих документів (не зважаючи на величезну кількість сторінок) та засвідчувати їх.

Місце знаходження частини документів, що вимагала ОСОБА_5, бухгалтеру не була відома і вона зателефонувала керівнику підприємства для їх визначення.

Керівник підприємства попросив надати відповідь на питання, яке значення ці документи мають до контролю належного оформлення трудових відносин.

ОСОБА_5 бухгалтеру повідомила, що у разі відмови надати всі запитані документи, вона застосує до неї відповідальність, передбачену за недопущення до перевірки у стократному розмірі мінімальної заробітної плати.

Налякана таким величезним штрафом бухгалтер попросила часу для підготування значного об’єму інформації.

ОСОБА_5 сказала, що до офісу повернеться наступного дня (19.09.2018 р.), щоб всі документи були готові, якщо бухгалтер не бажає відповідальності за недопущення, а сама поїхала на базу підприємства з розміщення транспортних засобів для продовження з’ясування інших обставин за інспекційним відвідуванням.

19.09.2018 р. ОСОБА_5, не зважаючи на вимогу припинення перевірки, у 12-25 склала власну Вимогу з переліком документів, що вимагала надати до 15-00 того ж дня до її робочого місця.

В переліку документів Вимоги містилися: наказ про прийняття та звільнення особи, що працювала на підприємстві у 2013 р. та паспортні дані, а також відомості нарахування та виплати заробітної плати, графік роботи працівників (змінності), табель обліку використання робочого часу за серпень 2018.

Зважаючи на те, що інспектор не змогла роз’яснити, яке відношення нарахування заробітною плати, та врахування робочого часу за серпень 2018 р. мають до належного оформлення трудових відносин з особою, що була звільнена у 2013 р., підприємство вимушено було звернутися зі скаргою на дії інспектора Гришиної Ю.О, що не відповідали вимогам законодавства, в той же день (19.09.2018 р.).

Представник підприємства прибув до робочого місця ОСОБА_5 за адресою: м.Суми, вул. І.Сірка, 10 при наданні документів за Вимогою ОСОБА_5 та повідомив її, що частину документів з Вимоги надати не може до розгляду Скарги та попросив зареєструвати Скаргу.

ОСОБА_5 розписалася, що отримала повідомлення про оскарження її дій та повідомила, що Скаргу можливо подати лише за адресою: 40004, м. Суми, вул. Горького, 28Б, де її зможуть зареєструвати у канцелярії.

Таким чином, в той же день (19.09.2018 р.) представник позивача передав Скаргу до начальника Управління Держпраці в Сумській області, в якій просив скасувати Вимогу інспектора в частині надання відомостей по заробітній платі, графіки роботи та табель врахування робочого часу за серпень 2018 р.

У відповіді на зазначену скаргу, було повідомлено листом від 25.09.2018 р., що дії інспектора відповідали нормам законодавства та частково роз’яснено чому.

З метою надання документів ОСОБА_5 після роз’яснення такої необхідності, перелік яких підприємство оскаржувало, бухгалтер ПП “Запорожець ОВ” зв’язалася з інспектором, однак, остання повідомила, що ніякі документи їй більше не потрібні, оскільки ПП “Запорожець ОВ” не виконало вчасно її Вимогу, та понесе за це відповідальність.

Отже, позивач вважає, що метою ОСОБА_5 під час складання Вимоги була не фактична перевірка зазначених документів, а пошук причини притягнення до відповідальності, оскільки досягнення цієї мети для неї не було бажаним.

Тому, у відповідності до п. 30 Порядку 02.10.2018 р. підприємством була подана Скарга до Управління Держпраці України та копія її надана відповідачу, що отримав її 03.10.2018 р.

Не зважаючи на це, відповідач листом від 05.10.2018 р. повідомив про розгляд справи про накладення штрафу на 12.10.2018 р.

12.10.2018 р. під часу розгляду справи відповідач повідомив, що позивач не виконав Вимогу, тому ним створені перешкоди виконанню державним органом своїх повноважень.

Позивач, посилаючись на ч.3 п.30 Порядку повідомив, що подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання вимоги і доки Скарга не розглянута позивач не зобов’язаний її виконувати.

Після отримання цієї інформації ОСОБА_4, що проводила розгляд справи, попросила вийти на декілька хвилин для з’ясування нею обставин.

Коли позивача повторно запросили на розгляд справи, ОСОБА_4 повідомила, що скаргу було подано після часу, зазначеного у Вимозі (15-00), тому Вимогу не виконано вчасно і винесла Постанову про накладення штрафу на позивача на абз. 7 ч.2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України.

Позивач вважає постанову необґрунтованою та протиправною, оскільки мала місце відсутність законної підстави для перевірки, невідповідність розміру штрафу правовій кваліфікації виявлених порушень, порушення прав позивача під час здійснення державного контролю та відсутність правових підстав для виконання Вимоги на час розгляду Скарги на Вимогу, а тому просить скасувати постанову про накладення штрафу від 12.10.2018 р.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де зазначив, що всі вимоги закону під час прийняття постанови дотримані, вона є обґрунтованою та такою, що складена згідно вимог чинного законодавства (а.с. 38-41).

У відповіді на відзив позивач не погоджується з позицією відповідача, просить задовольнити позовні вимоги (а.с. 66-67).

Ухвалою суду від 13.11.2018 відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 19.11.2018 р. вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 07.12.2018 р. заяву ПП "Запорожець ОВ" про забезпечення позову задоволено, зупинено дію постанови управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу від 12.10.2018 №СМ 1564/186/АВ/НП/СПТД-ФС до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Представники позивача в судовому засіданні 19.12.2018 р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.09.2018 р. на підставі направлення №790/СМ 1564 від 18.09.2018 р. інспектором праці ОСОБА_5 проведено інспекційне відвідування ПП "Запорожець ОВ", за результатами якого складено вимогу про надання документів в строк до 15-00 год. 19.09.2018 р., а саме: табелю обліку використання робочого часу за серпень 2018 р., відомості про нарахування та виплати заробітної плати за серпень 2018 р., графік роботи працівників (змінності) за серпень 2018 р., наказ та заява про прийняття ОСОБА_6, наказ та заява про звільнення ОСОБА_6, паспортні дані згідно додатку №7 (а.с. 9, 10).

12.10.2018 р. за перешкоджання виконанню державним органом повноважень, передбачених ст. 259 КЗпП України, а саме з питань додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідачем прийнято постанову СМ1564/186/АВ/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 372300 грн. (а.с.12).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 «Положення про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №100 утворено територіальні органи Держпраці, зокрема Головне Управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані «Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 5 пункту 5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник (абзац 25 пункту 5 Порядку №295).

Згідно змісту оскаржуваної постанови, підставою для висновку про створення перешкод підприємством у проведенні інспекційного відвідування є ненадання інспектору на вимогу документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

В судовому засіданні інспектором праці ОСОБА_5 надано пояснення, що під час виходу 18 вересня 2018 року на підприємство було надані всі необхідні її оригінали документів.

Проте, судом встановлено, що 19.09.2018 року інспектором праці ОСОБА_5 складено вимогу №СМ1564/186/НД про надання головним бухгалтером ОСОБА_7-табелів обліку використання робочого часу за серпень 2018 року, відомості нарахування та виплати заробітної плати за серпень 2018 року, графік роботи працівників (змінності) за серпень 2018 року, наказ та заява про прийняття ОСОБА_6, наказ та заява про звільнення ОСОБА_6, паспортні дані згідно додатку 7.Термін виконання вимоги до 15.00 год. 19.09.2018 року. Вручено вимогу інспектора посадовій особі інспектора 12год. 25 хв. (а.с. 9).

19.09.2018 року інспектором праці ОСОБА_5 складено акт № СМ1564/186/АВ/НП

Пунктом 16 Порядку №295 передбачено складення акту про неможливість проведення інспекційного відвідування у разі:

- створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку);

- відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування);

- відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Копія такого акту надсилається органам, яким підпорядкований об’єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об’єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Отже, відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, має наслідком надсилання об’єкту відвідування копії акта про неможливість проведення інспекційного відвідування та письмової вимоги із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм суд приходить висновку, що термін «створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування» це активна протидія, або бездіяльність об’єкта відвідування, яка полягає саме у ненаданні необхідної інформації.

В даному випадку, судом встановлено, що запитувані документи були у наявності на підприємстві та надавалися інспектору на його вимогу 18.09.2018 року.

Проте, відповідачем 19.09.2018 року складено вимогу №СМ1564/186/НД про надання головним бухгалтером ОСОБА_7 документів, до яких вона мала безпосередньо доступ під час виїзду на підприємство.

Отже, суд приходить висновку, що підприємством не вчинялось жодних перешкод у діяльності інспектора праці, сам по собі факт складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 19.09.2018 року та направлення вимоги №СМ1564/186/НД спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_5 про надання всіх документів під час проведення перевірки.

Крім того, судом встановлено, що 12.10.2018 р. за перешкоджання виконанню державним органом повноважень, передбачених ст. 259 КЗпП України, а саме з питань додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідачем прийнято постанову СМ1564/186/АВ/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 372300 грн. (а.с.12). Згідно змісту наведеної постанови підставою прийняття є абз. 7 ч.2 ст. 265 КЗпП.

Відповідно до ч. 2 абзацу 7 ст. 265 КЗпП, якщо роботодавець не допустить фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків, розмір штрафу в цьому випадку становитиме 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення .

Разом з цим, зі змісту матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до наказу від 17.09.2018 року № 1569 про проведення інспекційного відвідування та направлення від 18.09.2018 року № 790/СМ1564 на здійснення інспекційного відвідування предметом здійснення позапланового заходу стосовно позивача є додержання законодавства щодо належного оформлення трудових відносин із найманим працівником (ас. 10).

Отже, за створення перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення інспекційного відвідування з питання додержання законодавства про працю в частині належного оформлення працівників), відповідальність передбачена абз.6 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, а саме штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, відповідач за перешкоджання виконанню державним органом повноважень, передбачених ст. 259 КЗпП України протиправно притягнув позивача до відповідальності за абз.7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України, яка встановлює відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень зазначених в абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України та передбачає штраф у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Тобто, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу у розмірі 372300,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онерїлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обовязок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Запорожець ОВ" до Управління Держпраці у Сумській області про скасування постанови – задовольнити.

Скасувати постанову Управління Держпраці у Сумській області від 12.10.2018 р. №СМ 1564/186/АВ/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.12.2018 р.

Суддя О.А. Прилипчук